Як живуть українці в Криму без російського громадянства?
Частина кримчан, які офіційно відмовилися від громадянства РФ, отримали дозвіл на проживання в Криму. Але є і ті, хто не став цього робити з принципових міркувань. Адже з точки зору українських законів усі документи, видані в Криму представниками РФ, вважаються недійсними.
Проблеми виникають і в тих, хто офіційно відмовився від російського громадянства, і в тих, хто просто не брав російського “кримського” паспорта. Серед цих людей не тільки проукраїнські активісти. Є і “звичайні” мешканці Криму, які не виражають свою позицію відкрито.
САНКЦІЯ №1. ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗА ПРОУКРАЇНСЬКУ ПОЗИЦІЮ
Активіст Українського культурного центру в Криму Михайло вирішив не отримувати ніяких нових кримських документів.
Він, як і ті, хто відмовився від громадянства офіційно, автоматично потрапив у зону “особливої уваги” спецслужб у Криму. Якщо ж проукраїнська позиція при цьому ще і виражається відкрито – переслідування стають системними. Це і затримання на кордоні з Кримом співробітниками ФСБ, і затримання на самому півострові, і залякування у відділенні міліції.
“Наприклад, в Армянську, коли ми там фотографувалися в вишиванках, нас затримали без пояснення причини, відвезли у відділок міліції і там проводили допити.
Ну і плюс до цього говорили: “Вас можуть знайти без голови де-небудь, тому вам треба залишити відбитки пальців, тому що по-іншому ідентифікувати вас не вдасться”, – згадує Михайло.
Співрозмовник розповідає, що бувають виклики в прокуратуру, де пояснюють, що не можна порушувати закон про екстремізм і правила зборів в РФ. Як правило, це постійно відбувається перед українськими святами.
“Із дій прикордонників особливо зачіпає те, що вони змушують довго чекати, сама бесіда минає швидко, але те, що повинен стояти чекати незрозуміло чого під наглядом озброєного прикордонника, трохи напружує”, – каже Михайло.
Репресії поширюються і на тих активістів, хто не встиг офіційно відмовитися від громадянства, але російський паспорт не отримав. Один із них – Володимир Балух. Він перебуває в кримському СІЗО з 8 грудня минулого року.
Правозахисники впевнені: активіста заарештували саме за його позицію українського громадянина. Про це вони говорять у відкритому листі, в якому закликають владу України про захист і якнайшвидше звільнення активіста.
“Володимира звинувачують у тому, що в будинку його матері знайшли патрони. Але сам обшук вівся з грубими порушеннями, зокрема, йому навіть не дали спостерігати за самим процесом обшуку. До цього з його будинку тричі з порушенням усіх законів зривали український прапор. У звинувачення немає ніяких доказів провини Балуха, з цього випливає, що він очевидно переслідується з політичних мотивів”, – упевнена правозахисниця Ольга Скрипник, одна з авторів листа.
За свої переконання постраждала і кримчанка Антоніна. Жінка розповідає, що не так давно поспілкувалася з журналістом, і репортаж вийшов в одному з українських ЗМІ.
“Сусіди теж, виявляється, читають це ЗМІ. Почали кричати услід, дитині кричали матюкаючись (йому 9 років зараз – авт.) на тему нашої країни, яка вона, і, звичайно ж, фінальне: “Валите отсюда, хохлы”.
Ще один результат, зіпсоване майно – смолою споганили ворота. Написали “Смерть Бандерам”. Викликала поліцію, написала заяву, отримала відмову в порушенні кримінальної справи”, – розповідає Антоніна.
Своє ім’я жінка просить змінити, місто проживання теж просить не називати.
“Давайте не будемо, я вже на воду дую. Наче спокійно зараз: я їжджу, чоловік працює. У нас дочка дуже хвора. Її вивозити важко. Тому виїхати звідси поки не вийде”, – просить жінка.
САНКЦІЯ №2. ОБМЕЖЕНИЙ ДОСТУП ДО МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Активіст Михайло каже, що переслідування за переконання – це лише одна частина проблем “відмовників”. Складнощі виникають також і з лікуванням.
“У минулому році я захворів, температура, кашель, пішов у реєстратуру в сьому поліклініку. Мені не виписали направлення до лікаря, оскільки в мене немає їхнього страхування, а страхування немає, бо паспорта немає.
Довелося звертатися до знайомого лікаря. У підсумку виявилася в мене пневмонія, і я лікувався вдома, з консультацією знайомого лікаря. Якщо щось серйозніше, то потрібно звертатися тільки до платних клінік, їх у нас розвелося дуже багато”, – ділитися Михайло.
Згідно з діючими в Криму нормами, медичні послуги на півострові повинні надаватися безкоштовно, але тільки за наявності поліса обов’язкового медичного страхування. Ті, у кого немає таких документів, потрапити на прийом до бюджетної лікарні не зможуть.
Кримчанка Олена теж “відмовниця”. Паспорта РФ у неї немає, але вид на проживання довелося оформити. У жінки маленька дитина, яку потрібно влаштовувати в дитячий садок, поліклініку…
“Було дуже смішно, коли мене реєстрували в поліклініці, де я збиралася народжувати дитину. Зібрали цілий консиліум у реєстратурі. І вони не могли зрозуміти, що писати у своїх медичних картах. Тому що російського паспорта в мене немає. Відмітки про реєстрацію тимчасового проживання в мене теж немає.
Я довго пояснювала в лікарні, що ж це за люди такі “відмовники” з видом на проживання і кримською пропискою в українському паспорті. Мені не хотіли вірити, довелося пояснювати, що таких людей в Криму як мінімум три з половиною тисячі”, – говорить Олена.
Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник називає дискримінаційною практикою подібні дії “влади” в Криму.
“Жителі Криму, які відмовилися отримувати паспорт РФ або посвідку на проживання, практично не можуть отримати поліс обов’язкового медичного страхування. Це позбавляє людей можливості отримати не тільки безкоштовну медичну допомогу, але іноді і платні медичні послуги.
Необхідність людини піклуватися про своє здоров’я використовується як один з інструментів, що примушують жителів Криму отримувати паспорт РФ.
Відмова в наданні медичних послуг або несвоєчасне надання спеціалізованої медичної допомоги в закладах охорони здоров’я суттєво загрожує життю і здоров’ю людей. У зв’язку з цим, така дискримінаційна практика недопустима”, – заявляє правозахисниця.
САНКЦІЯ №3. ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ
Після березня 2014 року “влада” Криму всіх українців вважає іноземцями, навіть якщо в паспорті у них завжди була кримська реєстрація.
“Щоб отримати роботу, українець, як іноземець, повинен оформити трудовий патент. Якщо людина не хоче отримувати такий патент – ситуація безвихідна”, – розповідає про ще одну свою проблему активіст Михайло.
У подібну ситуацію потрапляють і ті, хто на момент відмови від громадянства мав роботу.
Наприклад, кандидата біологічних наук з Ялти Гурія Корнільєва 8 серпня 2016 року звільнили з роботи. Вчений упевнений, що звільнення пов’язане з його відмовою від російського громадянства.
Після того, як на роботі дізналися, що у Корнільєва немає російського паспорта, йому кілька разів пропонували відкликати заяву про відмову від російського громадянства:
“Попередньо зі мною Ярош (куратор групи молодих вчених – авт.) провів бесіду, сказавши, що оскільки я, добровільно відмовившись від отримання російського паспорта, “продемонстрував антиросійську позицію”, то не маю “морального права” працювати “на російському підприємстві”, а повинен їхати “на Україну”. Така ж бесіда була проведена і з іншим співробітником, який також відмовився від отримання російського паспорта”, – розповів кримчанин.
Гурій Корнільєв повідомив, що разом з ним за проукраїнську позицію були звільнені ще двоє співробітників Нікітського ботанічного саду.
Директор Нікітського ботсаду аргументував це тим, що йому нібито доводиться доводити письмово своєму вищому начальству, чому на підприємстві тримають іноземного громадянина.
Роботодавців, які беруть на роботу українців у Криму, дійсно штрафують.
Наприклад, за те, що роботодавець не повідомив управлінню міграційної служби про укладення трудового договору з іноземцем. Або за те, що підприємство залучило до роботи українця без спеціального дозволу на роботу або патенту.
САНКЦІЯ №4. НЕМОЖЛИВІСТЬ ПЕРЕРЕЄСТРУВАТИ ТРАНСПОРТ
Кримчанка Антоніна продовжує ділитися своїми бідами. Так, ті, хто не має російського паспорта, також не можуть поставити на облік “по-новому” свій автомобіль, не можуть і отримати російські номери на кримське авто.
До слова, на митниці Сімферополя “порадили” ввозити авто за посвідкою на проживання з оплатою митних депозитів. Однак це дорого і складно: спочатку треба проплатити, тільки потім ввезти.
“При цьому номери АК тимчасово забирають з видачею кримських номерів (регіон 82 РФ). Мені це не підходить, тому що все одно не дає можливості їздити на материкову Україну так часто, як мені це потрібно”, – скаржиться Антоніна.
Жінка розповідає, як їй на контрольному пункті в’їзду-виїзду російські митники підказали “такий собі м’який і добровільний варіант… своєрідної депортації”.
“Можна сказати, змусили змінити реєстрацію в паспорті. Довелося прописатися у подруги в Миколаєві. Їжджу тепер з синочком постійно. Сина дозволяють російські прикордонники ввезти тільки по міграційній карті, навіть незважаючи на те, що в його тата є вид на проживання.
Заїжджаю тепер до Криму як іноземка на 90 днів по міграційній карті, і автомобіль дозволяють (!) ввозити за митними правилами тимчасового ввезення”, – пояснює Антоніна.
САНКЦІЯ №5. ВІДМОВА У НАДАННІ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ
Якщо у кримчанина з українським паспортом немає дозволу на проживання – у банку з ним розмовляти не будуть зовсім.
Наприклад, житель Ялти Юрій Формус звернувся в Чорноморський банк розвитку і реконструкції, щоб сплатити державне мито за звернення до суду. У банку він показав паспорт громадянина України з місцем реєстрації в Ялті. Банк відмовив йому в послугах.
В офіційній відповіді чоловікові пояснили, що обслуговують тільки тих, у кого є документи громадянина РФ або іноземного громадянина.
Ті, хто все-таки оформив дозвіл на проживання, теж мають проблеми з банками, додає кримчанка Олена.
“Людина з видом на проживання не може отримати пластикову картку в Криму. Тобто оформити рахунок у місцевому банку я можу, а ось користуватися пластиковою карткою – ні. А це ускладнює питання отримання заробітної плати.
Для того, щоб з видом на проживання вести тут приватне підприємництво, потрібно оформити величезну кількість документів, проблеми виникають також і з відкриттям рахунків у банках”, – поділилася вона.
САНКЦІЯ №6. ЖИТИ БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Олена розповіла і про ще одну проблему, з якою довелося зіткнутися. У Росії (а тепер і в Криму), якщо в людини немає права власності на житло, то для проживання в ньому потрібно оформити договір соціального найму. Тобто укласти договір з міською адміністрацією на право проживати в приміщенні.
Батьки Олени живуть у гуртожитку. Права власності на цю квартиру у них немає. Коли Олена отримувала дозвіл на проживання, їй автоматично в ньому проставили “прописку” в цій квартирі. Але коли батьки захотіли отримати договір соціального найму на це житло – їм відмовили.
“Послалися на те, що в квартирі прописані громадяни України – я і моя дитина. Аргумент про те, що я прописана там вже більше 20 років – не подіяв”, – розповідає Олена.
Відтак жінка вирішила виписатися з цієї квартири. І таким чином опинилася зовсім без прописки. Коли спробувала прописатися за іншим місцем проживання, їй відповіли, що прописувати можна тільки у власників житла.
Не можуть назад прописати Олену і її батьки, які отримали договір соціального найму. Виходить, що жінка тепер “висить у повітрі”, бо має шукати власників, які пропишуть її та дитину.
У законах РФ не прописані норми, як діяти в подібних ситуаціях. І коли “відмовники” стикаються з подібними правовими “дірками”, місцева влада просто закриває на них очі.
“Роблять вигляд, що нас тут взагалі немає”, – каже кримчанка.
Який вихід з цієї ситуації бачать жителі Криму – писати складно. Відкрито висловлювати свою позицію ризикують небагато хто.
Тому хочеться закінчити цю статтю однією анонімною цитатою українки, яка живе в Криму: “Єдине рішення цих проблем – деоккупація. Інакше нас усіх або пересадять, або витиснуть із дому. Мама у мене путіністка, батьки чоловіка – теж. Усі, до кого можу звернутися, лише щирі та добрі друзі. І Україна. У яку віримо і якої дихаємо”.
