Наприкінці грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1775 щодо першочергових заходів із підтримки цивільних, звільнених з незаконного утримання Росією. Зокрема, йдеться про грошову, медичну, реабілітаційну та правничу допомогу, а також соціальний супровід.
Озираючись на 2025 рік, ми бачимо, що Україна не лише боролася на полі бою, не лише шукала шляхи притягнення до відповідальності агресора та ресурси для відновлення після завданої шкоди, але й як, попри війну, Україна прискорювала свій рух на шляху ЄС та продовжувала реформи, спрямовані на захист прав людини та демократії. А головне ми побачили, що українська молодь не готова миритися із будь-якими відступами від цих цінностей.
В інтерв'ю ZMINA Данііл Булгаков розповів, як людей в ДНР кидали за ґрати лише, щоб привласнити їхнє майно та бізнес, як змінювались порядки у в'язницях з приходом до керівництва росіян, як познайомився в колонії з полоненими громадянами Британії Айденом Асліном і Шоном Піннером, яким загрожували смертною карою, та як наглядачі "Ізоляції" запозичували ідеї для катування у фільмі "Мавританець".
Нині Костянтин проходить реабілітацію та лікування. Водночас він не задоволений рівнем державної підтримки для звільнених цивільних. На його думку, в Україні досі відсутня дієва система допомоги таким людям. Він вважає, що окрім базових потреб, вони потребують і соціального супроводу
У матеріалі ZMINA розповідає, які методи та інструменти найчастіше використовує російська сторона, чим насправді може обернутись зголошення на співпрацю з агентами для самих полонених і для їхніх рідних, і що потрібно робити, щоб не стати жертвами такого шантажу.
У росіян є практика свавільно затримувати й незаконно засуджувати на окупованих територіях декількох членів однієї родини. Так, під їхній репресивний каток потрапили мешканці села Багачка Луганської області Ібрагім та Артем Куджанови. Це батько й син, яких незаконно затримали в різні роки
Центр прав людини ZMINA у своєму звіті "Як змінилася практика свавільних затримань і насильницьких зникнень в окупації" показує, як Росія протягом трьох останніх років намагається офіційно закріпити в своїх законах репресії проти українських громадян на ТОТ і представити ці воєнні злочини як законні дії в межах своїх повноважень.
Марина Забавська з Тавільжанки дізналась про суд над сином від російських медіа. До того вона майже 2 роки безрезультатно шукала сина в РФ та на окупованих територіях, ризикуючи сама потрапити під репресії, оскільки є вірянкою Свідків Єгови.
Після звільнення Херсона журналісти "Суспільного" ідентифікували росіян, які керували місцевим ізолятором тимчасового тримання у 2022 році і катували викрадених українців. Завдяки фото й свідченням колишніх полонених з’ясувалося, що ними були поліцейські з Росії: Юрій Кулуар ("Борода") із Краснодара, Станіслав Григорьєв ("Буратіно") та Віктор Айвазов ("Чечня") із Красноярська, а також Андрій Співак ("Злий") з Омська, який був головним наглядачем. Дані про всіх катів передані до прокуратури.
Станом на початок 2025 року від рук російських військових загинуло четверо місцевих очільників. Наразі у російській неволі утримують 7 посадовців, серед яких як депутати, так і мери міст, старости та селищні голови. Аналіз правозахисників показує, як Росія усувала представників легітимної української влади на захоплених нею територіях і створювала там проросійські адміністрації.
Деякий час жінку утримували в окупованому селі Тавричанка, потім у селі Новотроїцьке, а пізніше перевезли до російського Ростова-на-Дону, де вона перебуває досі. Через знущання та умови утримання стан здоров'я Наталії значно погіршився.
Мешканка Олешок розповіла виданню ZMINA про майже півтора року життя в окупації, підрив дамби Каховської ГЕС, поведінку колаборантів та зникнення безвісти свого чоловіка
Видання ZMINA поспілкувалося з одним із бранців – Данилом, який розповів про своє затримання, перебування в місці несвободи та нелюдські катування
Утримання в неволі Андрія Варварова з Запоріжжя та Вадима Носаня з Мелітополя теж офіційно підтвердили у МКЧХ. Попри це країна-агресор відмовляється повертати чоловіків на батьківщину, хоча їх там тримають без будь-якого статусу та винесення обвинувачення.
ZMINA поговорила з братом Кристини Любашенко Ігорем і розповідає, чому жінка зважилася проводити акцію в Москві та як за допомогою фальсифікацій російські силовики зробили з неї "терористку" і відправили до колонії
Збирати заяви до категорії А2.2 про відшкодування за душевний біль та страждання через зникнення близького члена сім’ї Реєстр збитків розпочав у березні 2025 року. На основі інформації на сайті Реєстру ZMINA підготувала інструкцію про те, як подати заяву в категорії А 2.2 "Зникнення безвісти близького члена сім’ї" внаслідок агресії Росії проти України.
Однією з постраждалих від торгівлі людьми є колишня бранка та посадовиця з міста Кам’янка-Дніпровська Запорізької області Олена Ягупова. Перед тим, як опинитися у російському рабстві, жінка пережила викрадення з власного будинку, незаконне утримання, катування та сексуальне насильство.
Про викрадення Сергія Офіцерова, судовий процес, умови утримання, російське громадянство та нове захоплення чоловіка виданню ZMNA розповів його батько – Геннадій Офіцеров. Публікуємо його розповідь.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.