“Неіснуючі”: як молоді переселенці з окупованих територій мають доводити українське громадянство
За статистикою благодійної організації Helping to Leave, близько 50% опитаних ними людей, яким допомогли евакуюватись з тимчасово окупованих росіянами регіонів, потребують допомоги з оформленням або відновленням документів, оформленням статусу ВПО та з деяких інших юридичних питань.
Представниця організації Юлія Боклаг зазначає, що втрата чи відсутність українських документів у переселенців значно впливає на налагодження нового життя – неможливість отримати виплати, гуманітарну допомогу, житло, медичну допомогу, оформити статус ВПО тощо.
Але не лише відсутність документів стає перешкодою для отримання статусу переселенця. Часто евакуйовані з окупованих територій стикаються в офіційних установах з упередженим ставленням, заснованим на негативних стереотипах. І це, на думку представниці благодійної організації, є ознакою дискримінації.
Розповідаємо, які бар’єри постають перед переселенцями під час відновлення українських документів, що може полегшити розв’язання питання і куди звертатись по допомогу.
Недовіра й упередження
Мешканка Берислава Херсонської області Тетяна у 2010 році переїхала до Криму. Під час окупації, жінка, хоч і залишалась на півострові, але російський паспорт не оформлювала. У 2022 році в неї викрали сумку з українським паспортом. Документи жінка не відновлювала – боялась, що в разі звернення до органів окупаційної влади проти неї сфабрикують справу або відправлять у центр для нелегальних мігрантів.
ТетянаУ березні 2024 року Helping to Leave з великими зусиллями повернули Тетяну на підконтрольну Україні територію. Для цього вони, за сприяння Мінреінтеграції оформили посвідчення на повернення до України. Весь процес зайняв близько року.
Зараз Тетяна живе у доньки в Харкові. Їй вдалося відновити український паспорт, але наразі в неї виникли проблеми з оформленням статусу ВПО через недостатню кількість доказів проживання в Криму.
“Тетяна має посвідчення на повернення, квиток, за яким їхала на підконтрольну територію, медичні документи з кримського медичного закладу, багато фотографій та відео за роки проживання в Криму. З незрозумілих причин жінку просили надати довідку про отримання нового паспорта”, – зазначає представниця Helping to Leave.
Окрім того, за словами Юлії, Тетяна стикнулася з недовірою та упередженим ставленням з боку працівників Регіонального центру послуг в Харкові. Зокрема, вони висловлювали впевненість, що Тетяна повинна мати російський паспорт, якщо вона стверджує, що так довго проживала в окупованому Криму.
Без статусу ВПО Тетяна не може оформити прописку і виплати. Жінка має виходити на пенсію за віком, але з цим вона також має труднощі з тих самих причин.
Хочеш паспорт – шукай свідків
20-річна Тія з Макіївки за сприяння Helping to Leave евакуювалася з ТОТ восени 2023 року.
Дівчина виїхала з окупованої домівки самостійно і на підконтрольній території стикнулася з тим, що не може отримати українські документи.
На жаль, за 10 років окупації не було створено механізму оформлення документів для людей, які виїжджають на підконтрольні території без свідків.
Тія. Фото: Михайло Палінчак“Коли ти виїжджаєш на підконтрольну без родичів, без знайомих, без сусідів тощо, твоєю першою проблемою під час оформлення документів, яких ніколи не існувало, бо ти 10 років жив в окупації, стає пошук свідків, яких не існує”, – розповіла Тія.
За її словами, навіть за наявності свідків, процедура посвідчення особи є дуже важкою і психологічно виснажливою, а за їхньої відсутності – й поготів.
“Якщо свідків немає, то єдиний шлях підтвердити громадянство, яке у тебе є, – тобто не отримати нове, а підтвердити твоє громадянство з народження або отримане – це суд”, – каже дівчина.
При цьому свідоцтво про народження, якщо людина має лише його, не є достатнім доказом наявності українського громадянства, оскільки не містить фотографії. Тому молодим людям з окупованих територій, які досягли повноліття в окупації, ще не оформлювали українського паспорта і не мають родичів, друзів, знайомих на підконтрольних територіях, дуже важко довести своє українське громадянство й отримати відповідні документи.
Як довести громадянство, якщо паспорта ніколи не було, – поради правозахисниці
Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова пояснює, що наявність проблеми з українськими документами у переселенців значно залежить від того, скільки людина часу провела в окупації: для мешканців окупованих регіонів Херсонщини чи Запорізької області, ці проблеми менші, ніж у мешканців Донеччини, Луганщини та Криму:
“По-перше, на новоокупованих територіях росіяни не одразу після захоплення почали видавати російські документи, тобто пройшов якийсь час, а по-друге, у багатьох людей на цих територіях вже були біометричні документи, які є в загальній базі”.
Серед ключових проблемних моментів у цій сфері адвокатка називає отримання мешканцями окупованих територій документів про народження і смерть та паспортів.
За словами Альони Луньової, найбільші труднощі в Україні з документами можуть виникнути у переселенців, які ніколи не мали паспорта. Наприклад, в молодих людей, яким на момент початку окупації у 2014 році було 8–10 років.
“Тоді вони були неповнолітніми, зараз їм вже є 18+ років і це дуже ускладнює процес виготовлення документів, якщо паспорт не був отриманий до досягнення 18-річного віку”, – каже правозахисниця.
Водночас, за її словами, молодих людей, які ніколи не отримували українського паспорта, але за народженням є громадянами України, доволі багато приїздить з окупації:
“Якщо їм вдається виїхати з окупованих територій і в’їхати на територію України чи виїхати на територію третіх країн, то вони стикаються з проблемами відновлення, а вірніше отримання паспортних документів. І це доволі складна проблема”.
Тому Альона Луньова радить під час виїзду з окупованої території, зібрати максимальну кількість документів. Наприклад, якщо немає власного паспорта, треба зробити копії паспортів батьків, взяти свідоцтво про народження, шкільний атестат, фотографії, відео – все, що може підтвердити особу, або підтвердити факт народження дитини, або підтвердити інші факти, тому що це дійсно важливо і дуже складно іноді відновити. Крім того, треба брати документи, які посвячують право власності, та їхні копії.
“Копії документів варто також завантажити собі на хмарні сховища, щоб у разі, якщо окупаційні сили відберуть оригінали чи паперові копії, хоч щось збереглося”, – каже Альона Луньова.
Вона додає, що відсутність українських документів може ускладнити сам виїзд з окупації:
“Якщо у людини проблема з українськими документами, то можуть виникнути ускладнення з отриманням російського паспорта. А зараз з окупованих територій фактично неможливо поїхати, якщо не маєш російського паспорта”.
Куди звертатись по допомогу
По допомогу в отриманні українських документів Альона Луньова радить звертатись до таких громадських організацій, як “Схід SOS”, “Донбас SOS”, “Крим SOS”, благодійний фонд “Право на захист”, благодійна організація “Стабілізейшен суппорт сервісез”.
Наприклад, “Право на захист” опікується питаннями саме осіб без громадянства й осіб, які знаходяться під ризиком безгромадянства.
“Тобто всі, хто не отримав паспорта до початку окупації, не отримав паспорта у зв’язку з окупацією і не має документа, який посвідчує належність до громадянства України, знаходяться під ризиком безгромадянства”, – каже експертка.
За її словами, надають юридичні консультації з питань оформлення та відновлення різних документів й інші перелічені вище організації.
Також благодійна організація Helping to Leave з моменту отримання заявки чи звернення людей із ТОТ надає їм консультації з усіх питань, пов’язаних з оформленням документів, їхнім зберіганням. Вони ж пояснюють, як діяти людині в різних ситуаціях під час виїзду, перебувають на зв’язку весь час тощо.
“На підконтрольних територіях ми допомагаємо людям із питаннями відновлення/оформлення документів. Тобто надаємо консультацію, супровід, спрямовуємо складніший кейс до партнерських організацій”, – додала представниця організації Юлія Боклаг.
Контакти Helping to Leave
Цілодобова гаряча лінія з евакуації для українців в телеграм
Телефон +38 (093) 17-76-458
Контакти благодійного фонду “Право на захист”
Сайт фонду
Лінія допомоги БФ “Право на захист”
+38 (099/о68/093) 507 50 90 (щодня з 8:00 до 21:00)
Консультації особам без громадянства
+38 (044 337 17 63 (з 9:00 до 18:00)
“Юридичний порадник для ВПО” – чатбот фонду, де цілодобово можна отримати правову допомогу.
