Генерал Микола Семенишин: Війна зобов’язала поліцейських на Донбасі ставати кращими

Дата: 23 Листопада 2018 Автор: Людмила Янкіна
A+ A- Підписатися
 
50% мешканців Маріуполя на початку 2018 року заявили, що почувають себе в безпеці. Соціологи групи “Рейтинг” за результатами четвертого всеукраїнського муніципального опитування у 22 обласних містах констатують зростання рівня відчуття безпеки серед жителів Маріуполя. 

Важливим у досягненні такої ситуації генерал Микола Семенишин, начальник Головного управління Національної поліції Донецької області, вбачає налагодження співпраці поліції та громади. Він очолює обласну поліцію на Донеччині з вересня 2017 року, а до цього очолював поліцію на Хмельниччині та Івано-Франківщині. 

Центр прав людини ZMINA поцікавився у нього, з якими викликами він працює, як починався його досвід співпраці з громадськістю задля розбудови безпекового простору та як йому вдається досягати позитивних результатів.   

– Пане Миколо, як, на вашу думку, законодавчі зміни втілюються в практичних підходах у роботі Національної поліції?

– З моменту ухвалення Закону “Про Національну поліцію” у правоохоронців змінилися принципи роботи. Ми маємо себе позиціонувати на ринку праці як сервісний орган. І риторика керівництва МВС саме така: поліція має відійти від філософії “кришування” та тиску до служіння та захисту. Це й визначило стратегію й концепцію розвитку системи реформування Міністерства внутрішніх справ, розвитку системи МВС та Національної поліції в період до 2020 року.

Ми змінюємо свідомість правоохоронців, які служать громаді. Говоримо про те, що вони зобов’язані надавати якісні поліцейські послуги, дотримуючись принципів діяльності поліції. Адже основний критерій оцінки нашої роботи – це рівень довіри, що вимірюється соціальними інститутами, визначеними Кабінетом Міністрів. У 2014 році не було інструкцій і наказів про втілення нових принципів роботи.

– Так, зокрема, Національна поліція Донецької області вклала компонент дотримання прав людини в оцінювання ефективності своєї роботи. Як починався цей процес?

– Права людини та верховенство права – це перший принцип роботи поліції, і він здатний впливати на підвищення довіри громадян до неї. Вперше за роки незалежності права людини визнано пріоритетним напрямом роботи. Щоб започаткувати цей процес, об’єдналися представники всіх служб Нацполіції та інститутів громадянського суспільства. Вони проаналізували внутрішню звітність, впровадили та розробили методичні рекомендації та форму звітності, яка розкриває критерії, через які ми розуміємо, чи є порушення прав людини.

Ми маємо розкривати кримінальні правопорушення і водночас не порушувати прав людини. А для цього слід, відповідно, і надавати оцінку виконавцям – самим поліцейським. 

– Поліцейські охоче сприйняли зміни в роботі, заснованій на повазі до прав людини?

– Декому з них спочатку було дуже важко принципово дотримуватися прав людини. На початку певні співробітники ставилися скептично та із сарказмом. Казали: “Про що ви взагалі говорите?” Але крок за кроком, день за днем прийшло розуміння, що це невід’ємна складова функціонування суспільства, а їхній захист – наше пріоритетне завдання.

Дуже добре, що одним із критеріїв оцінювання дотримання прав людини ми заклали результати внутрішнього опитування співробітників. Бо результати можуть показати неправильний стиль управління. Риба гниє з голови. Ти можеш говорити про правильні речі, а керівник каже: “Давай мені показники”. А їх можна по-різному напрацьовувати. Можна досягати показників у межах закону або піти найкоротшим шляхом спротиву і порушувати закон. Ми категорично проти такої форми розкриття злочинів. 
 
Ми вже працюємо за цими рекомендаціями. Розробили систему отримання балів, аранжування серед відділів та відділень за напрямами оперативної службової діяльності. Ми не можемо сказати, що це показники. Але змагальність, наступальність, напруженість у роботі завжди має бути, щоб розуміти, хто краще працює, а кому потрібна допомога. Якщо хтось відстає в показниках, це не означає, що він гірший. Йому потрібна допомога. Через це ми замислюємось, як покращити менеджмент у Нацполіції, щоб підвищити ефективність роботи.
 
Для нас важливо не просто розкривати злочини. Ми маємо водночас дотримуватися ще й прав людини. Адже ми усвідомлюємо, що дії, зроблені всупереч новому кримінальному процесуальному законодавству, тільки шкодять. Ми не можемо допускати виправдальних вироків через те, що під час змагальності сторін суд визнавав докази такими, що були здобуті незаконним шляхом.  

Звичайно, нам слід оздоровлювати й наше внутрішнє середовище. Ми не можемо констатувати, що серед нашого багатотисячного колективу немає порушників дисципліни. Ми бачимо і знаємо свої прорахунки, акцентуємо на них увагу, і це дисциплінує співробітників та зобов’язує їх працювати відповідно до процедури.  

Минулого року на службу ми прийняли 277 співробітників і 122 бакалаври та сім магістрів – випускників ВНЗ МВС України. Ми набираємо кандидатів у лави поліцейських серед молодих та активних людей, співпрацюючи з громадськими об’єднаннями. Через них до нас приходять якісно підготовлені фахівці. Візьмемо, наприклад, громадську організацію “Молодіжна ліга майбутніх поліцейських”. Завдяки новому формату взаємодії з підлітками до нас долучається активна й талановита молодь, яка прагне якісних змін. Учасники – молоді люди, які створили в місті бренд, що пропагує здоровий спосіб життя.

Для нас важливий поряд із дотриманням прав людини, зокрема, захист прав поліцейських. Адже як ми можемо вимагати дотримання прав людини від поліцейських, якщо порушуються права самих поліцейських?

Минулого року відбувся революційний прорив у соціальному захисті правоохоронців. Так, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та голова Національної поліції України Сергій Князєв під час робочого візиту презентували мотиваційну програму правоохоронцям Донецької області, яка передбачає підвищення заробітної плати до 30%, компенсацію за найм житла та безвідсотковий кредит строком до 20 років на іпотеку до 40%. Така мотиваційна програма, зокрема пільговий фінансовий лізинг, діятиме за умови чесної та компетентної служби.

Водночас ми працюємо спільно з Консультативною місією ЄС щодо вивчення та впровадження системи якості роботи, чітко вчимося практикам самооцінювання. Для себе розуміємо, що свідомість працівників Нацполіції Донецької області має бути в декілька разів вищою, ніж в інших територіальних підрозділах. Виклики гібридного, інформаційного, збройного конфлікту та пережите поліцейськими Донецької області зобов’язують нас ставати кращими. З цією метою ми створили Експертну раду з втілення інноваційних ідей, до складу якої входять всі служби й генерують ідеї, спираючись на кращі практики для звітності, задля напрацювання кроків для ефективного їх впровадження в нашу роботу. Насамперед це стосується захисту прав людини, протидії злочинності, якості та доступності поліцейських послуг, розвитку кадрового потенціалу та розбудови безпечного середовища.

– А це, наприклад, які ідеї?

– Ми зрозуміли, що населення може нас сприймати лише тоді, коли ми будемо не один чи два рази на рік спілкуватись, а коли будемо на зв’язку постійно. З цією метою ми, наприклад, проводимо операцію “Візит”.

Далі соціальний проект “Тонка синя лінія”, який ми презентуємо разом з Управлінням патрульної поліції і принципами якого є: “я намагаюсь не порушувати закон”; “я допоможу поліцейському, якщо це буде необхідно”; “я висловлюю повагу до поліцейського та очікую поваги до себе”. Крім того, проект “Безпечне таксі”, головне завдання якого – зробити послуги таксі безпечними тощо.

Ми завжди відкриті для того, щоб спілкуватись із зацікавленими сторонами, адже шукаємо для своєї роботи інноваційні практики, які бездоганно працюватимуть. До прикладу, нами запроваджується скандинавська модель забезпечення правопорядку під час публічних заходів. Під час заходів позиція сили й наступальності недієва. На тренінгах ми переконались, що антиконфліктні групи, поліція діалогу більш заощадливі, цивілізовані та ефективні під час масових заходів.  

Ідей у нас багато, і ми намагаємося презентувати все найкраще в комплексі. Не достатньо виконувати одну свою функцію – розкриття злочинів. Ми маємо виконувати адміністративну й представницьку функції, щоб громада відчувала, що поліція дійсно щиро безперервно протягом всієї доби якісно реагує на всі повідомлення.

– У чому, на вашу думку, користь для поліції від співпраці з громадою?

– Ми, наприклад, подружились із керівниками комітетів самоорганізації населення, з головами ОСББ для того, щоб за місцем проживання, окрім їхньої проблематики житлово-комунального господарства, включити складову безпеки. Таким чином у нас покращився обмін інформацією. Це дозволило нам ефективніше працювати та зменшити загальну злочинність. Рівень злочинності в Донецькій області в поточному році є найнижчим у державі і становить 48 кримінальних правопорушень на 10 тисяч населення, що є одним з найкращих показників.

У 2018 році відзначається позитивна динаміка щодо зниження зареєстрованих кримінальних правопорушень, а кількість розкритих правопорушень збільшилась.

Якщо є комунікації дільничного, патрульного з лідерами громадської думки, тоді буде й швидке реагування. І зрозуміло, що дуже важливий взаємозв’язок, щоб дільничний або керівник відділення звітував громаді про службову роботу. Тому що саме громадський контроль – один із важелів та підсилення внутрішньовідомчого контролю.

Як би там не розповідали, але якщо сьогодні на території дільничний офіцер поліції знає, що громада йому довіряє і з ним співпрацює, то й ефективність значно покращується. Ми для себе бачимо, що в нашій роботі обов’язково має бути безперервність у взаємодії влади й громади. Якщо принципи, які закладені в законі про Нацполіцію, будуть розширені за ініціативою керівників на місцях, тоді буде підвищуватися й ефективність роботи поліції.

– До яких спільних з громадськими організаціями проектів, власне, долучилося Донецьке управління Нацполіції?

– Відповідно до вимог Закону “Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону” на території області створені та зареєстровані 33 громадські формування (з них 12 у 2018 році). Загальна кількість членів громадських формувань становить 390 осіб (з яких 189 залучили у 2018 році).

Протягом минулого року поліція разом із громадськими формуваннями провели 857 заходів з охорони громадського порядку, 316 спільних профілактичних рейдів. Обласна державна адміністрація в межах програми підтримки виділила кошти на популяризацію громадських формувань.

Під час цих заходів за участю членів громадських формувань затримали 1 137 людей за вчинення правопорушень, з них 52 – кримінальні, а 1 085 – адміністративні правопорушення.

Організація роботи громадських формувань актуальна для МВС та Нацполіції в контексті деокупації Донбасу. Якщо завтра ми будемо зобов’язані повертати наші території, то вміння організувати громадське формування, яке б допомогло поліції в підтримці правопорядку, – це один із пріоритетних напрямів профілактичної роботи. Ми маємо робити це з дослідженням репутації різних громадських формувань, щоб не підривати авторитет правоохоронної системи.

Окрім цього, Програма розвитку ООН запропонувала спільний проект із Лігою майбутніх поліцейських “Ліга в дії”. Він стосувався медіації в школах. Громадські організації Маріуполя надали нам методику підготовки медіаторів. Так, разом ми підготували перших тридцять медіаторів і побачили, що діти професійно комунікують з підлітками.

Коли ми глибше вивчали практики Маріуполя, то дізналися, що в десяти школах міста за підтримки UNICEF працювали шкільні служби порозуміння.

З метою зниження злочинності серед підлітків, а також зменшення кількості наркозалежних ми спільно з Донецькою обласною державною адміністрацією розробили Регіональну програму профілактики правопорушень серед дітей і Програму діяльності громадських формувань.

Сьогодні ми працюємо на випередження. Набагато простіше й заощадливіше робити профілактику, аніж констатувати зростання злочинності серед неповнолітніх. Ми бачимо проблему пияцтва та наркоманії серед молоді. А отже, нам потрібно виявляти дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і працювати з ними.

Тому за кожною школою в межах проекту “Шкільний офіцер поліції” ми закріпили свого співробітника, щоб він орієнтувався, що відбувається в школі, й організовував належну взаємодію з педагогічним колективом, батьківськими комітетами та учнями.

– Ви кажете, що краще працювати над медіацією в школах, щоб запобігати юнацькій злочинності. А чи є статистичні дані про те, як зменшилася злочинність після того, як запрацював проект?  

– Якщо говорити про статистику, то ми констатуємо зростання підліткової злочинності на Донеччині. Але через що? Статистика не до кінця відображає реальний стан речей. Наприклад, затримали неповнолітнього, і він зізнається у двадцяти крадіжках. Ось вам і зростання злочинності серед неповнолітніх. Декілька епізодів – і вже зростання.

Але важливо те, що у нас діти не скоюють насильницьких злочинів. Немає вбивств, зґвалтувань, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень із смертельними наслідками та розбійних нападів, вчинених як неповнолітніми, так і стосовно них. 70% правопорушень – це крадіжки, шахрайства, вживання наркотиків та втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Ми у своїй роботі зосереджуємо увагу на профілактиці злочинної діяльності та акцентуванні на належному виконанні батьками їхніх обов’язків.

– Як ви оцінюєте співпрацю Нацполіції з Маріупольською міською радою? Чи є позитивні результати?
 
– Донеччина – це приклад для всієї України в питанні взаємодії поліції з органами місцевого самоврядування, Донецькою військово-цивільною адміністрацією. Підтвердження цього – створення інформаційно-аналітичного центру із системою відеонагляду. За допомогою інтелектуальних відеокамер у нас тепер відсутні крадіжки елітних транспортів. Камери відеоспостереження зберігають обличчя та державні номерні знаки, залежно від ліцензійної програми, та виконують аналітичні завдання. Ми спостерігаємо покращене оперативне становище. Зниження рівня злочинності відчули й керівники територіальних громад. Вони тепер акцентують увагу на співпраці з поліцією в розбудові безпекового простору і виділяють фінансовий ресурс на створення таких систем відеонагляду.

– Які ви плануєте реалізувати проекти з громадськістю в майбутньому?

– У Донецькій області ми презентуємо проект “Безпечний будинок”, де в усій області разом із керівниками комітетів самоорганізації населення, з керівниками ОСББ обстежуються будинки. Це потрібно, аби розуміти, де необхідне укріплення покрівлі, закрити двері, встановити відеонагляд, освітлення, аналізується інформація про людей, причетних до організації наркопритонів і розповсюдження алкоголю.

Маріуполь підтримав нас у цьому проекті. У місті понад 700 будинків. Ми для себе чітко розуміємо, що там, де є керівник самоорганізації населення, біля нього має бути завжди поліцейський, і ми будемо поступово організовувати мережу дільничних.

На Дніпропетровщині стартував пілотний проект, який пізніше буде поширений на всю територію держави, “Поліцейський офіцер громади”.

У межах проекту об’єднані територіальні громади будуть самостійно обирати собі дільничного офіцера поліції на конкурсній основі з числа досвідчених поліцейських, які на службі не менше двох років. Треба, щоб люди нам повірили, що ми не формально, а реально з ними цілодобово на зв’язку й забезпечуємо правопорядок.

– Але у людей і досі є уявлення про зв’язки поліції з криміналітетом, наприклад. Як тут бути?  

– Тому дуже важлива відкритість. Це один із показників ефективності поліції. Якщо поліцейський не боїться йти до громади, то це свідчить про те, що він не порушує закон. Якщо ж він зловживає, перевищує службові обов’язки, то він не буде цього робити, бо його запитають, а що ти зробив у тій чи іншій справі.

Спілкувалися правозахисниця Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна для газети “День”

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: