Рада церков проти муралу “Свята Джавеліна”: образа вірян чи обмеження свободи вираження поглядів?
Всеукраїнська рада церков виступила проти створення муралу “Свята Джавеліна” на вулиці Авіаконструктора Антонова, 13 у Солом’янському районі Києва, автором якого є український художник Андрій Пальваль. Відповідне звернення священнослужителі направили до президента України Володимира Зеленського та мера столиці Віталія Кличка. І на їхні вимоги комунальники замалювали частину муралу. Водночас творці проєкту вважають таке втручання обмеженням свободи вираження поглядів.
Чи справді оригінальне зображення порушує законодавство України та права вірян зокрема, виданню ZMINA пояснюють правозахисник, член експертної ради Центру громадянських свобод Володимир Яворський та медіаюристка Дар’я Опришко.
Мурал “Свята Джавеліна” в Києві до зафарбування німбу на зображенні. Джерело: donttakefake.comЯк виникла Свята Джавеліна
Нове зображення створив львівський графічний дизайнер Євген Шалашов, який працює разом з канадським художником, замість автомата АК-47 з оригінальної картини Матір Божа тримає у руках “Джавелін” і .
Згодом з’явилися футболки із зображенням Saint Javelin. Один стікер коштував 10 доларів, футболка — 30.
Джерело: saintjavelin.comЛише за перший місяць продажу стікерів та футболок вдалося зібрати мільйон доларів, станом на друге травня — понад два мільйони доларів. Гроші поділили між українськими та міжнародними організаціями, що допомагають українській армії та цивільним українцям.
За словами Бориса, він запустив проєкт ще до початку повномасштабного наступу РФ на Україну — 16 лютого, щоб зібрати кошти на підтримку українців, постраждалих від війни на Сході країни. Після 24 лютого художник цілком присвятив себе фандрайзингу.
Як намалювали мурал, а потім замалювали його частину
Робота над муралом в Києві розпочалася 21 травня, і вже невдовзі представники Всеукраїнської ради церков — об’єднання українських релігійних діячів виступили проти його створення. У відкритому зверненні до президента України Володимира Зеленського та міського голови Києва Віталія Кличка вони наголосили на тому, що “стіни багатоповерхівок у столиці є не приватною галереєю, а публічним простором”, тож при створенні новітніх мистецьких продуктів на них просили “дотримуватися норм українського законодавства, яке зобов’язує з належною пошаною ставитися до релігійних переконань членів українського суспільства”.
Вони висловили “категоричне несприйняття та протест таким виразам публічного псевдомистецтва, які використовують релігійні почуття та символи як об‘єкт пародії”.
25 травня Пальваль завершив мурал, а через декілька годин київські комунальники замалювали білою фарбою німб на зображенні разом із зображенням гербів України на ньому.
Мурал “Свята Джавеліна” в Києві із зафарбованим німбом. Джерело: сторінка Kailas-V у фейсбукуДиректор Солом’янського ринку столиці Іван Лісовий, який координував комунікацію між митцями та адміністрацією району, підтвердив команді Saint Javelin, що розпорядження замалювати дав заступник мера Києва Микола Поворозник.
На сторінці команди Kailas-V висловили жаль, що “КМДА та Віталій Кличко стали на бік середньовіччя та порушення прав митців на самовираження”.
“Прикро, що Рада церков, наче в Російській Федерації, диктує свою волю не тільки в тому, що стосується церков та культових споруд, а й робить заручниками все місто, бо їм ввижається якась “образа почуттів віруючих“, — йдеться в повідомленні.
Сам канадський журналіст Крістіан Борис у коментарі DTF Magazine розповів, що очікував на певну негативну реакцію щодо муралу, але замальований німб вважає “неповагою”.
“Люди неправильно трактують це як якусь образу релігії. Насправді вже тисячі років під час війни релігійні символи набувають нового сенсу для людей і Saint Javelin нічим не відрізняється. Музей Першої світової війни писав про Saint Javelin і говорив про це зображення як про продовження використання релігійних образів під час війни протягом століть. Але я ніколи не думав, що хтось осквернить створений нами мурал. Нам це здається неповагою”, — сказав він.
Що кажуть правозахисники
Член експертної ради Центру громадянських свобод Володимир Яворський у коментарі ZMINA назвав ситуацію, що склалася, ілюстрацією “давнього конфлікту між свободою слова та свободою релігій”.
На його переконання, в цьому випадку нема порушення законодавства та прав людини.
“У нас не заборонені твори, що можуть ображати чиїсь погляди, а також не помітно в цьому і явної суспільної зневаги. Очевидно, що твір не має на меті образу віруючих, й несе в собі інші важливі суспільні цінності”.
Він вважає, що ситуацію можна розглядати крізь призму справи карикатур у Франції, які обурили представників релігії. Однак Європейський суд з прав людини вказав, що такі зображення не порушують права віруючих.
“Тому я не бачу ні порушення прав людини, ні порушення українського законодавства в цьому випадку”, — сказав Яворський.
Водночас на переконання медіаюристки Дар’ї Опришко у вказаному випадку йдеться про пошук балансу між правом на мистецьке вираження та правом осіб на повагу до їх релігійних почуттів.
З одного боку, свобода вираження поглядів застосовується не лише до “інформації” та “ідей”, які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи малозначними, але й до таких, що ображають, шокують чи викликають стурбованість, сказала вона.
“Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що ті, хто створює, грає, поширює чи виставляє художні твори, вносять вклад в обмін ідеями та думками, що необхідно для демократичного суспільства; відтак, держава зобов’язана не втручатися в їх право на свободу вираження (див., наприклад, справу “Мюллер та інші проти Швейцарії”)”, — пояснила юристка.
З іншого боку, каже вона, у справі “І.А. проти Туреччини” Європейський суд зазначив, що оскільки наразі не існує єдиної європейської концепції вимог щодо захисту прав інших осіб від нападів на їхні релігійні переконання, то держави мають ширший обсяг свободи розсуду під час регулювання свободи вираження поглядів у випадках, які можуть ображати особисті переконання у сфері моралі чи релігії.
“В певних випадках держава може вживати заходи, спрямовані на обмеження певних форм поведінки, включаючи передачу інформації та ідей, які вважаються несумісними із дотриманням свободи думки, совісті та релігії інших”, — говорить Опришко.
При вирішенні тієї чи іншої справи має враховуватися контекст та особливості ситуації, яка склалась в певний час на певній території. У випадку, про який йдеться, треба брати до уваги не лише війну, яку Росія веде проти України, але й особливості, пов’язані з християнським віросповіданням, упевнена юристка.
Вона додає, що існує спеціальна процедура приєднання осіб до лику святих, а також ряд критеріїв, за якими Церква визнає людину святою. Тому не усі віряни можуть підтримувати зображення Джавеліни з німбом над головою.
“Дійсно, з одного боку, Джавеліна — це образ, який символізує захист нашої держави від загарбника. Втім, з іншого боку, образа релігійних почуттів вірян може внести розкол у суспільство, що є досить небезпечним в умовах війни, коли суспільство має бути найбільш консолідованим”, — вважає юристка.
Тому, на її думку, в указаному випадку зафарбовування німбу може бути виправданим та становити пропорційний захід, спрямований на захист прав інших осіб, оскільки сам художній образ продовжує прикрашати будівлю міста, але він більше не несе в собі образу релігійних почуттів вірян.
