Наталія Адамович
Масові обшуки та найдовші терміни ув’язнення: чому в Криму посилили репресії проти жінок
Від початку повномасштабного вторгнення проти жінок в Криму відкрито щонайменше 28 кримінальних справ, більшість з яких пов'язані з великими строками позбавлення волі. Також правозахисники зафіксували щорічне зростання темпу репресій щодо жінок: в 2022 році це було лише дві справи, в 2023-му — вже п'ять, у 2024 році — 10 справ, цьогоріч — щонайменше 15 нових кейсів проти кримських жінок.
Російський Max та інші новації для тотального контролю в мережі й ізоляції окупованих територій
Застосовуючи заборони, відключення чи уповільнення інтернету та блокування міжнародних сервісів та платформ, росіян та мешканців окупованих Росією територій спонукають перейти на новий вітчизняний месенджер Max.
Вісім років у суворих умовах: як виживає в колонії політв’язень з Чаплинки Володимир Якименко
Виданню ZMINA вдалося дізнатися безпосередньо від Володимира Якименка про те, в яких суворих умовах утримують політв’язня, хто з українців потрапляє до колонії в Саратовській області сьогодні, яких знущань вони зазнають і чи вдається їм підтримувати зв'язок з Україною.
Розраховує лише на обмін: експрацівнику ЧАЕС Леоніду Малику окупанти погрожують 20 роками ув’язнення за “держзраду”
Леоніда, ймовірно, утримують у СІЗО міста Маріуполя, інкримінують державну зраду й незаконний обіг радіоактивних речовин.
У Криму силовики продовжують викрадати людей з проукраїнською позицією: історія айтівця з Севастополя Сергія Гріщенкова
ZMINA поговорила з донькою мешканця окупованого Севастополя Сергія Гріщенкова Дар’єю про те, як після несподіваного обшуку есбівці забрали спочатку обох її батьків, але матір невдовзі відпустили, а про місцезнаходження та стан батька родина намагається дізнатись кілька місяців.
ЄСПЛ оголосив рішення в справі “Україна та Нідерланди проти Росії”: чому це важливо та що далі
Судді задовольнили майже всі скарги українського уряду
Тиха депортація: як нащадки кримських татар, депортованих у 1944-му, переживають це знову
Росія, яка окупувала півострів 2014 року, знов перетворила страхи кримських татар на реальність
“Бійці повертаються в жахливому стані, їх треба витягати”: захисники Маріуполя Денис Мацола та Влад Журавльов четвертий рік перебувають в полоні
Про громадський активізм Дениса Мацоли та Владислава Журавльова, обставини, за яких вони потрапили в полон і що з ними відбується зараз, читайте в матеріалі.
“Я можу бути голодним, але пожива для мізків має бути”: про політв’язня Валентина Вигівського, який за ґратами найдовше з усіх бранців Кремля
Строк ув’язнення Валентина Вигівського закінчується 17 вересня цього року. Проте гарантій, що навіть після закінчення терміну він повернеться додому, немає
Заборона виїзду за кордон медійникам і митцям: чому це може нашкодити Україні
У Мінкульті наголосили, що призупинення видачі листів сприяння виїзду за кордон — тимчасове та діятиме до уточнення формальної процедури, яка б "дозволила надалі уникнути зловживань цілями культурної дипломатії"
Як Україна може допомогти депортованим до Росії в’язням повернутися додому
Як не тільки РФ, а й власна країна порушує права українських громадян, чому ситуація не покращується та що можна зробити, щоб виправити її, розповіли правозахисники
Топ-10 перемог у сфері прав людини у 2024 році
Щоб пригадати рік, який минув, та його здобутки у сфері прав людини ZMINA традиційно готує перелік правозахисних перемог. Більшість із них — зі словом "але".
Ремзі Бекіров – кримський татарин з вулиці Свободи. Історія громадянського журналіста, незаконно засудженого до 19 років
Ремзі Бекіров відбуває незаконне покарання у справі "про організацію діяльності терористичної організації". 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові–на–Дону засудив Бекірова до 19 років позбавлення волі. Зараз він перебуває за 5 тисяч кілометрів від родини. Усі ці роки дружина політв'язня Халіде не припиняє спроб домогтися переведення Ремзі.
Шкільна освіта в умовах війни: чому нова політика МОН з дистанційки вдарить по переселенцях і дітях в окупації
Про те, що не так оптимізацією шкільної освіти від МОН, ZMINA поговорила з освітянами, яких ці реформи можуть торкнутись, а також з правозахисниками, які опікуються правами переселенців та мешканців окупованих територій.
“Батько до смерті так і не дізнався, де зараз Раїм”: навіщо росіяни етапують кримських політв’язнів у віддалені колонії Росії
Уже в липні цього року росіяни етапували до різних пенітенціарних установ РФ ще п’ятьох бранців Кремля. Їх відправили до Архангельської області, Чувашії, Республіки Марій Ел. Все це – за тисячі кілометрів від рідного Криму. Правозахисники вважають це одним з методів тиску росіян на незгодних з окупаційною політикою в Криму
Вирок ЄСПЛ у справі Україна проти Росії: що встановив суд, і які наслідки матиме рішення
Це перша з чотирьох міждержавних справ із позовами України проти Росії в контексті російсько-української війни. ZMINA пояснює, які порушення прав людини констатував суд та які наслідки це рішення матиме для потерпілих і країни-агресора.
“Навчатися в Києві було моєю мрією”: як Україна залучає абітурієнтів з окупованих і прифронтових територій
Нинішнього року на окупованих з 2014 року територіях Луганщини та Донеччині та в Криму випустилися останні школярі, які прийшли до школи ще за України. Окупація триває вже понад десять років, але попри труднощі щороку в українські виші вступають тисячі українських дітей з ТОТ.
“Аліме була вагітна з дитиною на руках, з речей встигла взяти лише Коран”: історії родин, що пройшли депортацію, а тепер зазнають репресій
Усього за три дні – з 18-го по 20 травня 1944 року з Криму виселили близько 240 тисяч осіб, тисячі з них загинули під час дороги від голоду, спраги, хвороб та тисняви у задушливих товарних вагонах. Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду і щороку 18 травня відзначає День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
