“Інколи ставлення, як до худоби”. Як підвищити низьку правову культуру в ЗСУ

Військовослужбовець – абсолютно незахищена особа. Він має права лише на папері. Інколи ставлення до військовослужбовців з боку командирів, як до худоби. Баланс між адекватністю і свавіллям в армії тримається на принциповості/впертості військовослужбовців, на їхній харизмі, хитрожопості, адекватності окремих командирів, загальному рівні п***ця і швидкій зміні обстановки. Дуже рідко цей баланс тримається на досвіді та знаннях.

Широкомасштабна агресія два роки тому привела в армію багато вільних, незалежних, самодостатніх, досвідчених людей.

Але загальна проблема – відсутність знань. Відсутність знань нормативних актів, прав і обов’язків, механізмів їх реалізації та захисту. Низька правова культура, яка притаманна нашому суспільству загалом, в армії призводить до катастрофічних наслідків.

Людина в армії не людина, а тварина.

Один з моїх близьких друзів-офіцерів шокував командира фразою “командире, це не етично”.

Для нас, українців, особливо людей, близьких мені по духу, одним із самих важливих чинників в житті є відчуття справедливості. Воно має неймовірне значення для морально-психологічного стану військовослужбовців. Це прагнення до справедливості зменшує як можливості до свавілля, так і негативні його наслідки.

Яке рішення?

Не думаю, що збільшення кількості “уповноважених” чи “гарячих ліній” призведе до суттєвих змін. Наслідки передбачити важко, зокрема тому, що перевірки за такими зверненнями проводяться формально, в тому числі є порочна практика  доручати їхній розгляд тим, на кого подається скарга.

Гадаю, рішенням є лише формування належного рівня правової культури: навчання, навчання, навчання.

Формування обізнаності військовослужбовців про їхні права та обов’язки, а також про права та обов’язки командирів, про механізми їх реалізації та захисту, про механізми створення та доведення наказів, обов’язків щодо їх виконання тощо. Формування середовища, що сприяє розвитку цієї обізнаності. Формування навичок вивчення та реалізації своїх прав та обов’язків.

Це все змусить людей вивчати свої повноваження задля виконання своїх службових обов’язків. Нам потрібна висококваліфікована армія. Зрештою знання і вміння оперувати власним функціоналом є ознакою професійності.

Власне, нам потрібно впроваджувати в армії все те, що направлене на формування громадянського середовища.

Сергій Мокренюк, військовослужбовець ЗСУ, голова ГО “Регіональний центр прав людини” 

Оригінал допису тут