Тепер – поліція. Що далі?
Після тріумфу патрульних у центрі та на місцях, здавалося, нічого вже і робити не треба. Але минув час, в усіх вже є селфі з модними та ввічливими хлопцями і дівчатами, або навіть по два. І… як і раніше, до райвідділу при цьому краще не потрапляти.
Останні події трохи відволікли нас від змін, що відбуваються у правоохоронних органах. І звернення правозахисників щодо неналежної поведінки членів атестаційних комісій Національної поліції. І пікет будівлі міністерства міліціонерами, які не пройшли атестацію. І конфлікт між міністром МВС Арсеном Аваковим та головою Одеської облдержадміністрації Михеїлом Саакашвілі. Події розгортаються надто стрімко і яскраво, і на їхньому тлі здається навіть трохи недоречним спокійно оповідати про нюанси реформи.
Але вона йде – повільно, іноді спотикаючись об старі граблі. І старі кадри.
Куди подінуться дані про інформаторів, як будуть працювати сільські патрульні, що робити з міліцейськими вишами та чому слідчі не хочуть сідати на одному гектарі з оперативниками?
Куди подінуться матеріали справ?
Згідно з пунктом 10 законопроекту № 3225 всі оперативно-розшукові справи, які були в міліції, підлягають закриттю. Це стало підставою для ветування цього закону з боку Президента. В апараті МВС, каже експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, переконували, що справи будуть наново відкриті поліцією, і по-інакшому це зробити неможливо.
Та експерт стверджує, що про передачу справ у законопроекті не йдеться. Банчук припускає, що зацікавленим у цьому міг бути Василь Паскал, який очолював карний розшук, а 24 листопада був призначений першим заступником голови Національної поліції – начальником кримінальної поліції (згодом був звільнений через тиск громадськості).
“Немає впевненості, хто із службовців пройде атестацію і далі залишиться працювати. І так зроблено, щоб нові люди не прийшли і не подивилися: а чим ви взагалі тут займалися?“, – зазначає Олександр Банчук.
Його непокоїть, що таким чином буде знищена важлива інформація, наприклад, дані про інформаторів, про діяльність організованих злочинних груп.
За однією з версій, справи вже передано у прокуратуру згідно з процедурою – так кажуть в МВС. Але експерти не знайшли у законодавстві відповідної норми. Взагалі-то йдеться про певний рівень секретності, і будь-хто не може перевірити, в якому статусі зараз ці справи.
До 6 листопада справи мали бути закриті, бо 7 листопада набув чинності закон про Національну поліцію. І тепер незрозуміло, хто саме має здійснювати передачу – ані міліціонери-оперативники, ані нові поліцейські не мають на це права.
Ми все про вас знаємо
За словами директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, що брав участь у розробці законопроекту про Національну поліцію, не варто побоюватись, що поліція матиме необмежений доступ до баз даних громадян.
У законі прописані гарантії того, що доступ працівники матимуть лише до того обсягу даних, який вони адмініструють, і не більше. Також у системі передбачено історію звернень до неї. Тобто якщо виникнуть проблеми, можна буде відслідкувати, хто саме звертався за інформацією, коли, з яким запитом. Захаров підкреслює наявність таких гарантій, але не стверджує, що їх буде достатньо.
Водночас Олександр Банчук зазначає, що серед 18 баз даних передбачена база даних осіб, з якими ведеться профілактична робота. Як визначатиметься належність до цієї категорії, за якими критеріями в цю базу потраплятиме інформація – незрозуміло. Який саме її обсяг у базах даних засуджених (національність, місце народження, адреса проживання, інформація про родичів) буде доступним – теж невідомо.
“Експерти Ради Європи звернули увагу в своєму висновку також на те, що в законі немає строків зберігання інформації в цих базах даних. Все це віддано на відкуп міністерства. Але за європейськими стандартами повинен бути визначений конкретний термін“, – каже Олександр Банчук.
Спроби об’єднання
Розслідування на даний час здійснюється неефективно перш за все тому, що підрозділи діють окремо.
Олександр Банчук каже, що досвід інших країн показує: кримінальну поліцію (оперативники, які ведуть оперативно-розшукові справи) і підрозділ досудового розслідування (слідчі) треба об’єднувати.
“Зараз поліцейські швидко приїжджають, проводять затримання. Але якщо є неочевидні справи, то люди опиняються перед оцією стіною і не можуть нічого зробити: їм, наприклад, не реєструють заяви, щоб не псувати статистику, і так далі“, – зауважує експерт.
Після об’єднання детективи, як в Антикорупційному бюро, мають всередині структури розподіляти обов’язки відповідно до своєї компетенції до оперативної чи слідчої роботи.
Неофіційна версія з кулуарів: об’єднання вже могло би відбутися, але такі пропозиції не сподобалися слідчим, що, м’яко кажучи, вважають оперативну діяльність роботою більш низької кваліфікації і не хочуть “сидіти поряд” з оперативниками.
Поліція “в кущах”
Структуру поліції кардинально змінили. Кожна область ділиться на кущі, в кожному – від 3 до 6 райвідділів. Є кущовий райвідділ, інші райвідділи називатимуться базами.
На рівні райвідділів залишать функції розкриття нетяжких злочинів – легких та середньої тяжкості, там, де не треба проводити негласні слідчі дії. Рештою буде займатися кущовий райвідділ. Там посилять кримінальний блок, створять окремий відділ кримінального розшуку.
Експеримент почався у Самборі на Львівщині, був вдалим і його досвід поширили ще на 9 районів – у Львівській, Київській, Донецькій, Луганській, Харківській областях.
У результаті збільшилась кількість викликів за номером 102, правоохоронці доїжджають на виклик у райцентрах за 5-7 хвилин, в сільській місцевості – за 15-20 хвилин. Патрульні у сільській місцевості вперше отримали по два вихідних, зарплату їм збільшили на 40%.
Експерти зазначають, що кущова система підрозділів зроблена для більш оперативного реагування та економії коштів, бо тепер у кожному відділку не потрібен буде повний штат працівників.
Інше питання, що скорочення штату доведеться провести. Подивимось, яких масштабів воно набуде. Бо, наприклад, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Сергій Кіщенко називав головною перешкодою для змін у роботі МВС саме неможливість масового звільнення працівників в умовах збройного конфлікту на Донбасі та збільшення кількості нелегальної зброї на руках.
Серіал “Ліквідація”
У наступному році, за словами радника міністра МВС Антона Геращенка, очікується ухвалення закону щодо сервісних центрів та сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ. Це спростить надання та оформлення послуг у галузі автомобільного транспорту, озброєння, видачі необхідних довідок.
Геращенко зазначив, що за останній час також було ліквідовано низку служб: “У лютому цього року був прийнятий окремий законодавчий акт, згідно з яким було ліквідовано ветеринарну міліцію та УБОЗ. Нагадаю, що, наприклад, у ветеринарній міліції працювали 400 людей. За 2014 рік було аж дві кримінальні справи – на 400 людей по всій країні, які отримували зарплату. Страшно важлива служба була“.
Серед проблем реформи радник міністра назвав те, що наразі немає якісної системи контролю за діяльністю органів внутрішніх справ, а також не вистачає фахового аналізу у ЗМІ процесу втілення реформи.
Стара наука
Експерти вважають обтяжливою для бюджету таку кількість профільних навчальних закладів – вони є у Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, а також переведені з Луганська до Сум та з Донецька до Запоріжжя. А від них є ще окремі факультети в інших містах. За державний кошт міліцейські виші випускають юристів більше, ніж цивільні заклади.
Кількість вражає, а якість – не дуже. Атмосфера у міліцейських закладах недобре впливає на молодих людей, і все це потім привноситься у правничу сферу, каже Олександр Банчук: “Люди у 17-18-річному віці потрапляють у певний мікроколектив, де вони протиставляють, що ми є представники органу влади, а всі інші – це суспільство, а в нас є своя певна культура, ми своїх захищаємо… І протягом двох років формується такий їхній професійний світогляд. Впливає і те, що живуть у казармах, і перші рік-два лише на вихідні потрапляють додому, решту часу вони варяться в одному казані“.
Раціональніше або створити натомість окремі міліцейські курси, або об’єднати ці виші з цивільними закладами, що готують юристів. Також можна створити поліцейські школи для підготовки патрульних, а решту правоохоронців набирати з цивільних юридичних вишів. Банчук сподівається, що до 1 вересня наступного року щодо цього питання будуть запропоновані певні зміни.
Довільне звільнення
Щодо випадків зі звільненням поліцейських за підтримку сепаратистів у соцмережах експерти говорять, що ситуація неоднозначна. Треба оцінювати, наскільки дописи “тягнуть” на порушення присяги. Поки що ж про всяк випадок поліцейським взагалі заборонили мати сторінки у російських соцмережах.
“Знайшли десь 7 осіб, які чомусь не додумалися стерти свою інформацію у соцмережах. Тут потрібна чітка дисциплінарна практика, але закон про Національну поліцію про дисциплінарні питання взагалі нічого не говорить. У нас поки що діятиме старий дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, який є таким військовим, де фактично є начальники, а інші їм підпорядковуються і не можуть нічого сказати“, – розповідає Олександр Банчук.
Поки ж визначеної процедури в законодавстві нема, це призводитиме не лише до несправедливих звільнень, а й до того, що будь-хто зможе оскаржити у суді рішення про звільнення, як ухвалене “поза законом”.
Реформа в польових умовах
Євген Захаров зазначає, що темпи змін у 2014-2015 роках були такими, що вітчизняні, міжнародні експерти, громадські організації просто не встигали зі своїми зауваженнями. Але прийняття відповідних законів – це ще не реформа, а лише намагання її зробити. Потрібно запроваджувати пілотні проекти, тестувати їх, потім закріплювати ці зміни на законодавчому рівні, а не навпаки. Це мають робити нові люди, оскільки сама система не дозволить себе змінити.
“Такі люди є, але система побудована так, що вони не можуть через голови своїх керівників дістатися зі своїми ідеями до тих, хто приймає рішення. І тому побудова механізмів, коли таких людей можна буде знайти, почути і їхні пропозиції передати – одна з критично важливих умов для того, щоб ці реформи відбулись“, – зауважує правозахисник.
Утім, громадськість починає чіткіше вимагати змін у роботі силових структур. Василь Паскал подав рапорт про відставку саме через громадський тиск, попри те, що за нього вступився міністр МВС Арсен Аваков. А суд в Одесі саме після того, як потрапив в облогу місцевих активістів, передумав відпускати підозрюваних у справі про пожежу у Будинку профспілок.
