“Заради Криму”: у Києві відкрили мистецьку виставку про ідентичність, історію і боротьбу кримськотатарського народу

Дата: 19 Травня 2024 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

До 80-х роковин депортації кримськотатарського народу в Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим відкрилася мистецька виставка “Qirim içün/Заради Криму”. Цей мистецький проєкт – це подорож у складну, багатошарову, сповнену боротьби, перемог та втрат історію одного з корінних народів України – кримських татар. 

Автори виставки спробували по частинках зібрати артефакти кримськотатарської культури, яку росіяни століттями знищували через окупації, репресії та депортацію, ставлячи за мету стерти ідентичність цього народу після Золотої доби у Кримському ханстві. 

Розповідаємо, які експонати увійшли у мистецьку виставку та які сенси вони доносять. 

Щороку 18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день 1944 року під час бойових дій Другої світової війни, допоки чоловіки були на фронті, радянська влада депортувала в товарних вагонах, призначених для худоби, понад 200 000 кримських татар. 

Для цього радянський режим залучив 23 тисячі солдатів та офіцерів НКВС, 9 тисяч оперативників НКВС і Народного комісаріату державної безпеки, 100 легкових, 250 вантажних автомобілів, 67 ешелонів. 

Корінний народ України, що сформувався на території Кримського півострова, депортували переважно до Центральної Азії та на Урал. У перші роки депортації від голоду та хвороб померло за різними даними від 20 до 46% кримських татар.

Водночас учасникам бойових дій Другої світової війни кримськотатарської національності не дозволяли повернутися в Крим. Вони змушені були місяцями розшукувати своїх рідних у місцях спецпоселення. 

Депортація кримських татар з рідної землі 18 травня 1944 року стала кульмінацією колонізаторської політики радянського тоталітарного режиму. Сьогодні його наступниця — Російська Федерація продовжує чинити тиск, здійснювати репресії та переслідування представників корінного народу України, проводячи “гібридну” або “тиху” їх депортацію”, – зазначила під час відкриття виставки постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.

Таміла Ташева

Вона повідомила, що особливо активно кримські татари почали покидати Кримський півострів через незаконну мобілізацію на війну проти України, в межах якої Росія таргетовано призиває кримських татар. Кримські татари сьогодні виїжджають до Туреччини або у країни Центральної Азії, куди їх депортували 1944 року. 

Автори виставки спробували по частинках зібрати артефакти кримськотатарської культури, яку росіяни століттями знищували через анексії, репресії та депортацію, ставлячи за мету стерти ідентичність цього народу після Золотої доби у Кримському ханстві. 

“У цій виставці ми підіймаємо тему болю не одного дня, а століть. Поколіннями відбувалось знищення корінного народу України. І сьогодні це триває… Покидати рівну домівку – це біль. Це особисто мій біль, коли ти понад десять років не можеш бути вдома… Важливо не замовчувати злочини, а говорити про них. Інакше вони будуть повторюватись”, – наголосила Таміла Ташева.

Вона нагадала, що сьогодні Росія в тимчасово окупованому Криму проводить масові обшуки в будинках кримських татар, затримує їх, звинувачує у сфабрикованих справах. Наразі РФ незаконно утримує 218 політв’язнів, 133 з яких – кримські татари

"Те, що Радянський Союз не встиг зробити 1944 року, Росія надолужує сьогодні. І Україна робить все можливе, щоб повернути Крим та покласти край злочинам Росії", – додала Таміла Ташева.

Своєю депортацією кримських татар Москва позбавила їх прав та піддала неймовірним стражданням. Та, попри це, їм вдалося зберегли свою самобутність, традиції та частину культури, кажуть автори виставки й додають, що кримські татари продовжують працювати над її відновленням.

Назва виставки походить із заголовка вірша відомого кримськотатарського письменника Шевкі Бекторе.

У залі про культурний код представлені фотографії кримських татар, зроблені на початку XIX століття. Ці світлини відреставровані для мистецького проєкту “Викрадений Крим”. А в інсталяцію “Doquz” авторства кримськотатарського кераміста Рустема Скибіна увійшли різні предмети побуту.

Виставка “QIRIM İÇÜN/ Заради Криму” розповідає, з яких цеглин складається ідентичність кримських татар та як вони бачать себе та свою історію, каже кураторка виставки, психологиня, історикиня та журналістка Мавілє Халіл.

За словами кураторки виставки, психологині, історикині та журналістки Мавілє Халіл, “Ластівчине гніздо” сприймається багатьма людьми як символ Криму. Утім, воно з’явилося у часи Російської імперії на початку XX століття. 

“Усі ці пишні палаци та інші прекрасні будівлі на південному березі збудували, коли ці землі забрали у кримських татар та інших національностей, яких теж депортували у Маріуполь та Запорізьку область. Тому “Ластівчине гніздо” є не символом Криму, а символом гноблення та анексії Кримського півострова”, – заявила Мавілє Халіл.

Ініціатори виставки запропонували глядачам розглянути етногенез кримських татар та елементи їхньої історії, починаючи з Кримського ханства та окремо зануритися в контексти депортації. Виставка побудована таким чином, щоб кожен з відвідувачів пройшов шляхом від формування кримських татар до сучасної боротьби за право жити на рідній землі, попри всі випробування і несправедливість. Скетчі про ключові періоди та події в історії кримських татар зробив художник Антон Логов.

Журналіст японської суспільної телерадіомовної корпорації NHK оглядає інсталяцію Антона Логова “Депортація”

“Мені цікаво засобами мистецтва доносити істину. На цьому й базується все мистецтво. Його мова відсіює щось другорядне, і ти повинен виокремити у своїй роботі найголовніше… Тема депортації – глибока, вона не лежить на поверхні. Тут треба розуміти, що сторіччями, поколіннями відбувалось знищення корінного народу України й сьогодні російський тиск на кримських татар продовжується”, – каже Антон Логов.

У серію скетчів Логова увійшла також робота про розстріли більшовиками кримськотатарської інтелігенції. Однією із перших  жертв став глава Кримської АРСР Велі Ібраїмов.

1937 року стратили Бакіра Чобан-Заде – видатного кримськотатарського ученого, всесвітньо відомого тюрколога, сходознавця та поета. Підписані під жорсткими тортурами “зізнання” Чобан-Заде стали приводом для арештів й інших просвітницьких діячів. 

Картина художника Садиха Аджи-Селіма

З 17 квітня 1938 і протягом трьох діб більшовики стратили кримськотатарську еліту – поетів, письменників, художників, громадських та політичних діячів, серед яких, зокрема, Асан Сабрі Айвазов, Усеїн Боданінський, Абдулла Лятіф-Заде та Сейтджеліль Хаттатов. А родини репресованих оголосили зрадниками Батьківщини та відправили до таборів.

Автори виставки наголошують, СРСР завдав кримськотатарському народові непоправної шкоди, наслідки якої відчуваються досі. 

“Ми, як народ, втратили наступність. Це спричинило розрив зв’язку між поколіннями та позбавило нас можливості передавати знання, традиції та досвід від покоління до покоління. Ці втрати порушили наші корені, зробили наш народ розірваним і вразливим перед течією часу. Сьогодні ми з командою, шукаючи та вивчаючи фрагменти того, що залишилося від минулих поколінь, намагаємось знову з’єднати нашу спадщину, відновити наше самоусвідомлення та засвідчити наше місце в історії”, – говорить артпродюсерка виставки, режисерка, менеджерка культурних проєктів Фатіма Османова

На переконання Османової, ці знання про себе дають кримським татарам стійкий фундамент, на якому можна будувати світле майбутнє на своїй землі. 

Поміж іншим відвідувачі експозиції можуть прочитати щоденник депортації “Райські метелики”, написаний за спогадами 12-річної дівчинки та інших потерпілих. Цей щоденник на основі свідчень уклала Мавілє Халіл.

Одна із сильних сторін виставки – картини Садиха Аджи-Селіма, який все своє життя малював те, що він побачив у засланні. Це єдині документальні візуальні твори, які створювалися під час депортації. Глядачі можуть також ознайомитися із відеосвідченнями потерпілого художника.

До цієї виставки створили артбук із картинами Садиха Аджи-Селіма, який у хронологічному порядку своїми картинами розповідав, як відбувалася депортація та які злочини тоді відбувалися. 

Садих Аджи-Селім: “Батько, матір, брати і я біля рідного села Ускут. Їх у мене відняла депортація”.

Також в тематичному екскурсійному матеріалі та супровідних текстах виставки окреслюється подолання наслідків геноциду – як і деколонізаційні прагнення українського народу. На виставці є картини сучасних кримських художників, у яких вони рефлексують про події в Криму. 

Окрім цього, важливим елементом виставки стала інсталяція “Межа”, присвячена сучасній російсько-українській війні, а також портрети військовослужбовців кримськотатарського походження, які розповідають про їхній зв’язок з рідною землею та їхніх пращурів, які пережили депортацію.

В експозицію увійшли портрети та історії кримськотатарських воїнів, які воюють у лавах Збройних сил України, щоб повернутися додому

“Ми намагаємося зберегти сучасність Криму, намагаємося боротися за той Крим, яким ми його бачимо. Кримчани у Збройних силах України, ті люди, які залишаються в Криму і намагаються чинити спротив так, як вони можуть це робити. Це все наша боротьба і вона винесена у назві цієї виставки – “Заради Криму”, – резюмувала Мавілє Халіл. 

В межах інсталяції “Межа” експонуються металеві форми уламків від снарядів ракет, що уособлюють Росію, каже Антон Логов.

Мистецька виставка триватиме до 26 червня 2024 року, Дня кримськотатарського прапора. Відвідати її можна за попереднім узгодженням із Представництвом Президента України в АР Крим/Офісом Кримської платформи за електронною адресою: press@ppu.gov.ua або номерами телефону: +380 50 633 2209, +380 50 859 8497.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter