Як виконується ромьска стратегія в Україні: чиновники назвали цифри

У 2013 році указом президента в Україні затвердили стратегію захисту та інтеграції в суспільство ромської національної меншини. Документ, який має декларативний характер, був підписаний, за словами правозахисників, щоб полегшувати шлях до отримання безвізового режиму з країнами ЄС, а тому за 5 років результати його реалізації залишаються мізерними. Через те, що в останні півроку в Україні почастішали факти нападів на ромські поселення з боку ультраправих, про ромську стратегію почали згадувати політики. 

Проблеми ромів і шляхи їх вирішення вирішили обговорити й у офісі Уповноваженої з прав людини, де на круглому столі зібралися громадські активісти та працівники міністерств, відповідальних за виконання стратегії. Центр інформації про права людини коротко переказує суть зустрічі та зауваження правозахисників.

За даними Міністерства соціальної політики, у 2017 році понад дві тисячі ромських сімей отримали різні види соціальних послуг у межах виконання ромської стратегії. Заступниця начальника управління інтегрованих соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Ірина Гордєєва повідомила, що найбільша кількість ромських сімей, охоплених соціальними послугами, проживають у Закарпатській (596 сімей), Харківській (368), Дніпропетровській (233), Одеській (155), Полтавській (116), Сумській (112) та Хмельницькій (111) областях.

Серед основних напрямків, якими скористалися ромські сім’ї, – консультування (2,3 тисячі сімей), соціальна профілактика (1,2 тисячі), соціальна інтеграція та реінтеграція (284 сім’ї) та інші. Проте найбільш гострим питанням, за словами Гордєєвої, досі залишається працевлаштування.

“Державна служба зайнятості проводить роботу в місцях компактного проживання ромів: проводить різні інформаційні заходи, а в разі неможливості працевлаштувати людину пропонує підготовку або перепідготовку кадрів”, – розказала чиновниця.

Питання щодо статистики відомства виникли у ромської активістки з Чернігова Марини Казанської.

“Це статистика по всій Україні, але що відбувається в регіонах? Те, про що ви розповідаєте, там не виконується”, – зауважила вона.

Казанська допомагає у працевлаштуванні ромів та підкреслює, що служба зайнятості формально виконує свою роботу.

“Їх (ромів – ред.) направляють на роботу. Перед цим дзвонять і питають, а чи візьмуть роботодавці “циган і циганочек”. Ці вакансії, звичайно, не вимагають спеціальної освіти, але не підходять їм. Наприклад, жінок у нас відправляли носити метал. Вони приходять, а над ними сміються, адже вони фізично не зможуть його підняти. У центрі зайнятості після цього ставлять галочку про те, що людина не підійшла через якісь параметри”, – розповідає вона.

Єдиним методом, який діє, за словами активістки, є особисті контакти.

“Я приходжу до роботодавців та запевняю їх, що відповідальна за ту чи іншу особу”, – говорить Казанська.

Ще одним гострим питанням, яке заважає інтегрувати ромів у суспільство, залишається паспортизація. Представниця ДМСУ Олена Палієнко на круглому столі розповіла про те, що відомство чотири роки веде статистику отримання ромами документів, що посвідчують особу.

Виявилось, що 2014 року 2428 ромів отримали паспорти громадян України, 2015-го – 2143 особи, 2016-го – 1607 осіб, а 2017-го – 3222. За шість місяців поточного року, за даними відомства, паспорти отримали вже майже 2 тисячі осіб.

Також заступниця директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС повідомила, що міграційною службою розроблений законопроект щодо внесення змін для визнання особи особою без громадянства. Це допоможе ромам перебувати на території України, отримувати відповідні документи та посвідку особи без громадянства.

Проте, на думку ромської активістки Золи Кондур, розроблений законопроект не може допомогти ромам.

“Це (розробка законопроекту – ред.) прекрасно, але роми й так є громадянами України”, – нагадала вона.

Основною причиною відсутності документів у ромів в Україні є втрата або неотримання свідоцтв про народження. Цю ситуацію могло б виправити створення технічної групи між Міністерством юстиції України та ДМСУ, на якому не так давно наполягали представники ОБСЄ.

“Після останньої зустрічі ОБСЄ в Києві йшлося про те, що має бути створена технічна група з вирішення питань з документування. Тоді ніхто з міністерств не взяв на себе головуючу роль, але Україна взяла зобов’язання”, – розповіла Кондур.

У свою чергу Палієнко зазначила, що сьогодні між двома відомствами йде співпраця щодо розробки механізму, який би дозволяв у разі втрати свідоцтва підтвердити факт його видавання за допомогою онлайн-реєстру, а це б суттєво спростило процес документації ромів.

Усі учасники круглого столу погодились, що в регіонах ромська стратегія зазвичай не виконується. Це підтвердили й у Міністерстві культури України, яке відповідальне за її виконання. За словами директора Департаменту у справах релігії та національностей Андрія Юраша, на нещодавнє прохання переглянути регіональні стратегії відгукнулися всього декілька областей, але тільки дві з них підійшли до цього питання не формально.