Кримські татари ніколи не були скореними. Лист із ростовської в’язниці
Я, Мустафаєв Сервер Рустемович, 1986 року народження, громадянин України, політв’язень Кремля, в’язень сумління, батько чотирьох маляток, сьогодні – 18 травня 2020 року, у 76-ту річницю трагічних для кримськотатарського народу подій, – також примусово депортований на територію країни-агресора.
Зараз перебуваю в Російській Федерації разом з іншими в’язнями Кремля на черговому судилищі в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону. Ці так звані “суди” для мене особисто й мого народу є показовими, бо показують справжнє ставлення РФ до нас і її формальні, огульні слова про наші права, про мир у Криму, про правосуддя.
У суді ми продовжуємо захищати свою історію, гідність, релігію, культуру та право на власну думку, погляд, захищаємо гідність свого народу та рідного Криму, бо ні Крим, ні кримські татари як народ ніколи не були скореними!
Ми почали свій ненасильницький шлях боротьби за права кримськотатарського народу, мусульман Криму, за право на особисту думку, погляди й волевиявлення, право на вільне сповідування релігійних обрядів тощо – з власної волі продовжуючи справу попередників та за своїм вихованням.
Від початку наш народ обрав позицію правди стосовно подій 2014 року, яка відрізнялася від офіційної злочинної позиції де-факто російської влади в Криму.
Мій нескорений, багатостраждальний народ має довгу історію боротьби за права на свою культуру, мову, релігію й батьківський дім. На жаль, антигуманні та незаконні, репресивні дії проти мусульман Криму знову й знову продовжуються. Сьогодні це робить скривавлена рука наступниці деспотичного сталінського режиму – Російської Федерації, яка, не соромлячись, продовжує геноцид на очах у всього світу, перетворюючи всі міжнародні норми та договори на сміття. За повної нездатності світової спільноти зупинити цей абсурд.
Незважаючи на все це, ми жодного дня не сумнівалися в обраному шляху та вважаємо мирний метод боротьби єдиним для досягнення мети.
Системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною та релігійною ознаками, організація етнічно і політично мотивованого переслідування кримських татар, Меджлісу, імамів, правозахисників, громадських діячів та журналістів у Криму з боку державних органів, правоохоронної системи Російської Федерації є свідомою політикою етноциду мешканців Криму та кримських татар.
Дуже прикро, що Україна досі на державному законодавчому рівні не вирішила та не поставила крапку в питаннях статусу політв’язнів та Криму!
Прикро, що саме кримські політв’язні опиняються за межами процесів обміну та перемовин, після яких слова “всіх на всіх” знову й знову залишаються лише словами, завдаючи великого болю нашим рідним. Звісно, нам теж нелегко на чужині, але ми готові йти далі.
Ми зробили свій вибір ще на волі, сказали та продовжуємо говорити й робити все можливе навіть за ґратами “катерининських в’язниць”. Наші співвітчизники ціною своєї свободи продовжують робити велику справу солідарності й підтримки сімей та всього народу, кожного, хто зазнав тортур, репресій від Російської Федерації.
Зараз усі ми переживаємо новітню, зовсім іншу за своїми правилами та процесами історію світу, України, Криму та мого нескореного народу!
Кожен сам обирає свою місію й місце на сторінках історії.
Наші шановні дідусі та старійшини в минулому зробили все, щоб повернутися додому, не загубити культуру, релігію, мову, – тепер наша черга!
Світла пам’ять і райських садів усім померлим.
Мустафаєв Сервер Рустем-оглу, правозахисник, координатор “Кримської солідарності“, кримськотатарський політв’язень, звинувачений у “тероризмі” і ув’язнений російською владою 21 травня 2018 року.
18 травня 2020 року, м. Ростов-на-Дону
