Яскравим прикладом того, як змінюється на краще життя переселенців з інвалідністю поза інтернатними закладами, є історії Марини та Анжеліки – мешканок будинку підтриманого проживання, створеному львівською організацією "Майстерня мрії".
Завдяки результатам проєкту "Мистецтво для всіх: дослідження ситуації з дотриманням культурних прав людей з інвалідністю в Україні" можна ґрунтовніше дискутувати про доступ людей з інвалідністю до культурних прав.
Лише від 10% до 20% випадків насильства чи зловживань щодо людей з інвалідністю фіксуються соціальними службами чи поліцією. Ще меншим є відсоток звернень про насильство та зловживання щодо людей з інтелектуальною інвалідністю. Водночас ризики стати потерпілими в таких випадках у людей з інтелектуальною інвалідністю є вищими, ніж у решти населення.
Люди з інтелектуальними порушеннями розвитку мають обмеження у набутті як комунікативних і соціальних навичок, так і навичок самообслуговування. Тобто таким людям потрібні опікуни протягом всього життя. І здебільшого ці опікунські функції виконують матері. Лише одиничними є випадки формального та очевидного опікунства татів чи інших членів сім’ї.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.