Закон про повернення військових прокурорів: чи потрібно президенту його підписувати?
Верховна Рада прийняла закон, який відновлює діяльність військових прокурорів та покликаний забезпечити їхню роботу на території бойових дій.
Як зазначила генеральний прокурор України Ірина Венедіктова, “під час війни прокурори повинні мати повне і беззастережне право бути на лінії вогню з метою пошуку і збереження доказів агресії проти України – це раз; два – військові прокурори мають і будуть підтримувати правопорядок у військових частинах; три – військові прокурори забезпечать дотримання законних прав військовослужбовців України“.
Поки закон очікує на підпис Володимира Зеленського, експерти громадської організації Ukrainian Legal Advisory Group (“Українська правова консультативна група”) проаналізували його положення, щоб зрозуміти, наскільки він ефективний та необхідний для досягнення цілей, які ставлять автори та генпрокурорка.
Попередній висновок: пропонований закон є щонайменше необов’язковим, а як максимум – шкідливим для системи прокуратури України.
Фото: АрміяІнформВійськова прокуратура України має складну історію
Редакція Закону України “Про прокуратуру” від 29 листопада 1993 року включила до системи органів прокуратури військові прокуратури. Їхня юрисдикція розрізнялась за суб’єктом вчинення діянь та включала злочини, вчинені представниками оборонної сфери.
У 2012 році система військової прокуратури була ліквідована, натомість було виокремлено напрям роботи органів у військовій та оборонній сфері.
Збройний конфлікт на території України, який триває з 2014 року, знову повернув питання діяльності військових прокуратур до порядку денного. Було запроваджено нову структуру органів прокуратури. В умовах збройного конфлікту до їхньої юрисдикції було віднесено і порушення законів та звичаїв війни.
У 2019 році військові прокуратури знову було ліквідовано. Однак питання вчергове актуалізувалось із повномасштабним вторгнення РФ на територію України 24 лютого.
1 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення діяльності органів прокуратури в умовах збройної агресії проти України”.
Ефективність та доцільність змін
Що насправді змінюється?
Мова йде не про повноцінне відновлення військової прокуратури, а про відрядження військових на посади прокурорів. Поки не зрозуміло, яким саме чином і на базі яких прокуратур чи управлінь вони будуть працювати. Ймовірно, це будуть обласні чи окружні прокуратури, які знаходитимуться під безпосереднім керівництвом генерального прокурора. Водночас в межах Офісу генерального прокурора є Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері, а також Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Фокус цих департаментів більш дотичний до діяльності військових прокурорів, однак закон не визначає, хто саме буде ними “займатись”. Через це залишаються питання до процесу організації їхньої роботи, стратегічного та загального керівництва діяльністю військових прокурорів, розподілу функцій тощо.
Закон забезпечує доступ до зони ведення бойових дій для збору доказів лише для військових прокурорів. Хоча цю функцію перш за все виконують органи досудового розслідування. Крім того, прокурори та слідчі вже отримали доступ до зони ООС згідно зі змінами до Закону України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Законопроєкт від 1 квітня 2022 року ці територіальні межі не розширює.
З 2019 року органи прокуратури втратили функції слідства. Тому, на відміну від попередніх версій військових прокуратур, нові військові прокурори по суті нічим не відрізнятимуться за своїми функціями від всіх інших прокурорів, які зараз займаються провадженнями у військовій та оборонній сфері.
Кваліфікація військових прокурорів
Передбачається, що військові прокурори займатимуться одразу трьома напрямками: злочини, вчинені українськими військовослужбовцями; злочини, вчинені проти українських військовослужбовців; воєнні злочини, вчинені в умовах бойових дій. Кожен з них вимагає певного рівня експертизи. Крім того, робота з воєнними злочинами вимагає спеціальних навичок фіксації порушень у відповідності з міжнародними стандартами. Недостатня кваліфікація у такій роботи може призвести до того, що зібрані ними докази потім не приймуть у судах.
Водночас виникає питання наявності професійних кадрів за цим напрямком. Судячи з усього, планується швидка мобілізація та переведення на посади прокурорів. Хоча проєкт закону не пояснює, як проходитиме відбір кандидатів на посади. Припускають, що для цього будуть повернуті військові прокурори, які працювали в органах прокуратури у 2014–2019 роках. Однак навряд їхніх компетенцій буде достатньо у цій ситуації.
Нововведення суперечать Конституції та законам України.
Пропоновані зміни до Закону України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” визначають, що така категорія військовослужбовців включається до сил і засобів, які використовуються для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Це прямо суперечить конституційним функціям прокуратури, визначеним частиною 1 статті 131-1 Конституції України.
За законопроєктом, затвердження відповідних посад прокурорів, які заміщуються військовослужбовцями, має здійснюватися президентом України за поданням генерального прокурора. Це суперечить нормам Конституції України, яка визначає, що організація та порядок діяльності прокуратури визначається законом (ч. 2 ст. 131-1 Конституції України).
Незрозумілим є процес заміщення посад військовослужбовцями та чіткі кваліфікаційні вимоги для кандидатів. Текст фактично ігнорує норми Закону України “Про прокуратуру” щодо порядку проведення добору, а також зазначає, що відрядження прокурорів відбувається за законодавством, що регулює проходження військової служби.
Без розуміння чіткої системи функціонування військових на посадах прокурорів, внутрішньої структури, яка дозволяє їх роботу в органах прокуратури, широкі сфери діяльності, які вимагають чітких професійних знань вузької систематизації, та низки колізій між правовим статусом прокурора та військовослужбовця, пропонований закон лише додасть проблем на практиці, а не вирішить їх.
Громадська організація Ukrainian Legal Advisory Group (“Українська правова консультативна група”
