Гірка перемога матері довічника

Був в Україні такий засуджений довічно – Олександр Рафальський. Його засудили за вбивство п’яти людей у 2001 році. Сам він та правозахисники не раз заявляли, що чоловік невинен і що зізнання у вбивстві з нього вибила міліція, щоб “віджати” бізнес.

Тетяна Рафальська – матір довічно засудженого Олександра Рафальского.

Я не знав Рафальського особисто, але був знайомий з його матір’ю, пані Тамарою. Вона – незвичайна мати.

Я доти не чув про батьків, які б так билися за звільнення засуджених синів. Пані Тамара, скромна жінка з райцентру на Київщині, роками їздила на всі мітинги на підтримку незаконно засуджених у столиці. Вона ходила на комітети Верховної Ради, на телеканали й кругом просила посадовців, щоб допомогли зі справою її сина.

Вона надала гучного розголосу справі Рафальського, хоча не мала юридичної чи подібної освіти. Цей розголос тримав слідство щодо катувань її сина в тонусі. Але це не завадило слідству затягнутися на понад 12 років… Аж поки Рафальський не помер за загадкових обставин у в’язниці п’ять років тому.

Я пригадую той день, коли дізнався про його смерть. Я саме йшов на день народження друга, що закарбувалося в мене в пам’яті. Я ще тоді зателефонував пані Рафальській, а вона, незважаючи на горе, казала, що продовжуватиме боротьбу. Скажу чесно, я не повірив, що в неї вистачить сил захищати не тільки свого сина, а й інших.

Але пані Тамара продовжувала ходити на мітинги та засідання високого рівня на підтримку незаконно засуджених. Вона домагалася ухвалення закону, який допоміг би переглянути інші сумнівні вироки засуджених. І хоча такий закон і досі не ухвалено, сьогодні пані Тамара перемогла в Європейському суді з прав людини.

Суд установив, що її сина катували міліціонери, щоб вибити з нього зізнання. Що вони його лупцювали, били електричним струмом і душили. Внаслідок чого йому зробили дві операції. Суд присудив 15 тис. євро компенсації позивачці. Але посмертна юридична перемога мало кого втішить, а тим паче родичів.

Це одна з найгіркіших юридичних перемог. Тому навіть не знаю, як вітати адвокатів, які представляли Рафальського, – Аркадія Бущенка, Олену Сапожнікову та Віктора Колбанцева. Дуже шкода, що Європейський суд не встиг…

До речі, певен, що міліціонери, які катували Рафальського, досі на свободі. Як думаєте, чи отримають вони по заслугах?

Про подробиці справи Рафальського можна прочитати тут.