Картотека репресій: як виглядатиме Архів національної пам’яті України

Дата: 17 Липня 2020 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

17 липня в Києві презентували проєкт реконструкції будівлі, де планують розмістити найбільший архів національної пам’яті серед країн Центральної та Східної Європи. Тут зберігатимуть близько 4 млн кримінальних справ репресованих радянським режимом.

Розповідаємо, як наразі бачать Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті, або спрощено – Архів національної пам’яті.

Будівля за адресою Пухівська, 7, у Києві, де планують розмістити Архів національної пам’яті

З вересня 2019 до березня 2020 року Український інститут національної пам’яті розробив проєктну документацію та отримав позитивний висновок експертів. Тепер протягом наступних двох років будівлю реконструюватимуть.

Бюджет проєкту – 880 млн гривень, із них 400 млн гривень піде на будівельні роботи, а інші кошти – на закупівлю обладнання: зокрема, мобільні стелажі, лабораторію знепилення, знезараження, реставрації та оцифрування документів. 

Голова інституту Антон Дробович вважає, що створення Архіву національної пам’яті в новій будівлі – великий крок не лише у відновленні історичної справедливості, а й перемога в боротьбі за верховенство права та дотримання прав людини.

“Цей архів забезпечить доступ до правди та відновить у правах та гідності людей, які постраждали від тоталітарних систем. Досі Національна комісія з реабілітації отримує численні запити від громадян, які хочуть відновити справедливість. І цей архів буде місцем, де можна буде дізнатися правду: отримати офіційні документи, які допоможуть знайти родичів, встановити їхню долю і виправити ситуацію, якщо їх незаконно засудили”, – прокоментував він. 

Країни, у яких створено спеціальні архіви для зберігання документів репресивних органів комуністичного режиму

Наразі кримінальні справи репресованих розпорошені в регіональних архівах України. Цю будівлю планують зробити єдиною точку входу для всіх, хто хоче дізнатися про долю своїх рідних. Як пояснює голова Державної архівної служби Анатолій Хромов, для цього фахівці регіональних архівів створять довідковий апарат до таких кримінальних справ. 

“Це титанічна робота над описами, картотеками та вказівниками. Репресивні органи СРСР створювали документи не за правилами архівного зберігання. Чекісти зберігали ці справи не для того, щоб у ХХІ столітті дослідники могли вивчати їх. Я вже закликав керівників архівних установ, які зберігають документи репресивних органів, почати готувати документацію, щоб на момент введення будівлі в експлуатацію передати ці справи з належним описом, відповідно до вимог архівного законодавства”, – сказав він. 

Анатолій Хромов вважає, що цей архів загалом також відновить історичну пам’ять українського народу, яку тоталітарний режим намагався “стерти та сфальшувати”. 

“Тут зберігатиметься величезний обсяг інформації, який дозволить зрозуміти технології тоталітарних систем. У нинішньому столітті є спецслужби країн, які досі вдаються до людиноненависницьких практик, коли вони є не сервісом, а репресивною машиною. Росія досі використовує тоталітарні методи у своїй роботі. І цей архів стане путівником для дослідників, які хочуть зрозуміти, як діятимуть такі спецслужби, який у них спосіб мислення”, – додав він.

Бачення архіву

Будівля, яку спроєктували 1983 року як військово-оборонний об’єкт Радянського Союзу, збереглася через те, що вона розташована на території режимного об’єкта – Монетного двору Національного банку України. Та вона загалом не пристосована для роботи архіву, тому надалі розробники проєкту шукатимуть баланс між забезпеченням архівних вимог, сучасністю приміщень і енергоефективністю. Термін експлуатації будівлі – 100 років.  

Ігор Кулик

“Перевага цієї будівлі в тому, що тут немає опорних стін, а лише тримальні опори. Це означає, що ми можемо по-різному спроєктувати, як зручно нам. Сюди ж у приміщення зможе заїхати машина, де, в такий спосіб захистившись від снігу та дощу, ми можемо розкласти справи та передавати їх далі в архів”, – розповів директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик

Загалом площа 8-поверхового архіву буде 19 550 кв. м. Із них три поверхи (1 110 кв. м) виділять на Open Space, де також будуть бібліотека, читальна зала на 42 місця, конференц-зала на 70 місць та кімната відпочинку.

Чотири верхні поверхи відведуть для розташування 32 сховищ архіву та 150 співробітників.  

Архів буде розташований на Троєщині за адресою вулиця Пухівська, 7, м. Київ

Активісти громадської ініціативи Ukrainian modernism, які борються за збереження автентичної радянсько-української архітектурної спадщини, під час презентації закликали авторів проєкту зберегти бруталізм будівлі. Водночас керівництво архіву каже, що готове до змін і відкрите до подальших архітектурних проєктів рішень. 

Активіст ініціативи Ukrainian modernism Дмитро Соловйов під час презентації закликав керівництво архіву до прозорості з проєктною документацією для громадськості

“Якщо будуть адекватні пропозиції, ми проведемо залюбки консультації. Якщо їх не буде, а тільки емоції – це неконструктивно”, – сказав Антон Дробович

Керівництво архіву сподівається на вчасне фінансування проєкту, адже від цього залежать темпи реконструкції. 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter