Чому Україна не захищає права ромів?
Кабмін регулярно звітує про виконання Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної громади, але самі роми кажуть, що реально нічого не робиться.
“Варіант простий: або інтегруйся, живи і працюй, як нормальні люди, або вали туди, звідки прийшов. Вони, я вибачаюсь, крадуть серед білого дня! Про яку інтеграцію може йти мова?”.
Це коментар одного з багатьох читачів до статті про те, як українські медіа розпалюють міжетнічну ворожнечу. Один із найстриманіших та поміркованих коментарів – усі інші закликають до фізичної розправи над ромами. І погрози розправи вже тривають: ледве не щомісяця ми чуємо про погроми і спалення ромського житла, етнічні чистки і навіть вбивства.
Припинити насильство може лише спеціальна державна програма з інтеграції ромів. І тут не треба винаходити велосипед: аналогічні програми діють практично у всіх країнах ЄС, де в складі населення є суттєва частка ромів.
Наприклад, протягом 2007-2013 Угорщина отримала 29,1 млрд. євро від Європейських фондів. З них 377 мільйонів євро пішли на заходи фінансової допомоги в житлово-комунальній та шкільній інфраструктурі, працевлаштування та освіти ромів.
У 2014-2020 роках Угорщина отримає ще 20,5 млрд. 29% з цієї суми буде витрачено на сприяння соціальній інтеграції та боротьбі з бідністю серед ромів.
Що ж робиться в Україні?
РАЗ НА ПІВТОРА РОКУ
По-перше, “Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року” та План заходів на її виконання були прийняті ще в 2013 році в рамках виконання Плану лібералізації візового режиму. І на обласних рівнях були розроблені та прийняті обласні Плани заходів на виконання Ромської стратегії.
По-друге, у 2015 року президент Петро Порошенко підписав Указ “Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини”. І в цій Національній стратегії прописано цілий розділ “Забезпечення прав корінних народів і національних меншин”. Зокрема, в цьому розділі зазначено, що влада планує “проводити політику міжнаціональної толерантності, реалізувати комплексні заходи щодо забезпечення потреб громадян України, які належать до корінних народів і національних меншин, у соціальних та інших послугах”.
По-третє, через три місяці після підписання цього Указу при Міністерстві культури утворили Міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації Ромської стратегії. Група провела декілька засідань, останнє з яких відбулося у лютому 2016 року. На сайті Мінкульту остання новина з ромської теми датується груднем 2016-го. Утім, із цих новин незрозуміло, чи відбувається взагалі хоч якась діяльність.
Для більш ефективної роботи групи, було прийнято рішення створити 5 постійно діючих підгруп за різними напрямками, які на постійній основі можуть збиратись та вирішувати різні питання, а також подавати рекомендації до Міжвідомчої групи. Кожна з груп може проводити свій моніторинг, надсилати запити та проводити різні види діяльності. Наскільки активні ці групи залежить від міністерств, на базі яких вони створені.
Друге засідання Міжвідомчої групи може відбутися лише після проведення засідань всіх 5 підгруп, та отримання конкретних пропозиції, рекомендації тощо на розгляд Міжвідомчої групи. Очікуємо на таке засідання в жовтні цього року.
Натомість на сайті Омбудсмана зазначено, що заходи, заплановані щодо забезпечення захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, не виконані. Є й рекомендація: “визначити суть заходу та забезпечити індикатор досягнення заходу”.
Крім того, на сайті Громадської платформи моніторингу у сфері прав людини періодично з’являються звіти з міністерств, які входять до Міжвідомчої робочої групи (МРГ) при Мінкульті. І після їхнього перегляду складається враження, що щось-таки відбувається. Але що?
Учасниця лютневого засідання МРГ керівниця ініціативи “Рома України” Міжнародного фонду “Відродження” Ольга Жмурко підтверджує, що з лютого 2016 року група не збиралася. Але з’явилася конкретна особа, яка координує її роботу – Тетяна Курач.
“Я сподіваюсь, що участь цієї людини сприятиме тому, щоб у найближчому майбутньому група зібралася. Але мені поки що невідомо про якісь конкретні результати роботи МРГ”, – зауважила Ольга Жмурко.
Утім, і сама координаторка МРГ Тетяна Курач не знає, чим саме викликана така довга перерва в цих засіданнях.
“Ми плануємо провести наступну зустріч у жовтні. Перелік питань, які ми будемо обговорювати на цій робочій групі, поки що невідомий. Наразі ми активуємо процес роботи міністерств, які залучені до організації. На останньому засіданні ми створили 5 тематичних робочих груп, кожна з яких відповідає за свій напрямок. Зараз ми з ними зв’язуємось та активізуємо їхню роботу, наштовхуємо на проведення відповідних засідань”, – розповіла в телефонній розмові Тетяна Курач.
Ольга Жмурко вважає, що Міжвідомчу робочу групу треба терміново оптимізувати.
“Участь у ній осіб на рівні заступників голів обласних держадміністрацій не сприяє оперативній роботі. Група може бути ефективною лише тоді, коли до її складу входять люди, обізнані з тематикою. Можливо, ці люди і не будуть здатні приймати рішення, але, принаймні, вони зможуть сформулювати проект такого рішення”, – зазначила Жмурко.
ВІДСУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ… ЧЕРЕЗ БЮРОКРАТІЮ?
Голова Коаліції ромських неурядових організацій України “Стратегія 2020” Володимир Кондур також був присутнім на згаданому вище лютневому засіданні робочої групи. Він скаржиться, що в Мінкульті не вирішують ромські проблеми через бюрократію.
“У нас в громадах відбуваються постійно якісь негаразди і ця група нічого не робить для вирішення наших проблем, бо вона не працює”, – каже Кондур і додає: “Ми хотіли би запровадити радників з ромських питань. Це нам дуже потрібно, але тут на місцях не хочуть підтримати таку ініціативу”.
Володимир Кондур вважає, що треба зменшити кількість людей у МРГ, інакше вона так і не почне працювати. “До того ж потрібна людина, яка б опікувалася тільки цією групою. Це дуже серйозна робота, якою треба займатися щодня, а не збиратися раз на півроку”, – наголошує експерт.
Президент Всеукраїнської спілки громадських організацій “Конгрес ромів України” Петро Григоріченко коментує ситуацію так: “На перше засідання мене запросили, але я одразу побачив, що МРГ сформована за підкилимними домовленностями, там не представлені всі ромські організації України, а лише деякі. Тому я зрозумів, що завдання цієї групи чисто формальне, і ніякої реальної роботи вестися не буде. І після цього ми вирішили відмовитися від участі у засіданнях МРГ. Та й нас далі більше не запрошували”.
Григоріченко вважає, що їх перестали запрошувати ще й через його критику дій Міністерства культури.
“Я казав, що серед ромських питань дуже багато соціальних, тому вирішувати їх взагалі не у компетенції Міністерства культури. Вирішувати їх мають Мін’юст, Мінсоцполітики, МВС, Міністерство охорони здоров’я, Міносвіти. Міністр культури дуже негативно відреагував на мої зауваження”, – пояснює Григоріченко.
Він нагадав, що перша Ромська стратегія була розроблена ще за Януковича у 2013 році. За його словами, перед підписанням Угоди про асоціацію країни Заходу вимагали від України якогось плану дій щодо інтеграції ромів, тому уряд був змушений хоча би зробити вигляд, що робота в цьому напрямку ведеться.
“Ця підписана Ромська стратегія була абсолютно порожнім документом. І в нинішньому її варіанті залишилась тільки тінь від того, що ми пропонували. Міністерство культури готує якісь звіти, але це все чисто для зовнішнього вжитку…”, – переконаний Петро Григоріченко.
ДИСКРИМІНАЦІЙНИЙ ВІЗ І НИНІ ТАМ
На думку Володимира Кондура, найбільша проблема ромів – це протидія дискримінації. “Поки ця група почне свою роботу, в українському суспільстві відбувається системний процес протидії її планам. Ми отримуємо десятки звернень від ромів щодо дискримінації, погроз та переслідувань, і не відчуваємо ніякого захисту з боку держави”, – скаржиться Володимир Кондур.
Друге питання, яке його непокоїть, – штучні обмеження в доступі до освіти ромських дітей.
“Директори шкіл винаходять різноманітні бюрократичні перешкоди, щоб не допустити до навчання наших дітей”, – зауважує Володимир Кондур і додає: “Директори кажуть: “У ваших дітей є певні вади, які не дозволяють їм сприймати матеріал”. При цьому жоден з них не видає на руки офіційних відмов у навчанні”.
Третє питання – відсутність роботи і викликане цим жебракування. “Нам потрібні центри, де б ромів навчали простим робочим професіям, потрібним на ринку праці: столяра, маляра”, – каже Кондур.
Петро Григоріченко у свою чергу наголошує, що під реалізацію Ромської стратегії потрібно виділити конкретні кошти.
“Без фінансування ця Ромська стратегія перетворюється просто на декларацію. Попередня програма 2003-2006 років також не отримала жодних коштів з бюджету. Подібні програми і стратегії без бюджету є просто маніпуляцією та демонстрацією якоїсь активності”, – з гіркою іронією зауважує Григоріченко.
ВІДПОВІДЬ МІНКУЛЬТУ
Ми звернулися із інформаційним запитом до Міністерства культури щодо того, як там виконують Ромську стратегію, і отримали відповідь. Її суть полягала в тому, що Міжвідомча робоча група утворена не при Мінкульті, а при Кабміні. При Мінкульті ж утворений тільки… секретаріат МРГ.
Єдине засідання МРГ відбулося 7 листопада 2016 року. Наступне буде через рік – у листопаді 2017. Крім того, Мінкульт надіслав склад МРГ – список на 19 сторінках. Із нього випливає, що до МРГ увійшли чиновники з Мінсоцполітики, Міносвіти і науки, Мінрегіону, МВС, чиновники з облдержадміністрацій Запорізької, Черкаської та Закарпатської областей, начальники управлінь з усіх інших областей України, менеджери та директори благодійних фондів і ромських організацій…
Із докладених протоколів засідань видно, що через майже два роки після її утворення ані сама МРГ, ані жодна її складова не запрацювали.
