Еліна Суліма
Обличчя заборонено: як бранець з Херсона Сергій Офіцеров у російській неволі почав малювати попри нестерпні умови утримання
Про викрадення Сергія Офіцерова, судовий процес, умови утримання, російське громадянство та нове захоплення чоловіка виданню ZMNA розповів його батько – Геннадій Офіцеров. Публікуємо його розповідь.
Він заплатить за всіх атовців у селі: три історії про викрадення чоловіків на Харківщині
Безвісти зник мешканець Балаклії Андрій Шаповал, який одного дня не повернувся додому. Зниклим також вважається Віталій Гладкий з Бригадирівки, якого окупанти жорстоко побили на очах родини та викрали з власного будинку. Олексія Полінкевича, який мешкав у селі Великий Виселок, росіяни затримали та вивезли до Росії, але його місце перебування наразі невідоме.
“Як везуть в Оскол, то це надовго”: цивільний з Харківщини провів вісім місяців у російському СІЗО, де тримали також азовців
Олександр розповів ZMINA про те, в яких умовах, кого саме та за що утримують у Старому Осколі
Катували ФСБ та росгвардійці: одна із сотень історій про тортури в херсонському ІТТ на Теплоенергетиків
Мешканцю Херсона, волонтеру Юрію (імʼя змінено з міркувань безпеки) довелося пройти через жорстокі тортури струмом та побиття, через що в нього стався мікроінсульт, а також почалися проблеми із серцем та зором
Голова програми миру та прав людини посольства Швейцарії: “Наш пріоритет – забезпечення правосуддя, орієнтованого на постраждалих”
Напередодні саміту голова програми з питань миру та прав людини Посольства Швейцарії в Україні Гаетан Ванне розказав ZMINA про те, як його країна допомагає Україні в умовах війни із пошуком зниклих безвісті, гуманітарним розмінуванням та забезпеченням правосуддя для постраждалих. Зокрема йшлося про питання Реєстру збитків та співпрацю з громадськими організаціями у сфері прав людини.
У Вербівці катівня була в ліцеї: три історії про свавільні затримання на Харківщині
Під час польової місії на Харківщину ZMINA поспілкувались з родинами безвісти зниклих та самими потерпілими від свавільних затримань. В цьому матеріалі читайте про чотирьох бранців з ближніх до Балаклії сіл – електрослюсаря Олега Скомороха, колишнього атовця Андрія та братів-двійнят Дмитрія і Сергія Іванових.
Зниклі безвісти в Балаклії: п’ять історій про викрадення, рабство та тортури
ZMINA поспілкувалась з родинами 5 місцевих мешканців Юрія Головача, Олега Кривоноса, Василя Малета, Артема Пилипенка та Володимира Збукаря, яких росіяни викрали та утримували в катівнях Балаклії. Доля цих чоловіків невідома, вони вважаються зниклими безвісті
“Дзвінок Байдену” та інші тортури: херсонець Ігор Аненков із хворим серцем 70 днів виживав у полоні та навіть зафільмував своїх викрадачів
Ще до війни Аненков встановив біля будинку систему відеоспостереження і під'єднав її до ноутбука. Попри те, що під час обшуку росіяни забрали ноутбук, на серверах залишились копії відео, де були зафіксовані обличчя та автомобіль викрадачів чоловіка. Він припускає, що це були працівники ФСБ. Про те як йому вдалось вижити в Херсонському ІТТ та Олешківському СІЗО, а також про злочини, які там вчиняли росіяни, Ігор Аненков розповів документаторам ZMINA.
“Він там, звідки не повертаються”: Ольга з Чорнобаївки та Світлана з Тавільжанки були бранками росіян, а потім ті забрали їхніх чоловіків
Ольгу Строган, домогосподарку з Чорнобаївки, росіяни тримали в катівні на базі Херсонського ІТТ, поки її чоловік Олександр не здався в обмін на свободу свободу своєї дружини. Іншу жінку – старосту села Тавільжанка під Куп'янськом Світлану Мороз – окупанти викрали та утримували, щоб змусити співпрацювати. А коли жінка виїхала з села, то забрали її чоловіка Юрія.
“Неймовірно схуд, зламані ребра і неправильно зрослася нога”: дружина звільненого з полону захисника Маріуполя Сергія Добичі
Під час російського вторгнення Сергій Добича служив у 56 бригаді, захищав Маріуполь. Перед полоном їхній підрозділ перебував на заводі Ілліча. Після захоплення в полон чоловіка утримували в Старому Осколі Бєлгородської області Росії, а потім етапували до Каменськ-Шахтинська Ростовської області. Під час останнього обміну, який відбувся 3 січня, Сергія повернули на батьківщину.
Росіяни взимку тримали бранців прив’язаними до дерев: сім історій викрадених цивільних з Димерської громади
ZMINA поспілкувалась з сімома родинами цивільних заручників з Димерської громади. За словами дружин та матерів викрадених, більшість їхніх рідних тримали на місцевому підприємстві "Вікналенд". Так, на стіні однієї з кімнат можна й досі побачити видряпані дати та імена ув’язнених. Жінки розповіли про обставини викрадення своїх рідних та про те, де вони можуть перебувати зараз.
Полювання на посадовців: історії чотирьох викрадених держслужбовців з Херсонщини, які досі перебувають у полоні
Від викрадених посадовців окупанти намагаються отримати інформацію про місцеве населення, списки військових, ветеранів, активістів та власників зброї. Пропонуючи місцевим чиновникам співпрацю, росіяни хочуть впливати на їхні громади та ефективно їх контролювати. А у разі відмови деяких з них ув’язнюють, катують і обвинувачують у шпигунстві чи тероризмі, щоб потім судити на території Росії.
Перерозподіл функцій Уповноваженого з питань безвісти зниклих: чому суперечить закону і як зашкодить пошуку цивільних
ZMINA поспілкувалась з правозахисниками та юристами, щоб з’ясувати як передача функцій Уповноваженого трьом силовим відомствам відобразиться на цивільних, що стало підставою для таких змін та як це співвідноситься із законом "Про правий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".
Як влада обіцяла створити меморіальне кладовище в Биківні, але раптом передумала. Хронологія від матерів військових, експертів та екологів
Напередодні дня Дня пам'яті загиблих захисників України ZMINA поспілкувалася з представниками громадських організацій, юристами, екологами та депутатами, щоб з'ясувати, як обирали ділянки для Національного меморіального кладовища, які застереження висловлювались в процесі і чому, зрештою, варіант у Биківні є кращим, ніж у Гатному.
“У приміщенні заводу поруч з напівживими людьми лежали тіла померлих”: чотири історії безвісти зниклих на окупованих територіях
ZMINA розказує історії чотирьох цивільних чоловіків, яких росіяни викрали у різних областях України, та досі не повідомляють, де їх утримують.
“Тут немає душу, попісяй в пляшку і помийся”: про знущання та нелюдські умови для українських полонянок у трьох історіях
Про те, за що окупанти затримують жінок, в яких умовах їх утримують та як ставляться у російських в'язницях, читайте на прикладах історій директорки сільського клубу у Запорізькій області, масажистки з Мелітополя та маріупольської волонтерки, якими зі ZMINA поділились самі бранки або їхні рідні та друзі.
Портрети Сталіна та катування за розкладом: типовий день в російській в’язниці за щоденником цивільного полоненого
До видання ZMINA потрапив щоденник, написаний одним з бранців Кремля Дмитром (імʼя змінено в цілях безпеки), який він потайки вів впродовж всього терміну перебування в ув’язнені. Також ми поспілкувались з Євгеном Ямковим та В’ячеславом Завальним, які на власному досвіді дізналися про те, що собою являє сучасна російська пенітенціарна система. Зі слів колишніх полонених журналісти видання відтворили типовий день українських бранців в російській в'язниці.
“Б’ють, катують, роблять ін’єкції, щоб дізнатись ПІН-код карти”: мешканець Каховки про два місяці в СІЗО з Олександром Бабичем та іспанським волонтером Калатаюдом
Євген Ямковий розповів ZMINA про російську пенітенціарну систему, про ставлення наглядачів до ув’язнених, про побиття та знущання в Сімферопольському СІЗО №2 та обставини полону Олександра Бабича та Маріо Калатаюда
