“Не треба нам таких”: чому ромські діти мають обирати між ізоляцією в спеціальних школах та цькуванням у загальних
Роми є однією з найвразливіших національних спільнот в Україні. Ромські діти зазнають дискримінації ще змалку – нерідко їх не беруть до загальних дитсадків та шкіл, скеровуючи до спеціальних “ромських” закладів. Така освітня сегрегація поширена в Закарпатській області, кажуть експерти.
Попри те що Україна має реалізувати стратегію щодо інтеграції ромів у суспільне життя, системні порушення освітніх прав дітей з ромської спільноти залишаються актуальною проблемою.
Про сегрегацію ромських шкіл та супутню дискримінацію ZMINA розповіли експертки – Олена Фідкевич, провідна наукова співробітниця Інституту педагогіки НАПН України, експертка Офісу Верховного комісара ОБСЄ з питань освіти представників національних спільнот України, та Рада Каландія, голова громадської організації “Циганське Національне Товариство РОМЕН у Донецькій області”, адміністраторка прихистку для ВПО в місті Мукачеві з 2023 року.
Порушення освітніх прав ромів на Закарпатті є системним – представництво Омбудсмана
Представництво Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Закарпатській області впродовж 2025 року здійснило серію моніторингових візитів до територіальних громад, у яких проживають представники ромської спільноти. Перевірки виявили, що порушення прав мають системний характер і охоплюють ключові сфери життя: освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, умови проживання, документування, працевлаштування.
У сфері освіти виявлено, що до 90% дітей ромської спільноти дошкільного віку не відвідують дитсадків.
“У школах фіксується системна невідвідуваність та випадки сегрегації, що призводить до освітньої ізоляції дітей”, – зазначили в представництві Омбудсмана.
Про проблему сегрегації в освіті ромських дітей представники громадських організацій нагадували під час публічного обговорення плану заходів з реалізації Ромської стратегії на найближчі три роки.
Представниця мережі ромських медіаторів Валентина Золотаренко тоді звернула увагу, що в плані не передбачено конкретних заходів із забезпечення якісної освіти для ромських дітей. Наприклад, щодо подолання сегрегації ромських шкіл.
“Практики окремих шкіл, окремих класів, окремого посуду в школах для ромських дітей мають бути подолані. Потрібні центри з дошкільної підготовки дітей, асистенти вчителів у початковій школі та підтримка малозабезпечених родин”, – зазначала медіаторка.
За офіційною інформацією, яку озвучив заступник директора департаменту Закарпатської ОВА Олександр Лях, у школах регіону навчаються понад 10,5 тисяч ромських дітей, а дитсадки відвідують 300 дошкільнят з-поміж ромської спільноти.
На Закарпатті є три умовні групи шкіл, у яких навчаються ромські діти
Олена Фідкевич розповіла, що в межах проєкту Ради Європи “Посилення захисту національних меншин, включаючи ромів, та мов меншин в Україні” проводили моніторинг у Закарпатській області – у Мукачеві, Ужгороді, Підвиноградові. Під час минулого навчального року (2024/2025) монітори відвідали всі школи, де навчаються учні з ромської спільноти.
Ці школи можна умовно розділити на три групи. Перша група – сегрегаційні школи, де навчаються тільки діти з ромської громади. Такі школи переважно розташовані неподалік таборів чи ромських поселень.
“Закрити такі школи було б не дуже гарною ідеєю, і представники ромської громади нерідко наголошують, що такі школи потрібні. Бо там навчаються діти з одного середовища – рівні за звичками, традиціями. Вчителі розуміють специфіку роботи з ромськими дітьми”, – пояснила Олена Фідкевич.
Оскільки ці школи відвідують учні із сімей з невисоким матеріальним і соціальним статусом, дорослі побоюються, що в школах з учнями різних національностей ромські діти зазнаватимуть утисків чи булінгу.
Друга група шкільних закладів, де навчаються ромські діти на Закарпатті, – загальні школи з гарним рівнем освіти в Ужгороді, в Мукачеві. Там ромські діти вчаться нарівні з дітьми інших національностей, щоб після закінчення школи вступити до обраних закладів освіти.
“Також у Підвиноградові діє школа з адаптаційними умовами для ромських дітей – неподалік компактного поселення (табору). До початкової школи там набирають дітей, багато з яких не вміють ні читати, ні писати, не мають навичок навчання. Після адаптації вони йдуть навчатися в середню школу в інтегровані класи”, – розповіла наукова співробітниця.
З якими проблемами в освіті стикаються ромські діти
Загальні проблеми з освітою ромських дітей тісно пов’язані з проблемою документування. Нерідко батьки можуть оформлювати документи, коли дитині виповнюються вісім-дев’ять чи більше років.
“Родина може відати до школи одразу всіх дітей. Тож в адаптаційному класі можуть навчатися діти як семи, так і тринадцяти років. Ромські діти талановиті, емоційні – з хистом до музики, спорту, мають гарний почерк. Вчителям важливо вміти знайти до них підхід”, – зазначила Фідкевич.
Ще одна з проблем – не всі ромські діти закінчують школу через ранні шлюби, наприклад у 12–13 років. Батьки вважають, що досить того, що діти навчилися читати й писати. Тож до 9 класу не кожна дитина продовжує навчання.
Існує проблема і гендерної нерівності. Наприклад, у Підвиноградові ромських дівчат до школи не віддають, навчаються лише хлопчики, розповіла Фідкевич. Проте в інших сегрегаційних школах в Ужгороді та Мукачеві навчаються і дівчата, і хлопці.
Великою проблемою є стан приміщень школи – без належного ремонту, опалення, тоді в класах відчувається вогкість. Буває, що парти не відповідають зросту учнів. Може бути необладнаний спортивний майданчик, відсутній спортзал, майстерня. Дітей не досить забезпечують підручниками та навчальним приладдям, додому книжки не видають. Комп’ютерів для навчання дуже мало. Під час моніторингу в Підвиноградові для ромських учнів не було організоване харчування в школі.
Підтримку надають благодійні фонди та громадські організації – для дітей організовують підготовчі заняття, забезпечують їх підручниками.
“На мою думку, також існує проблема з впровадженням в освітню програму навчального курсу “Ромологія”. Таку програму ми розробили. Наразі в дітей узагалі немає факультативно уроків з ромської культури, щоб вони розуміли, до якого народу належать, його історію. Це не вивчають навіть у сегрегаційних школах”, – зауважила науковиця.
Вона додала, що, на жаль, є дуже мало вчителів-ромів, які могли б працювати в школах і викладати ромську мову. Підготовки таких кадрів немає. Бракує й достатньої кількості науково-методичної літератури, дидактичних матеріалів для таких курсів.
“Абетку ромської мови ми вже розробили – латиницею на основі келдерарського діалекту (найпоширеніший з ромських діалектів Молдови та України, яких загалом є близько 20. – Ред.). Її розміщено на сайті Міністерства освіти”.
Бідність ромського населення на Закарпатті
Проблема з якістю освіти ромських дітей на Закарпатті – лише один з аспектів сегрегації та дискримінації ромського населення, розповіла Рада Каландія:
“Я родом з невеликого шахтарського містечка Вугледар на Донеччині, де проживала невелика кількість ромських родин. У нас була велика багатодітна родина. Мої брати, рідні та двоюрідні – ми всі ходили до місцевих дитсадків, шкіл. Жодної сегрегації не було, хоча певна дискримінація була: нас дражнили, називали циганами”.
Вона виступає проти сегрегації, бо люди різних національностей в Україні мають спілкуватись одне з одним, розповідати про свої традиції, вбирати іншу культуру. Так навчаються взаємоповаги.
В Україні є різні групи ромів зі своєю культурою та традиціями. Рада Каландія належить до сервів, які століттями проживали в Україні. Є кримські роми, на Закарпатті проживають угорські роми.
За її словами, у Вугледарі ромські родини були інтегровані в місцеве суспільство. Роми мали доступ до освіти – від садочка до вишу, працевлаштування, могли відкрити свій бізнес. Місцева влада сприяла і пишалася, що має на місцевому рівні ромську родину.
“Коли наша родина у 2022 році приїхала на Закарпаття, я побачила те, що можна назвати словом геноцид. У Мукачеві роми взагалі не мають можливості соціалізуватися, почувати себе в безпеці, громадянами України. Бідність дуже жорстока, відсутність документів, люди не довіряють нікому. Вперше таку ситуацію побачила – це нагадало бідність в Індії чи Бангладеш”.
Дискримінація ромів призводить до сегрегації в освіті
Рада Каландія розповідає, що чула про проблеми ромів у Закарпатській області, бо багато років веде громадську діяльність. Зустрічалась із закарпатськими представниками, чула про дискримінацію, але не могла уявити, що ситуація така тяжка.
Зараз вона працює як ромська медіаторка від Жіночого фонду “Чіріклі” та допомагає місцевим ромам забезпечити їхні права.
“У Мукачеві роми живуть в одному з найбільших таборів Європи – приблизно 12–14 тисяч населення. Втім, точна цифра невідома, бо перепису не було. Багато хто з них не те що документів не має, а навіть не знає ні дати свого народження, ні адреси проживання”.
Рада Каландія почала працювати з цими людьми й також запропонувала відкрити дошкільну підготовку для ромських дітей – для найбіднішої категорії. Це діти з родин, у яких немає ні побутових умов, ні доступу до води чи каналізації.
Загалом до проєкту залучили 320 ромів, з них це 150 батьків, решта – діти віком від 4 до 13 років. Дехто з них ніколи школу не відвідував.
У Мукачеві є сегрегаційна ромська школа з угорською мовою викладання на 815 дітей. Ні української, ні ромської мови громада не знає.
“Коли ми говорили з батьками, щоб віддавати дітей до інших шкіл, то виявилося, що їх там не приймають і скеровують до цієї ромської школи. Так діє керівництво більшості шкіл”, – розповіла ромська діячка.
Хоча школа, де ромські діти можуть навчатися, розташована поряд з ромським поселенням, проте місць у ній не досить на таку кількість мешканців. Водночас коли Рада Каландія намагалася залучати дітей до дитсадків, то там відповідали: “Ой, ні-ні-ні, не треба нам ромських дітей”.
“Так постраждали й наші переселенці. Я вже три роки борюся за права ромів-ВПО, адмініструю прихисток і паралельно працюю з громадою. Коли наші переселенці йдуть отримувати статус ВПО чи оформлювати пільги, вони стикаються з таким самим ставленням посадовців – буває, що з образами та приниженням. І не можуть цього зрозуміти, адже в Харкові, Краматорську, Слов‘янську такого не було”, – розповідає правозахисниця.
За її словами, малозабезпечені роми на Закарпатті стикаються з дискримінацією в установах на кожному кроці. Це значною мірою пов’язано з незнанням своїх прав та штучною ізоляцією ромського населення.
“Проблеми з освітою виливаються в складнощі з працевлаштуванням. Роми їздять на заробітки за кордон, дехто вирушає на сезонний збір ягід у гори, дехто за копійки сортує сміття на звалищі”.
Рада Каландія звернула увагу, що влада в Закарпатській області не виявляє зацікавленості в розв’язанні проблем ромської громади.
Як покращити ситуацію
Директорам шкіл варто активізувати роботу з батьками, щоб залучати ромських дітей до навчання, вважає Олена Фідкевич. Учителям у таких школах варто було б передбачити доплати, бо додаткова робота з дітьми та батьками забирає багато часу.
“Необхідно забезпечити нормальні умови для навчання – щодо приміщень, опалення, нормальних санітарно-гігієнічних норм, які практично не дотримані в тих школах”, – наголосила експертка.
Фідкевич звернула увагу, що також важливо забезпечити учнів навчальними матеріалами. Якщо не вистачає підручників, це можна вирішити роздруківками. Проте і на це потрібно передбачити фінансування, адже вчителі не можуть друкувати матеріали за свої гроші.
“Бракує прицільнішої уваги до проблем ромських дітей, особливо в сегрегаційних школах. Держава діє щодо цих шкіл так само, як і щодо всіх шкіл з мовами національних меншин. Але мене дуже бентежить технічний стан цих шкіл та відсутність у них дидактичних матеріалів, від чого дуже залежить якість освіти”.
Варто знайти додаткове фінансування для закладів, де навчаються ромські діти, наголосила вона.
“Наразі проєкт Ради Європи триває, ми будемо проводити тренінги для вчителів. Це враховано в дорожній карті з покращення якості освіти для представників нацменшин”, – розповіла Олена Фідкевич.
На думку Ради Каландії, покращити ситуацію може запровадження кримінальної відповідальності за дискримінацію, бо інакше це явище буде неможливо подолати.
“І нам потрібен обов’язково лідер, який буде коригувати роботу ромських організацій по всій Україні. Який буде коригувати взаємодію закордонних донорів у співпраці з ромськими організаціями”, – зазначила ромська діячка.
На її думку, ця людина має стати представником усіх ромів у парламенті. Таке представництво може сприяти розв’язанню проблем як в освіті ромських дітей, так і в працевлаштуванні.
Україна має забезпечити дотримання прав ромів у межах євроінтеграційних зобов‘язань
Завдання щодо впровадження європейських стандартів стосовно інтеграції представників ромської нацменшини в суспільне життя країни внесено до дорожніх карт для вступу до ЄС та Плану заходів із захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України. Затвердження цих документів передбачене переговорною рамкою ЄС.
В Україні діє Стратегія сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року (Ромська стратегія). Під час розроблення цього документа взяли до уваги Ромський стратегічний рамковий документ Європейського Союзу для рівності, інклюзії та участі на 2020–2030 роки й Стратегічний план дій Ради Європи з інклюзії ромів та кочівників на 2020–2025 роки, План дій з покращення ситуації ромів і сінті в регіоні ОБСЄ.
Торік Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) напрацювала план заходів з реалізації цієї стратегії у 2026–2028 роках.
