Дивною обставиною в цій справі є й те, що як виявилося, Україна вже обміняла двох із п'яти військових РФ, що брали участь у цьому вбивстві. При чому один з них фактично віддавав наказ про вбивство.
3 травня парламент прийняв у першому читанні проєкт закону 5050-1 щодо захисту честі і гідності працівників правоохоронних органів. Але цей проєкт закону закладає низку серйозних ризиків порушення прав людини.
Такі заходи є максимально невигідними економічно, оскільки вони стимулюють громадян залишатися за кордоном і розривають їхні зв’язки з Україною. Не кажучи вже, що такі строки позбавлення волі лише призведуть до суттєвого збільшення тюремного населення, значна частина якого складатимуть економічно активні громадяни, які не є злочинцями за своєю природою.
Попри позитивні нововведення, цей документ містить чимало ризиків, які можуть ускладнити життя громадським організаціям. ZMINA розібралася, які новели позитивно вплинуть на громадський простір в Україні, а які положення законопроєкту порушують стандарти прав людини.
Автори законопроєкту справді реагують на ту критику правозахисників, яка звучить. Водночас навіть із внесеними правками законопроєкт викликає низку зауважень.
Якими є міжнародні стандарти у сфері свободи слова і коли обмеження можуть бути виправданими? Якою є практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах щодо свободи слова в контексті збройних конфліктів? Як Україні прийняти ефективне і працююче законодавство, яке з одного боку реально дозволятиме притягати порушників до відповідальності, а з іншого боку, відповідатиме міжнародним стандартам у сфері свободи вираження поглядів та не наражатиме Україну на нові програші у ЄСПЛ?
Як ставляться українці до різних карантинних обмежень? Чи були вони необхідними та пропорційними з точки зору прав людини? Що варто врахувати владі напередодні нової зимової хвилі пандемії?
Чи є правовий вихід? Можна шукати політичні виходи із ситуації. Але уявити, що судді КС отямляться й самостійно подадуть у відставку все-таки складно. Ми далекі від демократичних традицій, а судді далекі від розуміння авторитету правосуддя.
Загалом проєкт закону містить перелік з понад 24 пунктів забороненої для поширення інформації. Важко навести як приклад закон країни ЄС, який містив би такий широкий перелік безумовно забороненої до поширення інформації всіма без винятку медіа.
Хоча цей закон можна назвати найкращим законом про мову, прийнятим в Україні, він має багато суттєвих недоліків з точки зору дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та норм Конституції України. Пропонуємо наш аналіз цих недоліків.
У правовій державі саме парламент має виконувати функцію чіткого визначення обмежень прав людини, аби уникнути конфлікту інтересів...
Це рішення має більше політичне значення, ніж юридичне. Воно не може бути виконаним, оскільки суперечить численним законам...
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.