Захищати свої права без грошей і зв’язків: що думають українці та які є правові інструменти

Запит громадян на захист своїх прав в Україні збільшується щороку. Адже сьогодні фразу про порушення прав можна почути як від учня, що сперечається зі шкільним учителем, так і від пенсіонерів, які не погоджуються, приміром, з карантинними заборонами. Водночас уявлення про те, що ефективно захистити права можна лише за допомогою розголосу в ЗМІ або залучивши впливових знайомих чи родичів, залишається стійким.

Утім, медіа і знайомства не можуть бути основним способом відстоювання прав людини, адже існують правові інструменти, доступні навіть найуразливішим категоріям населення.

Про те, наскільки українці обізнані з цими інструментами і як часто їх застосовують, свідчать результати дослідження “Що українці знають та думають про права людини”, яке кожні два роки проводить Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки ПРООН в Україні.

Результати останнього опитування, що стосуються саме правової обізнаності й способів захисту, експерти оприлюднили на заході, присвяченому десятиріччю запровадження безоплатної правової допомоги в Україні.

У пандемічному 2020-му майже дві третини українців намагалися захищати свої права

У цьогорічному дослідженні можна простежити динаміку змін із 2016 до 2020 року включно. Вони однозначно свідчать, що люди стали активнішими в захисті свої прав, утім не завжди їхні спроби були ефективними.

Так, за даними дослідження, частка українців, які намагалися захищати свої права, виросла в 1,5 раза – із 41 до 60%.

“У 2016 році ми з жахом зрозуміли, що більша частина населення – майже 60% – не намагається відстоювати свої права, навіть розуміючи, що вони були порушені. Але вже у 2020 році, навіть незважаючи на те, що цей рік був дуже непростим, 60% населення заявили, що вони відстоювали свої права.

Звісно, ми можемо констатувати, що успішність відстоювання прав не така висока, як би нам хотілося. Тільки 19% населення заявили, що цей досвід був для них позитивним. Але збільшення спроб захищати свої права впливає на ефективність”, – розповіла менеджерка проєкту ПРООН “Права людини для України” Світлана Колишко.

Люди з вищою освітою активніші в захисті своїх прав

Дослідження також показало, що люди середнього віку найкраще знають, куди звертатись і що робити в разі порушення своїх прав. Люди старшого віку менш обізнані.

Крім того, респонденти з вищою освітою частіше звертаються по захист своїх прав і здебільшого отримують позитивний результат. Найменш активно відстоюють свої права люди з повною чи неповною середньою освітою.

Статистика показує й те, що велика кількість людей узагалі не розуміє, що їхні права колись порушували.

Зокрема, 52,3% опитаних зазначили, що з ними взагалі ніколи не траплялося ситуацій із порушенням їхніх прав. Натомість серед відповідей правозахисників частка ситуацій, коли права ніколи не порушували, становить лише 9%.

Саме тому правопросвітництво – один з можливих та дієвих способів захисту. Оскільки важко захищати людей, які не знають своїх прав.

Важливість правопросвітництва підтверджує і статистика. Зокрема, громадяни, які зверталися до системи безоплатної правової допомоги, найчастіше потребували правових консультацій та роз’яснень – це майже 58% опитаних. Лише 14% потребували представництва інтересів у суді.

Цей показник – незнання  – також формує і недовіру до законних способів захисту прав. Так, 20% опитаних не вірять, що в законний спосіб можна відстоювати права. Тож більше людей довіряють іншим методам.

Довіряють ЗМІ, але звертаються до суду

У межах дослідження також визначали способи захисту прав людини, які люди вважають ефективними.

Лідерські позиції тут посідають звернення до засобів масової інформації (23,3%), звернення до суду (20,9%) та Європейського суду з прав людини (19,6%).

“Нас занепокоїло, що в уявленні населення про ефективний захист прав ЗМІ з 2016 року тримаються на перших сходинках. Тому що експертна спільнота розуміє, що це не може бути інструментом відстоювання прав людини. ЗМІ – це інструмент розголосу про проблему, джерело знань.

Три дослідження поспіль ЗМІ тримаються на верхніх сходинках. Це небезпечно, тому що свідчить про недовіру до інших правових інструментів, таких як суд, поліція. Водночас реально звертаються по захист своїх прав до ЗМІ лише 5,5%, а правові інструменти виходять на лідерські позиції”, – прокоментувала Колишко.

Серед інших способів – звернення до родичів, пошук потрібних знайомств, звернення до поліції, прокуратури, міжнародних організацій та системи безоплатної правової допомоги.

Водночас позитивним є те, що відсоток населення, який вважає звернення до системи БПД ефективним, зріс на 5%.

У 2018 році, коли вперше ввели в дослідження питання щодо цього інструменту, лише 8% відзначили безоплатну правову допомогу як дієвий спосіб, у 2020 році це вже 12,8% опитаних. Таке суттєве збільшення прихильності не отримав жоден інший інструмент.

Також БПД – на п’ятій сходинці рейтингу серед способів, до яких люди реально звертаються щодо захисту своїх прав. Тобто кожен восьмий українець звертається до системи безоплатної правової допомоги.

“Така активність та прихильність до системи БПД покладає на неї велику відповідальність. Важливо підтримувати цю довіру та прагнути розширювати надання послуг географічно, застосовуючи цифрові методи. Оскільки люди через пандемію коронавірусу зіткнулися з обмеженим доступом до будь-яких послуг, зокрема й правових. І тому важливо вводити нові інструменти, щоб надалі робити доступ до правової допомоги простішим, зрозумілішим і щоб будь-яка людина могла легко дістатися до системи правової допомоги незалежно від місця свого проживання”, – зазначила менеджерка проєкту ПРООН “Права людини для України”.

Правова допомога в кишені

Одним зі способів наблизити правову допомогу до людей є запровадження різних цифрових методів комунікації. Зокрема, для отримання консультацій люди можуть звернутися до системи БПД різними способами: особисто, через пошту, телефоном, через мобільний застосунок.

За словами заступниці міністра юстиції Валерії Коломієць, одним із принципів центрів БПД є людиноцентризм. Саме тому система постійно вдосконалює способи взаємодії зі своїми цільовими групами.

Саме зараз, зокрема, впроваджують ще один електронний сервіс – Кабінет клієнта системи БПД.

Завдяки йому люди зможуть захищати свої права, звертаючись по допомогу до професійних юристів та адвокатів в онлайні.

Тут можна надіслати запит на правову консультацію, довантажити документи та отримати відповідь від працівників системи БПД.

“Перевага кабінету над телефонною консультацією, зокрема, і в тому, що під час телефонної розмови фахівець не може побачити документи. Про проблему дізнаються зі слів заявника, що часто може спотворювати інформацію. У кабінеті можна одразу додати всі документи, отже і якість консультації буде вищою”, – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Також у кабінеті є функція чату, що дає можливість уточнити питання. А ще така система допомагає зберігати всі звернення клієнта в одному місці, що формує своєрідну базу знань.

На сьогодні через кабінет можна отримати лише первинну допомогу – правову консультацію. Але найближчим часом упровадять можливість подати заяву на отримання вторинної правової допомоги, підписавши всі документи електронними ключами.

“Електронний кабінет клієнта – це можливість пришвидшити надання правової допомоги людям незалежно від їхнього місця перебування. Завдяки цьому сервісу не потрібно буде їхати до центру, щоб підписати документи, що значно спрощує доступ до правової допомоги. Це також можливість людям з тимчасово непідконтрольних територій отримати правову допомогу, не наражаючи їх на небезпеку”, – підсумував Олександр Баранов.