Відтермінована турбота: що передбачають законопроєкти Зеленського про захист бранців Кремля

27 вересня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладні три законопроєкти про соціальний і правовий захист в’язнів Кремля та членів їхніх сімей. Проєкт закону №6104, а також пов’язані з ним законопроєкти №6105 та 6106 без перебільшення можна назвати довгоочікуваними, адже політв’язні, їхні родичі, правозахисники чекали на це понад п’ять років. 

Фото: “Радіо Свобода”

Станом на 1 жовтня 2021 року 321 людину, звільнену з російського полону в період 2014–2019 років, визнано позбавленою особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Крім того, за даними правозахисних організацій, щонайменше 120 українських політв’язнів досі перебувають у місцях позбавлення / обмеження свободи на території Російської Федерації та окупованого нею Криму, а також принаймні 270 військових і цивільних заручників утримуються на території так званих “ДНР” та “ЛНР”. Усі ці люди потребують підтримки та захисту держави.

Причин, чому закон про політв’язнів конче потрібний, багато. Але одна з головних – це необхідність визначити на законодавчому рівні, кого можна вважати особами, які втратили свободу у зв’язку зі збройним конфліктом, а також нарешті прописати додаткові пільги та гарантії, на які можуть сподіватися політв’язні та члени їхніх сімей. 

Хоча держава раніше вже надавала певну допомогу таким особам та їхнім родинам через урядові механізми, утім, по-перше, це не було гарантовано законом, а по-друге, системний підхід до такої підтримки так і не з’явився.

Що нового запропонував президент у своїх законопроєктах? Як зміниться життя тих, хто був позбавлений свободи внаслідок збройної агресії проти України, та їхніх близьких  – з цим спробуємо розібратися детальніше.

Для кого буде закон?

Законопроєкт №6104 містить чіткий список суб’єктів, які можуть вважатися такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України. Умовно їх можна визначити як: 

• військові, які потрапили в полон (громадяни України, які були позбавлені свободи державою-агресором, її органами у зв’язку із захистом ними державного суверенітету України, її незалежності, територіальної цілісності);
• цивільні заручники (громадяни України, які були позбавлені свободи для шантажу України, іншої держави, міжнародних організацій, юридичних або фізичних осіб);
• ув’язнені з політичних причин (громадяни України, які були позбавлені волі державою-агресором, її органами у зв’язку з веденням цими громадянами діяльності, спрямованої на вираження проукраїнських поглядів, цінностей, позицій, а також за їхню професійну, громадську, політичну чи правозахисну діяльність).

Хоча за загальним правилом до всіх цих категорій належать громадяни України, законопроєкт пропонує поширити його дію й на іноземців, які на момент позбавлення особистої свободи проходили військову службу в Збройних силах України та інших законно утворених військових формуваннях.

Важливо, що в проєкті закону не планується створення якогось окремого статусу для осіб, які були позбавлені свободи в умовах збройного конфлікту, а тільки про встановлення відповідного факту. Це дає бранцям та членам їхніх сімей право на отримання додаткової державної допомоги, пільг та гарантій.

Як встановлюватимуть факт позбавлення свободи?

Законопроєкт визначає чіткий та зрозумілий, хоча і не вичерпний, перелік документів, необхідних для встановлення фактів позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такий перелік передбачено для кожної категорії: військовополонених, політичних в’язнів, заручників. 

Проєкт закону також встановлює межі діяльності Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Ця комісія матиме повноваження одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування документи та інформацію. Крім того, згідно з іншим законопроєктом №6105, який передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ненадання цих документів та матеріалів для посадових осіб передбачено штрафи від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 грн).

Крім цього, нарешті буде створений Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Це електронна база даних, призначена для реєстрації, зберігання, захисту, оброблення, використання інформації про людей, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, членів сімей таких осіб.

За організацію діяльності комісії та ведення реєстру відповідатиме Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Це міністерство і зараз забезпечує діяльність відповідної міжвідомчої комісії, яка розглядає документи про визнання осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та надання їм грошової допомоги.  

Які гарантії передбачає законопроєкт №6104? 

Законопроєкт №6104 містить доволі розгорнутий перелік форм та видів підтримки, яку держава надає військовим та цивільним, які побували в полоні, а також політичним в’язням.

Грошова допомога передбачається в декількох форматах:

• щорічна грошова державна допомога для тих, хто перебуває в місцях несвободи;
• одноразова грошова державна допомога особам після їхнього звільнення;
• державна грошова допомога в разі загибелі (смерті) особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи. 

Водночас розмір державної допомоги не вказано. Передбачається, що порядок призначення, виплати та розмір допомог встановлюються Кабінетом Міністрів України (наразі ця виплата становить 100 тисяч гривень). Крім того, законопроєкт містить можливість за рішенням органів місцевого самоврядування надавати грошову допомогу за кошт місцевих бюджетів.

Законопроєкт також передбачає надання медичної та реабілітаційної, зокрема психологічної, допомоги, санаторно-курортне лікування осіб після їхнього звільнення. 

Відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) осіб після їхнього звільнення. Законопроєкт не містить якоїсь конкретної інформації про ці заходи, крім згадки про те, що військовополонені повинні пройти ці заходи, а політв’язні та заручники – можуть. 

Правовий захист. Держава покриватиме витрати на професійну правову допомогу, а також гарантує право на безоплатну вторинну правову допомогу на час позбавлення волі та після звільнення.

Надання житла для тимчасового проживання. Проєкт закону передбачає першочергове право на забезпечення житлом для тимчасового проживання осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їхнього звільнення, якщо це житло є єдиним місцем проживання. Ця норма не поширюється на військовослужбовців (їхнє право на житло вже забезпечено іншим законом). 

Забезпечення реалізації трудових прав, прав у сфері зайнятості. Проєкт закону встановлює, що за особою, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) упродовж усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців із дня звільнення, у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, психологічної допомоги, санаторно-курортного лікування тощо. Водночас строк позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України зараховується до страхового стажу особи, що є важливим для подальшого оформлення пенсії.

Крім того, особи після звільнення мають право на одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності за допомогою перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, отримання освіти за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності.

Право на освіту. Держава надає цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в державних та комунальних закладах освіти особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їхнього звільнення, дітям таких осіб, дітям осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули (померли).  

Пільги під час оформлення внутрішнього та закордонного паспорта громадянина України. Відсутність документів, що посвідчують особу, є поширеною проблемою серед звільнених з полону чи ув’язнення. Законопроєкт передбачає скорочені терміни оформлення та видавання паспорта громадянина України (не пізніше ніж через три робочі дні з дня оформлення заяви-анкети на його отримання) та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (до 10 робочих днів). Особа, яка була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, не сплачує адміністративного збору, державного мита (консульський збір) за оформлення паспортних документів, якщо вона подала заяву про оформлення цих документів протягом року після звільнення. 

Відстрочення платежів за зобов’язаннями. На час позбавлення свободи та протягом шести місяців після звільнення бранці звільняються від виконання зобов’язань, а також від нарахування та сплати (передання) неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов’язань. Після звільнення такі особи мають право на проведення реструктуризації їхньої заборгованості, як і їхні дружина або чоловік. 

Звільнення від подання податкової звітності та заборона здійснення заходів, спрямованих на погашення (стягнення) грошових зобов’язань та/або податкового боргу. Цю гарантію передбачено законопроєктом №6106, який був поданий “пакетом” з проєктом №6104 (йдеться про зміни до Податкового кодексу). Зокрема, передбачається, що особи на час позбавлення їхньої особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення з місць несвободи не мають подавати податкову звітність та в цей період до них не застосовуються штрафні санкції (фінансові санкції, штрафи), а також не застосовуються заходи, спрямовані на погашення (стягнення) грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Звичайно, цей перелік гарантій потребує надійного бюджетного забезпечення. Але вже наявність законодавчо визнаних гарантій має стати для осіб, позбавлених свободи державою-агресором, а також членів їхніх сімей, певною запорукою того, що допомога надаватиметься. 

Оскільки президент Зеленський вніс законопроєкти про соціальний і правовий захист політв’язнів та членів їхніх сімей як невідкладні, сподіватимемося на швидкий розгляд у парламенті й таку ж швидку та рішучу підтримку народних депутатів. Бо турбота про тих, хто був позбавлений свободи внаслідок збройної агресії проти нашої держави, має перестати бути відтермінованою.