Україна зобов’язалась виконати півтори сотні рекомендацій ООН з дотримання прав людини

Україна зобов’язалась виконати 163 з двох сотень рекомендацій країн-учасниць Ради ООН з прав людини щодо покращення ситуації із дотриманням прав людини.

Про це йдеться у доповіді робочої групи з УПО, оприлюдненій на сайті Ради ООН з прав людини.

Як відомо, рекомендації були надані Україні 15 листопада в рамках Універсального періодичного огляду (УПО) Ради ООН під час діалогу в Женеві. Після цього уряд України мав півроку, для того, аби вирішити, які з цих рекомендацій виконувати протягом наступних чотирьох років.

Універсальний періодичний огляд (УПО) — це система моніторингу прав людини Ради ООН з прав людини, спрямована на покращення ситуації з правами людини в кожній зі 193 країн, що входять до ООН. У рамках цієї ініціативи держави-члени ООН перевіряють одна одну на предмет дотримання прав людини.

Центр інформації проаналізував урядову доповідь та повний список рекомендацій, який є у розпорядженні редакції, і виділив 20 основних, які Україна погодилась реалізувати для покращення ситуації з правами людини. Також наводимо список відхилених Україною рекомендацій.

УКРАЇНА ПОГОДЖУЄТЬСЯ

1.Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Цю рекомендацію надали Естонія, Латвія, Литва, Австрія та Гватемала.

У коментарях до цього пункту Україна зазначає, що вона внесла зміни до Конституції, які передбачають ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду після 30 червня 2019 року. Також до парламенту був поданий законопроект, що регулює порядок співпраці з Міжнародним кримінальним судом.

2. Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок, домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Зробити це рекомендували Україні аж 14 країн – Боснія і Герцеговина, Чилі, Естонія, Чорногорія, Норвегія, Словенія, Іспанія, Туреччина, Данія, Австрія, Литва, Сьєрра Леоне та Андорра.

У коментарі Україна запевняє, що ратифікація Стамбульської конвенції перебуває на порядку денному Верховної Ради.

Ще 17 країн рекомендували посилити протидію ґендерно обумовленому та домашньому насильству, не згадуючи безпосередньо Стамбульську конвенцію.

Україна у коментарі до цієї групи рекомендацій повідомила, що у грудні 2017 року Верховна Рада прийняла Закон “Про запобігання та боротьбу з насильством в сім’ї”, в якому, зокрема, передбачається кримінальна відповідальність за насильство в сім’ї. Закон також регулює співпрацю правоохоронних органів та органів соціального забезпечення з питань запобігання та протидії ґендерному насильству, забезпечує доступ до безкоштовної правової допомоги жертвам насильства в сім’ї або ґендерного насильства, встановлює Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства, впроваджує реабілітаційні програми для потерпілих.

3. Переглянути процедуру обрання Омбудсмана, а також враховувати рекомендації Венеціанської комісії під час відбору, підготовки та визначення статусу суддів. Така рекомендація надійшла від Франції.

Україна не надала коментарів щодо того, як саме виконуватиме цей пункт.

4. Повністю виконати Національну стратегію у сфері прав людини до 2020 року. В тому числі щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб; припинення дискримінації за ознакою статі та сексуальної орієнтації шляхом ратифікації Стамбульської конвенції; та вирішення проблеми злочинів на ґрунті ненависті шляхом посилення кримінальної відповідальності. Таку рекомендацію надала Канада.

Україна також прийняла рекомендації кількох країн (Швеції, Данії, Уругваю) про протидію дискримінації саме за ознакою сексуальної орієнтації та змін до законодавства з метою протидії злочинам ненависті за цією ознакою.

5. Одразу 17 країн рекомендували Україні посилити заходи, спрямовані на боротьбу з усіма видами дискримінації, мовою ворожнечі, злочинами на ґрунті ненависті, проявами ксенофобії та расизму.

В рамках цих рекомендацій Україна, зокрема, погодилась посилювати законодавчу базу з метою запобігання злочинам ненависті (Уругвай); внести зміни до правового визначення поняття “дискримінація” так, щоб воно містило повний перелік заборонених підстав дискримінації (Чехія); проводити кампанії з метою сприяння культурному розмаїттю та толерантності щодо меншин (Сьєрра-Леоне); рішуче засуджувати мову ненависті та належним чином розслідувати випадки насильства на расовому підґрунті (Гватемала); застосовувати найсуворіші стандарти щодо заборони політичних висловлювань та програм, що заохочують ксенофобію, ненависть та нетерпимість (Кот-д’Івуар).

6. Розслідувати всі повідомлення про насильницькі зникнення, запобігати катуванням та незаконним затриманням, а також притягнути до відповідальності винних у скоєнні таких злочинів. Включити визначення поняття “катування” до Кримінального кодексу у повній відповідності до статті 1 Конвенції ООН проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження або покарання. Такі рекомендації надали Словаччина, Аргентина, Італія та Молдова.

У коментарі до цієї групи рекомендацій Україна нагадує, що у 2015 році вона приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від примусового зникнення, і обіцяє продовжувати застосовувати положення цієї Конвенції, включаючи криміналізацію насильницьких зникнень.

7. Завершити створення Державного бюро розслідувань та надати йому ресурси і незалежність, необхідні для розслідування злочинів, вчинених державними посадовими особами, суддями, працівниками правоохоронних органів (рекомендація Намібії).

8. Спростити доступ до надання державних адмінпослуг для жителів Криму та дозволити громадянам України безперешкодно пересуватися між Кримом та материковою частиною України, визнаючи Резолюції Генасамблеї OOH “Про територіальну цілісність України” та “Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь”. Ця рекомендація надійшла від Великої Британії.

9. Запобігати порушенням прав людини в Криму та на Донбасі шляхом полегшення доступу туди спостерігачів, правозахисників, журналістів та юристів та ретельно досліджувати будь-які достовірні звинувачення стосовно зловживань українськими силами, a також використовувати всі відповідні методи для посилення відповідальності за зловживання. Про це йшлося в рекомендації США.

10. Забезпечувати перегляд законодавчої норми про декларування доходів представниками неурядових організацій з тим, аби не послабити громадянське суспільство, та не вимагати необґрунтованого розкриття зайвої інформації. Зробити це рекомендували Франція та Данія.

Данія також просила забезпечувати відсутність непотрібних або довільних правових чи адміністративних обмежень, які перешкоджають роботі громадянського суспільства.

11. Одразу 11 країн – Франція, Мексика, Іспанія, США, Норвегія, Нідерланди, Греція, Чехія, Румунія, Республіка Корея, Італія – рекомендували Україні посилити гарантії свободи слова та безпеки журналістів.

Україна погодилась, зокрема, взаємодіяти з міжнародними експертами для проведення огляду недавнього законодавства та указів, що стосуються 3MІ тa громадянського суспільства для визначення відповідності цих заходів міжнародним зобов’язанням України; посилювати законодавчу базу для боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів; притягнути до відповідальності тих, хто поширює персональні дані журналістів та підбурює напади проти них; проводити розслідування резонансних злочинів проти журналістів, таких, як вбивство Шеремета.

У коментарях до цих рекомендацій Україна зазначила, що до Кримінального кодексу ще у 2015 році були внесені значні зміни стосовно кримінальної відповідальності за порушення прав журналістів. Також Україна заявила, що здійснює заходи щодо ефективного розслідування кримінальних злочинів проти журналістів та активістів громадянського суспільства.

12. Посилити заходи боротьби з корупцією, створити Антикорупційний суд та завершити реформування правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів, зокрема СБУ та Генпрокуратури. Про це заявили у своїх рекомендаціях 15 країн – Австрія, Китай, Ірак, Угорщина, Естонія, Франція, Фінляндія, Нідерланди, Польща, США, Словенія, Гаїті, Туреччина, Німеччина, Португалія.

У коментарях до цієї групи рекомендацій Україна зазначила, що зобов’язання уряду щодо боротьби з корупцією включають створення Антикорупційного суду, а також збільшення ресурсів та повноважень інших органів боротьби з корупцією в Україні.

13. Прискорити незалежне розслідування подій в Одесі у травні 2014 року та притягнути винних осіб до відповідальності. Зробити це рекомендували Росія а Франція.

До речі, ця рекомендація, є однією з чотирьох, які Україна погодилася прийняти від РФ. Решта три стосувалися дотримання міжнародних зобов’язань щодо прав меншин, пов’язаних з використанням рідної мови та культури; запобігання дискримінації та судовому переслідуванню за етнічними чи релігійними ознаками; проведення незалежного та неупередженого розслідування всіх випадків застосування катувань та свавільного затримання правоохоронними органами.

14. Продовжувати докладати зусилля із забезпечення доступу до освіти для всіх дітей. А також забезпечити, щоб новий Закон “Про освіту”, який посилює роль української мови, не призвів до дискримінації меншин. Такі рекомендації надали Португалія, Республіка Корея, Румунія.

У коментарі до першої частини рекомендацій Україна повідомила, що рівний доступ до якісної інклюзивної освіти є одним із пріоритетів освітньої політики уряду. Уряд продовжує розширювати мережу шкіл, спрямованих на підвищення якості освіти у сільській місцевості.

15. Продовжувати зусилля щодо подолання ґендерної нерівності в усіх сферах суспільства. Про це піклувалися Болгарія, Намібія, Нікарагуа, Мексика, Венесуела.

В рамках цієї групи рекомендацій Україна, зокрема, погодилася активізовувати зусилля, спрямовані на скорочення нерівності в оплаті праці за ознакою статі.

16. Гармонізувати законодавство з Факультативним протоколом до Конвенції ООН про права дитини та Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Рекомендації щодо прав дитини надали Боснія і Герцеговина, Мальдіви, Словаччина, Болгарія, Португалія та Еквадор.

Україна зазначає, що продовжуватиме забезпечувати захист прав дітей шляхом впровадження Національного Плану дій щодо реалізації Конвенції про права дитини на 2017-2021 роки.

17. Активізувати зусилля, спрямовані на запобігання торгівлі людьми та захист прав жертв, a також надання їм необхідної допомоги. Про це просили Єгипет, Мальдіви, Польща, Індонезія та Малайзія.

Зокрема, Україна погоджується з пропозиціями поводити тренінги для правоохоронних органів та співпрацю з країнами транзиту та призначення; розглянути можливість належного фінансування ініціатив із протидії торгівлі людьми для успішної імплементації Національного плану дій на період 2016-2020 років.

18. Докласти зусиль для підвищення рівня життя та подолання бідності, зокрема, в сільській місцевості. А також надавати пільги всім громадянам, які мають на це право, включаючи пенсії та соціальні виплати, незалежно від їхнього статусу як внутрішньо переміщених осіб або їхнього місця проживання у країні. Такі рекомендації надавали Китай, Швейцарія та Ангола.

19. Покращувати доступ до медичних послуг та освіти для внутрішньо переміщених осіб. Про це просила Ангола.

20. Активізовувати зусилля, спрямовані на інтеграцію ромської спільноти в суспільство. Такі рекомендації Україна отримала від Угорщини, Індії та Німеччини.

УКРАЇНА НЕ ПОГОДЖУЄТЬСЯ

1. Визнавати цивільні союзи між людьми однієї статі як перший крок у боротьбі з дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Рекомендувала Іспанія.

Так само Україна відхилила рекомендацію Гондурасу прийняти всебічне законодавство для боротьби із дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації та захисту тих oci6, які не є членами ЛГБТІ-спільноти.

У доповіді немає пояснень, чому Україна відкидає ці рекомендації, хоча аналогічні пункти присутні у Плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року.

2. Переглянути дискримінаційні закони, спрямовані на національні меншини, включаючи нещодавній Закон “Про освіту”. А також скасувати статтю 7 цього закону. Про це просили Сирійська Арабська Республіка, Росія та Угорщина (щодо статті 7).

У коментарях Україна наголошує, що не вважає нещодавно прийнятий закон “Про освіту” дискримінаційним стосовно національних меншин, і заявляє, що уряд впроваджуватиме закон відповідно до рекомендацій, викладених у висновку Венеціанської комісії від 11 грудня 2017 року.

3. Переглянути репресивну державну політику, спрямовану нa придушення діяльності незалежних ЗМІ, журналістів та блогерів. Рекомендація надійшла від Російської Федерації.

4. Забезпечувати вільне функціонування політичних партій, у тому числі тих, які знаходяться в опозиції. Це також рекомендувала Росія.

5. Вживати невідкладних заходів для відновлення незалежності судової влади. Ще одна рекомендація від Росії.

6. Завершити негайно економічну та військову блокаду Донбасу, припинити обстріл своєї території та повністю виконати соціальні та правові зобов’язання перед мешканцями регіону. Рекомендувала Російська Федерація.

7. Зупинити незаконні дії, спрямовані на знищення меморіалів та священних релігійних місць національних та релігійних меншин. Про це просила Сирійська Арабська Республіка.

8. Покласти край порушенням та жорстокості, яку здійснюють урядові сили та військові формування в контексті внутрішнього конфлікту на сході України. Ще одна рекомендація від Сирії.

9. Покласти край героїзації нацистських злочинців та інших причетних осіб, y тому числі Степана Бандери та Романа Шухевича. Просила Росія.

10. Ратифікувати Конвенцію щодо касетних боєприпасів. Запропонована Чилі.

11. Ратифікувати Конвенцію № 169 Міжнародної організації праці “Про корінні народи і народи, які ведуть племінний спосіб життя в незалежних кpaїнах”. Запропоновано Сенегалом та Гватемалою.

12. Приєднатися та адаптувати своє національне законодавство до Договору про торгівлю зброєю (АТТ) та підписати Договір про заборону ядерної зброї (TPNW) Запропоновано Гватемалою.

Україна коментує, що питання про ратифікацію Договору про торгівлю зброєю в процесі розгляду.

13. Ратифікувати Міжнародну конвенцію про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей. Таку рекомендацію надали Венесуела, Афганістан, Гондурас, Сенегал, Гана, Сьєрра-Леоне, Гватемала, Індонезія.

Україна у коментарях заявила, що не планує ратифікувати цю конвенцію, у той же час уряд буде “продовжувати поважати права мігрантів та їх сімей, які проживають в Україні”.

14. Ратифікувати Факультативний протокол до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Рекомендовано Чорногорією та Португалією.

Україна коментує, що питання про ратифікацію Факультативного протоколу буде ще розглядатись урядом.

Нагадаємо, що наразі Україна втретє проходить процес УПО. У 2008 році вона країна отримала близько 40 рекомендацій. У 2012 році — 145. У 2017 — близько 200 рекомендацій.

Водночас, збільшення рекомендацій не пов’язане із погіршенням чи покращенням стану у сфері прав людини. Це радше свідчить про підвищену увагу до ситуації з правами людини в Україні, вважає голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Восени минулого року, після отримання останнього пакету рекомендацій, заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов відзначав, що Росія, Сирія та Венесуела вдались до політизації УПО під час інтерактивного діалогу в Женеві.

“На виступ країні дається 1 хвилина 40 секунд. Росії не вистачило часу занепокоїтись правами російської православної церкви в Україні, а Сирія встигла. Вони дали неприйнятні рекомендації”, — сказав Сергій Петухов.