Зрадники, на вихід: після 10 років окупації Україна має визначитися з оцінкою роботи кримських адвокатів
Після початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація ще більше посилила тиск і переслідування незалежних адвокатів у Криму: вони зазнають систематичного тиску, арештів, штрафів, позбавлення права вести адвокатську діяльність. З іншого боку, є адвокати, які перейшли на бік агресора, співпрацюють з ФСБ та допомагають російській колонізації окупованого півострова.
Правозахисники закликають напрацювати механізми, які дозволять належно реагувати залежно від того, чи адвокати в Криму сумлінно виконують свою роботу і захищають громадян або ж вони зрадили Україну і порушують правила адвокатської етики.
Про те, якими можуть бути ці механізми, а також з якими викликами стикались адвокати в Криму з початку окупації півострова, говорили учасники пресконференції, організованої Коаліцією “Україна. П’ята ранку” до Дня адвокатури, який відзначається 19 грудня. На заході правозахисники також презентували звіт “Переслідування і приниження: реалії адвокатів в окупованому Криму”.
Тиск та переслідування українських адвокатів з боку росіян
За даними Регіонального центру прав людини, на момент окупації на території Кримського півострова було зареєстровано 1700 українських адвокатів. На сьогодні їх залишилося близько 800, ще приблизно 100 адвокатів переїхали з території РФ.
З перших місяців окупації Росія створила в Криму лояльні суди, власні правоохоронні структури та органи адвокатського самоврядування, до яких мали вступити всі адвокати, які бажали продовжувати діяльність на півострові. Їхня робота в таких умовах стає дедалі небезпечнішою, особливо коли йдеться про політично мотивовані справи, такі як “дискредитація російської армії”, ухилення від призову до лав армії-агресора та справи щодо переслідування проукраїнських та кримськотатарських активістів.
Після початку повномасштабного вторгнення ситуація ще більш ускладнилась, кримські адвокати опинилися в повній інформаційній та фактичній ізоляції.
За словами експертки Коаліції “Україна. П’ята ранку” та партнерки адвокатського об’єднання AZONES Дар’ї Свиридової, зараз українські адвокати на півострові систематично стикаються з такими складнощами, як арешти та переслідування, їм перешкоджають у доступі до клієнтів, незаконно затримують та допитують, проти них розгортають дискредитаційні кампанії через підконтрольні окупаційній владі ЗМІ та соцмережі. Все це, за словами правозахисниці, має значний “охолоджувальний ефект” щодо прагнення адвокатів вести захист політичних в’язнів у Криму.
Невизначеність позиції держави та профільних організацій
Страху і невизначеності фахівцям додає також відсутність позиції Національної асоціації адвокатів України (НААУ) та української влади щодо діяльності українських адвокатів на окупованій території та їхньої вимушеної співпраці з окупаційними органами влади.
Дар’я Свиридова“На нашу думку, сам факт роботи на окупованій території не може бути підставою переслідувань адвокатів та криміналізації їхньої діяльності. Також це не має бути перешкодою для їхньої професійної діяльності після деокупації півострова. Але це не стосується тих, хто свідомо співпрацює з окупантом проти держави Україна, має доведені зв’язки з ФСБ або бере участь у злочинах проти національної безпеки чи воєнних злочинах”, – зазначає Свиридова.
На її переконання, подібні факти слід фіксувати та давати їм належну оцінку органів адвокатського самоврядування та правоохоронних органів України.
“Недоброчесні адвокати мають бути позбавлені права на адвокатську діяльність. Утім, на сьогодні відомо лише про один такий випадок за майже десять років окупації, та й той ініційований правозахисниками. Так, восени цього року за зверненням правозахисників Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області позбавила права на професійну діяльність адвокатку із Севастополя Юлію Марчук, яка очолює незаконно створену в окупації адвокатську палату міста й причетна до низки порушень міжнародного права”, – зауважила експертка.
За словами Дар’ї Свиридової, вже зараз потрібно визначатися з візією відновлення роботи адвокатури на деокупованих територіях. Адже без належної правової допомоги неможливо забезпечити право на справедливий суд та дотримання прав людини в численних питаннях, які масово постануть після звільнення українських територій.
Документування випадків та взаємодія з міжнародними судами
Як розповів перший заступник керівника Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Віталій Секретар, щойно адвокат у Криму долучається до роботи та висвітлення політично мотивованих справ, як, наприклад, переслідувань учасників “Хізб ут-Тахрір” чи проукраїнських активістів, він одразу стає об’єктом переслідування з боку РФ.
За його словами, прокуратура зафіксувала непоодинокі випадки незаконних затримань, знущань та штрафів, а також систематичні дії з позбавлення адвокатських ліцензій та вишукування “дискредитаційних” публікацій у соцмережах, за якими окупаційна влада може притягнути людину до кримінальної відповідальності.
“Розслідування таких випадків для органів української прокуратури є надзвичайно важким, зважаючи на відсутність доступу на територію Криму. Люди, які залишаються на півострові, бояться контактувати з українською владою. Але всі випадки, щодо яких ми маємо інформацію, фіксуються і надалі будуть розслідувані. Адже, окрім норм національного законодавства, тут ми вбачаємо ознаки злочину переслідування відповідно до Римського статуту”, – зазначає Секретар.
Проблема збереження фахового резерву
Адвокат та експерт ГО “Регіональний центр прав людини” Роман Мартиновський, який виїхав із Севастополя після початку окупації та продовжив свою діяльність у Києві, зазначив, що починаючи з 2014 року адвокати з Криму позбавлені можливості брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування України.
За його словами, ті, хто з початку окупації ухвалив рішення виїхати та продовжити свою діяльність на підконтрольній Україні території, зіткнулися з низкою проблем. Вони змушені були перереєстровуватися в інших регіонах, що сприяло їхньому “розчиненню” в регіональних адвокатських спільнотах. На думку Мартиновського, це є негативним фактором для відновлення діяльності професійної адвокатури на півострові в майбутньому.
Роман Мартиновський“За нинішньої позиції НААУ, яка у своїй діяльності не намагається розв’язати актуальні проблеми кримських адвокатів, є велика ймовірність, що нам не буде кого реінтегрувати. За нашими розрахунками, для успішної реінтеграції після деокупації потрібно буде близько двох тисяч фахових адвокатів. Адже зросте кількість як кримінальних справ, так і цивільних, щодо порушень прав людини та майнових прав. Навантаження на систему правосуддя буде дуже високим”, – вважає Мартиновський.
Правозахисники нагадують: за 10 років НААУ так і не сформувала та не оприлюднила своєї позиції щодо кримських адвокатів.
“На сьогодні адвокатура – це єдина інституція, яка не вжила ніяких заходів щодо своїх членів, які зрадили Україну. Ця ситуація призводить до того, що всі адвокати, які там залишились, не розуміють правил гри”, – говорить Ілля Костін, адвокат, лейтенант Головного управління військової юстиції, член правління Асоціації правників України.
За його словами, змінити ситуацію можливо двома шляхами. Перший – це зміна керівництва НААУ й після цього ухвалення роз’яснень, які дії слід вважати порушенням адвокатської етики та присяги. Другий шлях – законодавчі норми про люстрацію тих адвокатів, які допомагали окупаційній владі.
Наслідки для реінтеграції
Правозахисники акцентують, що зараз Україна напрацьовує унікальний досвід роботи адвокатів в умовах збройного конфлікту, який має бути збережений та покладений в основу міжнародних нормативів.
Вони переконані: визначатися з візією відновлення роботи адвокатури на деокупованих територіях потрібно вже зараз, бо процес має пройти узгодження та запрацювати як механізм.
Крім того, вже зараз має бути запроваджений органами адвокатського самоврядування підхід до систематичного документування та реагування на порушення Росією прав українських адвокатів, які продовжили роботу в окупації. А також фіксації фактів та притягнення до відповідальності тих адвокатів, які співпрацюють з ФСБ та своїми діями призводять до порушень прав клієнтів і шкоди національній безпеці. Бездіяльність у цьому напрямі може стати перепоною майбутніх люстраційних заходів. Адже, якщо факти недоброчесної поведінки адвокатів не зафіксувати зараз, ці адвокати, потрапивши у відновлене після деокупації адвокатське самоврядування Криму, дискредитують усю адвокатську спільноту та довіру населення до правової допомоги, якої воно так потребуватиме.
Правозахисники також зазначають, що уряд може ініціювати запрошення до України Спеціального доповідача ООН з питань незалежності суддів та адвокатів задля моніторингу та оцінювання ситуації щодо дотримання гарантій та захисту прав адвокатів, які працюють в умовах війни та окупації частини території України.
Крім того, варто запровадити національні та сприяти введенню міжнародних санкцій щодо осіб, причетних до переслідувань, колонізації та створення російської адвокатури в окупованому Криму, що зробило, власне, такі переслідування можливими. До прикладу, за “інтеграцію” кримських адвокатів у російську систему адвокатури відповідав віцепрезидент ФПА РФ Геннадій Шаров, який досі лише під загрозою санкцій, за даними НАЗК.
