Олександр розповів ZMINA про те, в яких умовах, кого саме та за що утримують у Старому Осколі
Мешканцю Херсона, волонтеру Юрію (імʼя змінено з міркувань безпеки) довелося пройти через жорстокі тортури струмом та побиття, через що в нього стався мікроінсульт, а також почалися проблеми із серцем та зором
Напередодні саміту голова програми з питань миру та прав людини Посольства Швейцарії в Україні Гаетан Ванне розказав ZMINA про те, як його країна допомагає Україні в умовах війни із пошуком зниклих безвісті, гуманітарним розмінуванням та забезпеченням правосуддя для постраждалих. Зокрема йшлося про питання Реєстру збитків та співпрацю з громадськими організаціями у сфері прав людини.
Під час польової місії на Харківщину ZMINA поспілкувались з родинами безвісти зниклих та самими потерпілими від свавільних затримань. В цьому матеріалі читайте про чотирьох бранців з ближніх до Балаклії сіл – електрослюсаря Олега Скомороха, колишнього атовця Андрія та братів-двійнят Дмитрія і Сергія Іванових.
ZMINA поспілкувалась з родинами 5 місцевих мешканців Юрія Головача, Олега Кривоноса, Василя Малета, Артема Пилипенка та Володимира Збукаря, яких росіяни викрали та утримували в катівнях Балаклії. Доля цих чоловіків невідома, вони вважаються зниклими безвісті
Ще до війни Аненков встановив біля будинку систему відеоспостереження і під'єднав її до ноутбука. Попри те, що під час обшуку росіяни забрали ноутбук, на серверах залишились копії відео, де були зафіксовані обличчя та автомобіль викрадачів чоловіка. Він припускає, що це були працівники ФСБ. Про те як йому вдалось вижити в Херсонському ІТТ та Олешківському СІЗО, а також про злочини, які там вчиняли росіяни, Ігор Аненков розповів документаторам ZMINA.
Ольгу Строган, домогосподарку з Чорнобаївки, росіяни тримали в катівні на базі Херсонського ІТТ, поки її чоловік Олександр не здався в обмін на свободу свободу своєї дружини. Іншу жінку – старосту села Тавільжанка під Куп'янськом Світлану Мороз – окупанти викрали та утримували, щоб змусити співпрацювати. А коли жінка виїхала з села, то забрали її чоловіка Юрія.
Під час російського вторгнення Сергій Добича служив у 56 бригаді, захищав Маріуполь. Перед полоном їхній підрозділ перебував на заводі Ілліча. Після захоплення в полон чоловіка утримували в Старому Осколі Бєлгородської області Росії, а потім етапували до Каменськ-Шахтинська Ростовської області. Під час останнього обміну, який відбувся 3 січня, Сергія повернули на батьківщину.
ZMINA поспілкувалась з сімома родинами цивільних заручників з Димерської громади. За словами дружин та матерів викрадених, більшість їхніх рідних тримали на місцевому підприємстві "Вікналенд". Так, на стіні однієї з кімнат можна й досі побачити видряпані дати та імена ув’язнених. Жінки розповіли про обставини викрадення своїх рідних та про те, де вони можуть перебувати зараз.
Від викрадених посадовців окупанти намагаються отримати інформацію про місцеве населення, списки військових, ветеранів, активістів та власників зброї. Пропонуючи місцевим чиновникам співпрацю, росіяни хочуть впливати на їхні громади та ефективно їх контролювати. А у разі відмови деяких з них ув’язнюють, катують і обвинувачують у шпигунстві чи тероризмі, щоб потім судити на території Росії.
ZMINA поспілкувалась з правозахисниками та юристами, щоб з’ясувати як передача функцій Уповноваженого трьом силовим відомствам відобразиться на цивільних, що стало підставою для таких змін та як це співвідноситься із законом "Про правий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".
Напередодні дня Дня пам'яті загиблих захисників України ZMINA поспілкувалася з представниками громадських організацій, юристами, екологами та депутатами, щоб з'ясувати, як обирали ділянки для Національного меморіального кладовища, які застереження висловлювались в процесі і чому, зрештою, варіант у Биківні є кращим, ніж у Гатному.
ZMINA розказує історії чотирьох цивільних чоловіків, яких росіяни викрали у різних областях України, та досі не повідомляють, де їх утримують.
Про те, за що окупанти затримують жінок, в яких умовах їх утримують та як ставляться у російських в'язницях, читайте на прикладах історій директорки сільського клубу у Запорізькій області, масажистки з Мелітополя та маріупольської волонтерки, якими зі ZMINA поділились самі бранки або їхні рідні та друзі.
До видання ZMINA потрапив щоденник, написаний одним з бранців Кремля Дмитром (імʼя змінено в цілях безпеки), який він потайки вів впродовж всього терміну перебування в ув’язнені. Також ми поспілкувались з Євгеном Ямковим та В’ячеславом Завальним, які на власному досвіді дізналися про те, що собою являє сучасна російська пенітенціарна система. Зі слів колишніх полонених журналісти видання відтворили типовий день українських бранців в російській в'язниці.
Євген Ямковий розповів ZMINA про російську пенітенціарну систему, про ставлення наглядачів до ув’язнених, про побиття та знущання в Сімферопольському СІЗО №2 та обставини полону Олександра Бабича та Маріо Калатаюда
Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти прагне допомогти українським інституціям, які відповідають за ідентифікацію, проводити аналізи зразків ДНК із дотримання міжнародних стандартів. Зокрема, там готові надати потужності своє лабораторії в Гаазі.
Про тортури у СІЗО на території Запорізької області, обставини так званої депортації, а також про те, як росіяни експлуатують, а потім вбивають полонених, Юрій (ім’я змінено з міркувань безпеки) розповів виданню ZMINA.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.