Чи запровадить Україна облік та компенсації за пошкоджене або зруйноване до 2022 року житло?
До повномасштабного вторгнення Україна не здійснювала системного обліку пошкодженого чи зруйнованого майна внаслідок збройної агресії РФ. У 2020 році таки було запущено грошову компенсацію потерпілим, житлові будинки (квартири) яких були зруйновані “внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації”.
Порядок цієї компенсації був визначений на рівні уряду і регулювався постановою Кабміну № 767, водночас таке регулювання не передбачалося на рівні закону. В межах цієї програми у 2020 році компенсацію отримали 74 людини, ще щонайменше 300 людей мали отримати компенсацію 2021 року. Втім, станом на сьогодні в публічному доступі немає узагальнених даних про це. Проте точно можна сказати, що кількість осіб, які потенційно могли б отримати компенсацію, є значно більшою. Адже, згідно з даними Моніторингової місії ООН, лише з 1 серпня 2021 до 31 січня 2022 року місія задокументувала 114 випадків пошкодження або руйнування цивільного житла внаслідок артилерійських обстрілів та вогню зі стрілецької зброї та легкого озброєння (СЗЛО) на території, яка контролюється урядом України.
У своїй останній поїздці на Донеччину до повномасштабного вторгнення наприкінці січня 2022 року ми, представники національних неурядових та міжнародних організацій, багато говорили про цей інструмент і ті труднощі, які є на місцях. А їх було немало, як і заявників, які очікували на обстеження свого пошкодженого або зруйнованого житла. Частина з них не встигли скористатися цим порядком та, відповідно, після 24 лютого 2022 року втратили можливість отримання компенсації. Адже видатки на цю програму затверджувалися щоразу на рік, і після початку повномасштабного вторгнення кошти на цю програму не виділялись.
Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на реакцію держави насамперед у частині обліку пошкодженого і зруйнованого житла.
Верховна Рада 23 лютого 2023 року ухвалила Закон № 2923 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” (далі – закон № 2923). Цей закон визначив правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна. Механізм запрацював уже в травні 2023 року. Того ж року 2,8 тис. українців придбали нові домівки за житлові сертифікати, які отримали як компенсацію за знищене житло. Облік та компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло надалі залишається дієвим механізмом, до якого залучаються кошти, отримані Україною від заморожених російських активів.
Втім, закон № 2923 із самого початку обмежував дію компенсаційного механізму датою початку воєнного стану (тобто 24 лютого 2022 року) та стосувався лише того майна, яке не було розташоване на окупованих територіях станом на цю дату. Як наслідок, це все створює дискримінаційний підхід і виключає значну частину постраждалих з можливості отримати державну підтримку. Та головне для мене: не забезпечує розуміння державою всього масштабу шкоди, завданої Росією, однозначної позиції про те, що збройна агресія РФ була розпочата саме у 2014, а не у 2022 році, а отже – можливості звернення по весь обсяг компенсації.
Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, неодноразово звертала увагу на важливість консолідувати зусилля для напрацювання єдиного бачення та системного підходу до вдосконалення механізму обліку та компенсації за знищення / пошкодження обʼєктів нерухомого майна, включно з обліком шкоди, починаючи з 2014 року.
26 березня 2025 року народні депутати зареєстрували в парламенті законопроєкт № 13136, покликаний удосконалити механізм надання компенсацій та облік нерухомого майна. Цей документ, зокрема, пропонує внести зміни до закону № 2923, які розширюють сферу дії компенсаційного механізму на період з 19 лютого 2014 року. Крім цього, законопроєкт № 13136 пропонує вилучити обмеження щодо території розташування нерухомості, за знищення та пошкодження якої передбачено компенсацію. Це дозволить отримувати компенсації власникам житла, розташованого на територіях, окупованих РФ до 24 лютого 2022 року. Наразі проєкт лише перебуває на розгляді профільного комітету ВР. Втім, з огляду на те, що його подали депутати Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту майнових і немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, є всі підстави сподіватись, що він не буде загублений.
Водночас необхідно враховувати й міжнародний контекст, про який я опосередковано згадувала раніше. Адже, відповідно до Статуту міжнародного Реєстру збитків, його мандат обмежується документуванням шкоди, завданої після 24 лютого 2022 року. І до 9 квітня 2025 року не було реальних підстав сподіватись, що міжнародні партнери ухвалять рішення про розширення мандата. Втім, резолюція ПАРЄ від 9 квітня містить заклик до учасників та членів міжнародного Реєстру збитків дозволити подавати заяви постраждалим від російської агресії з 2014 року, а не обмежуватися періодом після 24 лютого 2022 року. В резолюції зазначено, що цей ширший обсяг гарантуватиме, що всі постраждалі від російської агресії, включно з тими, хто постраждав від окупації Криму, війни на Сході України та інших актів агресії, зможуть досягти справедливості та компенсації. Важливо, щоб реєстр точно відображав повний масштаб дій Російської Федерації за останнє десятиліття.
Якщо ж подібне рішення про розширення періоду обліку шкоди буде ухвалено на національному рівні, то це стане додатковим стимулом для Реєстру збитків. Тим більше що шкоду особистим немайновим правам, завданим особі, Україна обліковує, згідно із законом № 4071-IX, починаючи з 19 лютого 2014 року.
Маю вказати, що облік пошкодженого чи зруйнованого майна внаслідок збройної агресії РФ до повномасштабного вторгнення є лише одним з питань, які залишаються проблемними. Законодавча та виконавча гілка влади мають консолідувати зусилля для напрацювання єдиного бачення та системного підходу щодо механізму обліку та компенсації за знищення / пошкодження об’єктів нерухомого майна й, будемо чесними, загалом майна. Проте це точно окрема тема.
Марія Красненко, експертка з питань внутрішнього переміщення
