Перевиховання під виглядом оздоровлення: як Білорусь допомагає Росії вивозити українських дітей з окупованих територій
Інформації про те, що до вивезення українських дітей з окупованих територій України долучилась й Республіка Білорусь, стає все більше. І навіть аналіз відкритих даних дозволяє припустити, що до цього процесу дотичне саме керівництво країни, а не лише її окремі громадяни. Адже без узгодження з офіційними особами вивезти дітей з окупованих регіонів не вийде. До того ж в кожному повідомленні білоруських державних ЗМІ про приїзд дітей з “Донбасу на оздоровлення” пропагандисти дякують самопроголошеному президенту Лукашенку за підтримку цієї “ініціативи”.
Окрім переміщення дітей, керівництво країни долучилось до їхньої мілітаризації та асиміляції. Дітей влаштовують у військово-патріотичні табори, розповідають їм про українських націоналістів, які влаштували терор й продовжують його вже дев’ять років та добрих росіян, які всіх “спасають”.
Про те, хто незаконно вивозить дітей з окупованих територій і як їх намагаються перевиховати в Білорусі, читайте в матеріалі.
Стара пісня про “оздоровлення”
На сьогодні в РБ, за інформацією білоруських незалежних ЗМІ, перебувають до 40 дітей з Херсонщини, яких там називають “дітьми Донбасу” та “рускімі”. Це діти з багатодітних сімей, евакуйованих із зони бойових дій, діти, у яких не залишилося житла, у когось на війні загинули батьки чи один з батьків, діти з інвалідністю й діти-сироти з Нової Каховки, Новотроїцького та Генічеська.
Повідомляють про це й провладні ресурси.
Загалом дітей з окупованих територій “на оздоровлення” до РБ вивозили ще до повномасштабного вторгнення. Однак після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна за депортацію дітей з окупованої території України, тут почали робити це більш системно й активно.
За даними дослідження американської Лабораторії гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я, станом на 30 жовтня 2023 року на білоруську територію вивезли щонайменше 2442 українців віком від шести до 17 років, зокрема із вразливих груп.
Однак реальна цифра може бути більшою, враховуючи, зокрема, й тих, кого переміщували з 2015 року.
При цьому як з боку росіян, так і з боку білорусів, лунає наратив: вони не викрадають дітей, не переміщують незаконно, не порушують Женевську конвенцію та міжнародне право, а просто рятують, лікують, оздоровлюють українських дітей, які постраждали від української влади.
Мілітаризація й перевиховання
Аналіз публікацій білоруських ЗМІ показує, що, крім відвідування ковзанки, басейну, зоопарку, дельфінарію, цирку та розважального центру “Динозаврія”, програма перебування українських дітей зазвичай включає екскурсії до білоруської Академії МВС та центру безпеки МНС. Там дітям з прифронтових районів буцімто пропонували відволіктися і не думати про те, що відбувається вдома. А натомість військовослужбовці організували виставку озброєнь і провели майстер-класи зі стрільби.
Загалом мілітаризація дітей з окупованих регіонів України – неодмінний атрибут так званого відпочинку дітей у Білорусі.
Так 35 дітей з окупованого Антрацита білоруська влада відправила до Могильова “навчитись евакуації при пожежі”. На кадрах державного телебачення РБ видно, що українські діти носять на рукавах нашивку з російським прапором.
Як свідчить репортаж білоруського державного пропагандистського агентства “БелТА”, після такого “виховання” українські діти прагнуть вступити в танкове училище та захищати свою країну, маючи на увазі Росію.
Також дітям організовують екскурсії до музеїв, пам’ятників та меморіалів, які є символами прорадянської пропаганди. Наприклад, везуть до Брестської фортеці.
До виховання українських дітей в РБ долучився й Білоруський республіканський союз молоді – ультранаціоналістична організація, метою якої є сприяння “громадянському та патріотичному вихованню”, а також екстремістські угруповання “Нічні вовки” й “Нічні валькірії”.
До того ж деякі з українських дітей навчались у білоруських школах, за білоруською освітньою програмою, яка включає навчання російською мовою, занурення у простір “русского міра”, залучення до традицій православ’я тощо.
Спільники
Першу скрипку у здійсненні незаконних переміщень дітей грає паралімпієць й одержимий прихильник Лукашенка білорус Олексій Талай.
Вивезення дітей з окупованих регіонів України до Білорусі він намагається видати за гуманізм, але в правдивість та щирість цього важко повірити, адже Талай відкритий українофоб, який розповсюджує російські наративи. Так, про вторгнення Росії на територію України у лютому 2022 року він каже, що це “був вимушений захід, оскільки Україна й погрожувала створенням ядерної зброї, і прагнула вступити в НАТО, забувши про свій нейтральний статус”, українських захисників називає “націоналістами зі свастиками на тілі”.
Білоруські незалежні ЗМІ опублікували документ, який підтверджує, що лише у 2023 році фонд Талая вивіз щонайменше 1958 дітей з окупованих територій Луганської та Донецької областей. Водночас, за даними державних білоруських ЗМІ, станом на липень 2023 року, за два роки роботи фонду Талая понад 3 тисячі дітей із Донбасу були вивезені до Білорусі. Діяв Талай за попередньою домовленістю з Лукашенком:
“Отримавши згоду та підтримку глави держави, ми почали опрацьовувати можливість відпочинку дітей Донбасу у Білорусі”.
Про те, що переміщення українських дітей здійснюється за згодою Лукашенка й з дозволу Путіна каже й сам самопроголошений президент:
“Він (Талай. – Ред.) туди-сюди їздить, цих діточок тягне. До мене десять разів звертався. Я вийшов на Путіна, говорю: давай ми частину союзного бюджету витратимо на цих діточок. Отак і почали їх привозити”.
Слід губиться
За повідомленням керівника Народного антикризового управління Білорусі Павла Латушка, який надав МКС докази ймовірної причетності Лукашенка до незаконної депортації українських дітей, є випадки, коли українських дітей-сиріт вивозили до РБ, а потім до Росії й далі їхній слід губився.
На думку Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, на території Білорусі можуть перебувати тисячі українських дітей. Водночас Омбудсман вважає, що вони там тимчасово, оскільки Білорусь – лише проміжний пункт на шляху до Росії.
Покарання
В Україні залученість Талая розглядають як один із багатьох епізодів у контексті незаконного переміщення українських дітей на тимчасово окуповану територію України та подальшого вивезення до Росії через Білорусь. Тож його діяльність є предметом кримінального провадження.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповідає, що за його інформацією, росіяни постійно складають нові списки дітей, які зараз перебувають на тимчасово окупованій території України, зокрема на Донеччині та Луганщині, з тим, щоб надалі вивозити їх через територію Білорусі у РФ:
“Ми фіксуємо нову системну проблему, коли росіяни депортують українських дітей саме через територію Білорусі”.
Однак зараз замало інформації, щоб стверджувати про ступінь залучення Білорусі, її роль тощо. Тому потрібно ретельно документувати такі випадки для належної кваліфікації.
Правозахисниця Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська вважає, що діяння агентів Білорусі щодо переміщення українських дітей з метою русифікації, політичної індоктринації та мілітаризації, щонайменше у випадку вихованців закладів інституційного догляду мають ознаки депортації у розумінні Римського статуту:
“Перевиховання” українських дітей з окупованих територій в Білорусі не є евакуацією, необхідною з невідкладних причин, пов’язаною зі станом здоров’я чи лікуванням дітей або з їхньою безпекою. Адже компетентні органи України не надавали згоди на подібне вивезення, а останнє хоча й мало тимчасовий характер, однак не відповідало вимогам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини”.
Водночас експертка зауважує, що в даному воєнному злочині білоруські діячі є не самостійними виконавцями, а співучасниками протиправної політики, яка стала підставою для видачі Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт Володимира Путіна й Марії Львової-Бєлової:
“На користь такого підходу свідчать згадані випадки використання Білорусі як хабу для подальшої депортації у Росію, зокрема з метою насильницької передачі в родини громадян держави-агресора або в інтернати. Також слід звернути увагу, що більшість з програм вивезення отримують підтримку та фінансування коштом Союзної держави, що робить також і її очільників співучасниками воєнного злочину”.
За словами Рашевської, так зване “перевиховання” українських дітей у Білорусі супроводжується широкомасштабними й систематичними порушеннями Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною, Росією та Білоруссю:
“Серед порушених положень – право на збереження ідентичності, зокрема громадянства, право на освіту, на недискримінацію, на використання власної культури та мови, свободу вираження поглядів”.
Беручи до уваги рівень організованості “перевиховання”, кількість постраждалих дітей, їхнє вразливе становище, обумовлене як існуванням збройного конфлікту та окупацією, так і перебуванням в закладах інституційного догляду під контролем агентів РФ, дані протиправні діяння сягають порогу злочину проти людяності:
“Врешті важливо зазначити, що протиправне вивезення дітей з метою політичної індоктринації та мілітаризації має ознаки викрадення як серйозного порушення прав дитини, вчиненого в ході збройного конфлікту”.