Мультипредметний тест для дітей з інвалідністю: чи враховує всі особливі потреби і чи реально його скласти біженцям за кордоном?

З 5-го до 23 червня проходить основна сесія національного мультипредметного тесту для школярів, які мають наміри вступати до українських вишів. Однак для дітей з інвалідністю, що здають НМТ за кордоном, процедура проходження тестування стала подвійним викликом, оскільки для отримання спеціальних умов треба мати довідку форми №086/3о, яку дістати за кордоном надзвичайно складно. Крім того, у правозахисників виникли сумніви щодо того, чи відповідає перелік особливих умов розумному пристосуванню. 

Таку думку у коментарях  ZMINA висловили незалежна експертка з питань недискримінації Яна Салахова та представники Київського освітнього центру “Простір толерантності” Мирослав Грінберг і Олександр Войтенко.

Фото: Depositphotos

Причиною обговорення цього питання став випадок, що трапився з Людмилою Езбич та її сином Петром, які вже рік перебувають у Швейцарії як біженці. Хлопець закінчив школу та планує вступати до одного з українських університетів. Він має інвалідність через порушення зору, тому при реєстрації на НМТ мав зафіксувати це в електронній формі для отримання особливих умов проходження тесту.

Однак зробити цього не вдалося, оскільки, щоб отримати такі особливі умови, не достатньо документа, який підтверджує інвалідність, або виписки з медичної карти. Для оформлення цієї опції потрібний висновок комісії або довідка, завірена нотаріусом. 

“Я навіть не уявляю, як це зробити у Швейцарії. Приміром, ми підемо до окуліста, але це не включено до страховки, тому процес очікування може тривати понад місяць. І мені страшно уявити, скільки це може коштувати! Після того, як я отримаю висновок лікаря німецькою мовою, я маю перекласти цю довідку українською – не знаю як саме – і завірити її у нотаріуса. Або надати її на розгляд комісії – як і куди теж не знаю. І все це в обмежений термін реєстрації на НМТ”, – розповіла Людмила Езбич.

У Центрі оцінювання якості освіти надають такий алгоритм для отримання права на особливі умови під час тесту. Спочатку лікар-спеціаліст надає рекомендації щодо необхідності створення особливих умов у тимчасових екзаменаційних центрах з урахуванням особливостей стану здоров’я дитини. 

Потім лікувально-консультативна комісія або медична комісія, згідно з рекомендаціями лікаря-спеціаліста, має:

• встановити, до якої категорії осіб з особливими освітніми потребами належить дитина;
• визначити особливі умови, які необхідно створити у тимчасових екзаменаційних центрах;
• ухвалити рішення про видачу форми №086-3/о, де зазначить про необхідність створення особливих умов.

Передбачається, що особам з порушеннями зору можуть надати:

• можливість користуватися оптичними або електронними збільшувачами (їх учасник НМТ повинен взяти з собою);
• можливість використання настільного пристрою для додаткового освітлення робочого місця;
• можливість використання додаткового часу (до 30 хвилин) для виконання сертифікаційної роботи.

Петро вирішив все ж спробувати пройти тестування без отримання особливих умов, сподіваючись, що йому вистачить 3 години. НМТ відбувався у Мілані, оскільки у самій Швейцарії, за словами матері, такого пункту тестування взагалі не організували, а у Німеччині всі місця вже були зайняті.

Координатори, які займалися організацією процесу на місцях, намагалися допомогти. Коли вони побачили, як хлопець підсунув до себе монітор, щоб читати завдання, зателефонували в Україну та намагалися з’ясувати, що робити. Зрештою вони додали Петру 30 хвилин для проходження тесту. Проте цього не вистачило, і він все одно не встиг доробити завдання з математики. Хлопцю, як каже Людмила, був необхідний більший розмір шрифту та більше часу – щонайменше 60, а не 30 хвилин. 

За словами матері, координатори-українці дійсно переймалися через цю проблему, але не могли вийти за межі встановлених лімітів. 

“Можливо, якби була така опція, як помічник, що читав би йому завдання вголос – це б теж допомогло. Але такої опції немає в принципі. Тому формально організація процесу не була порушена, але те, як вона влаштована загалом, не дає можливості дитині з порушеннями зору отримати об’єктивну оцінку своїх знань”, – наголосила Людмила. 

Зрештою жінка звернулася до Українського центру оцінювання якості освіти та Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням допомогти її сину перездати тест з урахуванням його потреб та можливостей. Відповідей вона поки не отримала. 

На складності пошуку інформації та отриманні відповідної довідки наголосила і незалежна експертка Яна Салахова, яка намагалася знайти відповідне пояснення на сайті МОН. 

“Якщо ми хочемо повертати українців назад, а вони зацікавлені в тому, щоб навчатися в українських закладах вищої освіти, то цей кейс свідчить, що ми не дуже добре дбаємо про забезпечення цих дітей можливостями. І першочергове питання – це доступ до інформації. На профільному сайті установи, яка проводить НМТ, має бути конкретний розділ для дітей з інвалідністю, де міститиметься інформація про те, як відбувається ця процедура”, – наголосила вона.

Тим часом співзасновник та голова правління Київського освітнього центру “Простір толерантності” Мирослав Грінберг радить перед заповненням реєстраційної форми все ж вивчити всі наявні документи про НМТ. За його словами, якщо батьки зареєструють дитину, як людину з особливими освітніми потребами, то центр, у якому проводитиметься тестування, буде зобов’язаний забезпечити розумне пристосування. 

Якщо ж він відмовить, то дитина з батьками зможе або оскаржити рішення, або вступити до навчального закладу без НМТ. 

“Однак до інструкції у мене теж є запитання. Зокрема, цікаво, чи пройшла вона антидискримінаційну експертизу. Її проводять дуже рідко, і наразі я не знайшов інформації про неї саме у контексті НМП. Виходячи з цього, постають інші питання. Наприклад, чому учасниками додають саме 30 хвилин, а не 45? Чи дійсно цей час зрівнює шанси учасників з порушеннями зору та без? Чи не занадто діти втомлюються за 3 години 30 хвилин?” – запитав Грінберг.

ZMINA також запитала в експерта з прав людини та історика Олександра Войтенка про те, якими можуть бути варіанти розв’язання цієї проблеми. 

“Особливі потреби дитини через технологічні моменти, пов’язані з реєстрацією на сайті, не були враховані. Мені здається, що в цій ситуації найкращим варіантом є включення у перелік повноважень голів тестувальних комісій на місцях можливості самостійного прийняття рішень у кожному конкретному випадку. Як це було раніше на виборчих дільницях. Якщо не можна передбачити все у самих комп’ютерних системах при реєстрації, тоді має бути включений людський фактор”, – наголосив він.

Насамкінець Войтенко запропонував сформувати перелік певних ситуації і розробити план дій, виходячи з аналізу таких випадків.

Також ZMINA надіслала запити щодо коментарів освітньому омбудсману України, в Український центр оцінювання якості освіти та радниці з питань безпечного освітнього середовища та інклюзивного навчання МОН Оксані Савицькій. Савицька від коментаря відмовилася, перенаправивши звернення до УЦОЯО. Відповіді від інших установ журналісти поки що не отримали.