Експеримент від уряду – шанс для депортованих українців повернутися додому

Сьогодні, 14 листопада, набирає чинності постанова Кабінету Міністрів, якою запроваджується експериментальний проєкт щодо оформлення на території України посвідчення особи на повернення в Україну. Дивна назва, втім за нею стоїть доволі прогресивна процедура оформлення для громадян України, які опинилися на території країни-агресора, документів на повернення додому. Як це працюватиме і чому має безпрецедентне значення – пояснюю нижче.

Люди без захисту власної держави

Майже від самого початку повномасштабного наступу Росії на Україну почали з’являтися тривожні сигнали щодо примусового вивезення українців на територію Росії та Республіки Білорусь. Трохи згодом ми всі зрозуміли, що відбувається масштабна депортація українських громадян на територію країн, що вчиняють збройну агресію проти України. Станом на 3 жовтня, за даними УВКБ ООН, в Російській Федерації перебувало понад 2,8 млн громадян України. Попри наявні дані про кількість українських громадян, які в’їхали чи були вивезені на територію країни-агресора після 24 лютого цього року, наразі відсутня об’єктивна інформація чи навіть більш-менш обґрунтована оцінка кількості українців, які були примусово депортовані на територію Російської Федерації і вимушені залишатися там донині. Одна з основних причин того, що депортовані українці продовжують залишатися в Росії, – це відсутність документів, що посвідчують особу і підтверджують належність до громадянства України. 

Зазвичай громадянин нашої країни, який опинився за кордоном і втратив свої паспортні документи, має змогу звернутися до закордонних дипломатичних установ України та отримати щонайменше посвідчення особи на повернення в Україну – документ посвідчує особу, підтверджує громадянство України (за деякими винятками) та дає право на в’їзд до України. Цей документ зазвичай видається в разі втрати документів за кордоном або закінчення строку дії таких документів. Тобто, якщо український турист, перебуваючи в іншій країні, загубить свій паспорт, він усе одно зможе повернутися додому після оформлення відповідного посвідчення в консульстві України в країні перебування. 

Втім, це неможливо зробити, якщо українського консульства в країні перебування немає. І саме така ситуація склалася в Росії, з якою наша країна розірвала дипломатичні відносини в день початку повномасштабної збройної агресії, а з 13 березня посольство України в Москві та консульські установи України на території країни-агресора були вимушені припинити виконання своїх функцій. Відтак українські громадяни залишилися на території ворожої держави без підтримки українських дипломатичних установ. Саме тому українці, які опинилися на території Росії після 24 лютого 2022 року і не мають документів, що посвідчують особу чи належність до українського громадянства, фактично потрапляють у пастку, бо не можуть оформити документи на повернення до України.

Чому ухвалений порядок експериментальний? 

Доволі складне завдання – придумати, які документи можна зробити для людини в країні, де немає жодного державного органу чи представництва України. Втім, вихід був знайдений: посвідчення особи на повернення до України оформлюватиме Державна міграційна служба (ДМС) України. Очевидно, що це не є повноваженням міграційної служби, адже українцями за кордоном опікується МЗС України. І саме тому запроваджений механізм експериментальний. Він передбачає можливість оформлення в Україні посвідчення на повернення для особи, яка була примусово переміщена на територію держави, визнаної Україною державою-агресором або державою окупантом. 

Таке посвідчення оформляється за зверненням до територіального органу ДМС одного з батьків або іншого законного представника (для особи віком до 18 років), а для повнолітньої особи – за зверненням члена сім’ї (одного з батьків, подружжя, повнолітньої дитини, рідного (повнорідного, неповнорідного) брата / сестри). 

Набір необхідних документів, які додаються до заяви, видається максимально демократичним. Наприклад, якщо заявником є родич депортованої особи, який не має документів, що підтверджують родинні стосунки з нею, такі відомості вносяться працівником ДМС на підставі інформації, зазначеної в письмовій заяві. Надалі цю інформацію перевіряє працівник ДМС за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Якщо в депортованої особи немає родичів в Україні чи вони не можуть звернутися до підрозділу ДМС через перебування на окупованій території, посвідчення на повернення особи може оформлюватися за офіційним зверненням Мінреінтеграції до ДМС.

Рішення про оформлення посвідчення ухвалюється відповідним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи, перевірки факту належності до громадянства України або визнання особою без громадянства в Україні та перевірки поданої законним представником, членом сім’ї або Мінреінтеграції інформації.

Оформлення посвідчення здійснюється безоплатно протягом п’яти робочих днів із дня подання заяви-анкети встановленого зразка. Строк дії документа – до трьох місяців.

Посвідчення видається заявнику (батькам, законним представникам, якщо йдеться про неповнолітню особу, або членам сім’ї повнолітніх осіб). У разі якщо посвідчення оформлювалося за зверненням Мінреінтеграції, то після виготовлення посвідчення надсилається до Мінреінтеграції для організації подальшого передання особі, на ім’я якої оформлено документ.

Чи буде експеримент вдалим?

Поки зарано говорити, чи буде запроваджений експеримент вдалим. 

Перше і основна причина, чому ми не можемо одразу відповісти на це питання, логістична, бо наразі немає прямого транспортного сполучення з Росією (окрім, звичайно, Himars). А оскільки оформлені й видані документи мають якимось чином потрапити до особи, на ім’я якої їх оформлено, то виникне ціла низка питань саме логістичного характеру. Звичайно, родичі депортованої особи можуть ці документи відвезти самостійно, втім це доволі дорого, довго та не завжди безпечно. 

Більше надій покладають на волонтерські ініціативи та міжнародні організації, які продовжують працювати в регіоні (наприклад, УВКБ ООН, Міжнародна організація з міграції), але чи спрацює цей шлях, можна буде дізнатися лише тоді, коли будуть перші звернення і перші посвідчення на повернення, оформлені в Україні.

Загалом гнучкість, із якою українська влада реагує на різноманітні виклики збройної агресії, дуже надихає. І навіть попри те, що від ідеї експерименту з оформленням посвідчення на повернення особи в Україну для депортованих осіб до ухвалення постанови минуло кілька місяців, це для бюрократичної системи є доволі оперативним. 

Тож маємо надію, що нова експериментальна процедура створить умови, за яких усі, хто бажає покинути Російську Федерацію, але, не маючи паспортних документів, ще досі не зробив цього, полишать територію країни-агресора найближчим часом – посвідчення на повернення особи в Україну дасть їм змогу виїхати через треті країни (наприклад, Естонію, Латвію, Литву, Грузію). Ми також сподіватимемося, що українська сторона продовжить перемовини з державами-партнерами для визначення країни, чиї дипломатичні установи в Росії зможуть надавати консульські послуги українцям, які досі там залишаються. 

Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA