“Поганий” і “може бути”: експерти оцінили вплив на цифрові свободи в законопроєктах про СБУ та персональні дані

Законопроєкт №3196-д “Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України”, над яким зараз працює робоча група Верховної Ради, містить певні положення, що матимуть негативний вплив на розвиток вільного інтернету в нашій країні. Саме тому до нього прикута увага медіаекспертів та юристів. Громадськість брала участь у його обговоренні, проте жодних зауважень, а їх було досить багато, ініціатори проєкту досі не врахували.

Про це свідчить аналіз законопроєкту, який провела група медіаюристів і технічних фахівців – представників громадянського суспільства та приватного сектору.

Водночас, оцінюючи аналогічним чином законопроєкт №5628 “Про захист персональних даних”, експерти визначили, що він сприятиме розвитку вільного інтернету в Україні й матиме позитивний вплив на формування суспільних правовідносин в онлайн-просторі.

Результати експертного оцінювання обох законопроєктів презентувала громадська організація “Інтерньюз-Україна”.

Джерело: pixabay.com

Головною метою дослідження обох документів було оцінити те, наскільки законодавець передбачив у кожному з них негативні або позитивні впливи, що стосуються розвитку інтернету або онлайн-простору в Україні, уточнив консультант із цифрових технологій Віталій Мороз.

Оцінювання велося за опитувальником, що містив 34 запитання. Вони стосувалися впливу законодавчих ініціатив на права та свободи, захист легітимного інтересу, якість надання послуг та юридичної техніки. Кожна категорія питань мала свою вагу, тому підрахунок відповідей проводився за математичною формулою середнього зваженого.

Законопроєкт щодо реформи СБУ фахівці оцінили на –0,48 бала за зведеним показником у межах шкали експертних оцінок від –5 до +5. Індекс регулювання онлайн-простору цього документа вони назвали таким, що загрожує розвитку вільного інтернету в Україні та може мати негативний вплив на суспільні відносини.

Згідно з висновками, позитивний вплив цей законопроєкт матиме лише на сферу захисту легітимного публічного інтересу – оцінка +0,754.

Водночас у розділах “Вплив на права та свободи”, “Якість надання послуг” та “Юридична техніка законопроєкту” він отримав негативні оцінки: –1,363, –0,6 та –1,493 відповідно.

Джерело: звіт “Інтерньюз-Україна”

Джерело: звіт “Інтерньюз-Україна”

Щоб уникнути негативного впливу, медіаюристи порадили розробникам закону:

• прибрати процедуру блокування ресурсів без рішення суду, натомість передбачити процедуру швидкого розгляду справ у судах в екстрених випадках;
• передбачити судовий дозвіл щодо процедури позбавлення теле- та радіомовників ліцензій;
• унеможливити зловживання з боку співробітників СБУ в разі отримання, зберігання та поширення інформації;
• передбачити гарантії для збереження і захисту права на повагу до приватного та сімейного життя від можливих зловживань з боку посадовців.

На всіх указаних змінах до законопроєкту представники громадянського суспільства наполягали й раніше, проте народні депутати до зауважень так і не дослухалися.

Як уточнив Мороз, висновки щодо документа надішлють депутатам, які працюють над його текстом, проте ймовірність, що закон про реформу СБУ Верховна Рада ухвалить саме в нинішньому вигляді – у редакції від 8 липня 2021 року, є дуже високою. Але навіть якщо так станеться, експерти та громадськість наполягатимуть на змінах із залученням усіх законних способів, сказав експерт.

Повний аналіз законопроєкту можна подивитися тут.

Водночас законопроєкт №5628 про захист персональних даних отримав від медіаюристів загальну оцінку +0,87 у межах шкали експертних оцінок від –5 до +5.

Позитивні оцінки у сфері розвитку вільного інтернету в Україні документ має в розділах “Захист легітимного інтересу” (+1,49), “Юридична техніка” (+1,26) та “Вплив на права та свободи” (+0,67).

Негативну зведену оцінку законопроєкт отримав лише в розділі “Вплив на якість надання послуг”(–0,08).

В опитуванні взяли участь 20 експертів – медіаюристів та експертів з технологій, які представляють громадянське суспільство та приватний сектор.

Найвище вони оцінили “Захист легітимного інтересу”, тобто те, для чого створюється закон, – захист персональних даних. 

Абсолютна більшість – 90% респондентів – передбачає, що законопроєкт допоможе збільшити інформаційну безпеку в онлайн-просторі, а також матиме позитивний вплив на приватність користувачів.

Так, експерти зазначили, що автори законопроєкту чітко орієнтувалися на європейські регуляції GDPR і передбачили багато положень та критеріїв захисту персональних даних з огляду на європейський досвід. Зокрема, встановлено вимогу щодо згоди на оброблення даних, передбачено захист від автоматизованого ухвалення рішень, діятиме принцип знеособлення даних трафіку, передбачено інформування про використання даних тощо.

Не побачили експерти суттєвого негативного впливу й на інші права та свободи громадян. Так, 65%, або ж 13 експертів, зазначили, що законодавча ініціатива жодним чином не вплине на свободу зібрань. Водночас 20% респондентів вказали на позитивний вплив ініціативи на можливість вільних протестів.

У питанні щодо впливу на свободу вираження поглядів половина респондентів – 50% – переконана в нейтральному впливі ініціативи на свободу слова, тоді як по 25% респондентів (по п’ять експертів) зазначають як позитивний, так і негативний вплив.

Джерело: звіт “Інтерньюз-Україна”

Водночас, оцінюючи законопроєкт за впливом на якість надання послуг, експерти назвали серед негативних наслідків можливе подорожчання послуг через збільшення обов’язків для операторів і провайдерів, зокрема необхідність мати спеціального сертифікованого працівника та додаткове обладнання.

Також частина експертів вбачає корупційні ризики з імплементацією цієї ініціативи: мовляв, величезні штрафи призведуть до зловживання посадових осіб органів та уповноважених накладати ці штрафи. Також корупційні ризики пов’язані з можливістю вибіркового контролю і тиску, зумовлених великим обсягом об’єктів контролю.

Для запобігання негативним наслідкам ухвалення проєкту №5628 медіаюристи рекомендують законодавцю прописати в окремій законодавчій ініціативі порядок створення контролюючого органу, відповідального за операції з персональними даними. Водночас необхідно сформувати чіткий перелік повноважень цього регулятора, щоб уникнути потенційних зловживань

Також у проєкті слід скоротити строк розгляду з боку контролера (отримувача персональних даних) і звернень суб’єктів з вимогами щодо реалізації їхніх прав. Нинішнє положення передбачає строк розгляду 10 днів, що надто довго з огляду на заподіяння потенційної шкоди правам та інтересам особи.

Законодавець також має передбачити:

• критерії та передумови для можливості передавання в окремих випадках персональних даних іноземним державам та міжнародним організаціям;
• чіткі запобіжники щодо витоків персональних даних громадян України з боку контролерів, які розпоряджаються цими даними. 

Також певні зауваження громадськості спричинили неточні, а подекуди надмірно розпливчасті формулювання. Зокрема, йдеться про визначення категорії “суспільний інтерес”, яку автори проєкту трактують усупереч практиці міжнародного права з прав людини та Європейській конвенції з прав людини, розширюючи усталений перелік легітимних інтересів.

Утім, на думку експертів, у порівнянні з багатьма іншими законодавчими ініціативами, що регулюють правовідносини в онлайн-просторі, ініційованими депутатами впродовж двох останніх років, законопроєкт про захист персональних даних є одним з найбільш ефективних і дієвих у сфері захисту цифрових прав користувачів.

Повний аналіз законопроєкту можна подивитися тут.

Тож, відповідно до оцінювання експертів, доопрацювання потребують обидва законопроєкти. Але закон про захист персональних даних має хоч і не дуже високу, але позитивну оцінку, і це свідчить про можливість доволі швидкого поліпшення його тексту за умови реагування на критику та зауваження громадськості з боку нардепів. Водночас законопроєкт про СБУ потребує серйознішого перероблення аж до розроблення альтернативного документа.