Як розслідують напади на активістів у Харкові
За останній рік більше 55 українських активістів постраждали від утисків та нападів, які вони пов’язують зі своєю професійною діяльністю. У жодному з випадків досі не вдалося покарати винних. Таку ситуацію правозахисники називають прямою загрозою демократії.
Якщо говорити про Харків та область, то у 2018 та 2017 роках тут сталося щонайменше вісім нападів на представників громадянського суспільства. Насильство застосовували щодо тих, хто виступає проти дискримінації і за рівні права для всіх, та щодо антикорупціонерів. Кого звинувачують у переслідуваннях самі активісти і як розслідує напади поліція – у матеріалі.
НАПАДИ НА ЛГБТ-АКТИВІСТОК
“У держави немає позиції стосовно прав людини, і це є головною причиною нападів на активістів. Коли у держави є позиція, то вона, по-перше, не дозволяє офіційним особам дискримінаційно висловлюватися, а по-друге – засуджує дії так званих активістів, які нападають на тих, хто їм не подобається”, – каже Ганна Шаригіна, віце-президентка громадської організації “Харківське жіноче об’єднання “Сфера”.
За останні два роки на представниць організації нападали щонайменше п’ять разів. 13 лютого 2017 року – блокування лекції Ганни Шаригіної в книгарні. 17 травня 2017 року – напад на акцію “Сфери” на честь Міжнародного дня протидії гомофобії, трансфобії та біфобії біля палацу одруження.
4 липня 2018 року – напад на ком’юніті-центр для ЛГБТ-спільноти PrideHub, офіс “Сфери”. 25 вересня 2018 року – повторний напад на PrideHub, блокування заходу. 11 жовтня 2018 року – перешкоджання заходу “Сфери” в межах фестивалю на підтримку видимості ЛГБТ Coming Out Fest біля арт-клубу.
Ганна Шаригіна є однією із засновниць харківського ЛГБТ-руху. За її словами, спалах насильства щодо тих, хто виступає за рівноправність, відбувається протягом останніх чотирьох років:
“Ми можемо пов’язати це з війною. Але я би пов’язувала це із революцією, адже саме там люди зрозуміли, що насилля працює, і стали до нього більш терпимими, – вважає Ганна Шаригіна. – З одного боку, революція активізувала консервативні націоналістичні рухи. З іншого боку, вона дозволила демократичним змінам відбутися, ЛГБТ-люди стали більш відкритими”.
Перераховані напади на громадську організацію “Сфера” – лише відома частина переслідувань ЛГБТ, зауважує представниця руху Анастасія Попова.
“Поодинокі напади відбуваються час від часу, просто не завжди люди пишуть заяви в поліцію. З різних причин – хтось не в камінг-ауті, хтось боїться повторних нападів, а хтось має застереження, що поліція пов’язана з націоналістичними рухами і може передати їм контакти”, – пояснює Анастасія.
Після минулорічного нападу на акцію “Сфери” на честь Міжнародного дня протидії гомофобії, трансфобії та біфобії поліція відкрила два провадження – за ч. 2 ст. 342 ККУ (опір представнику влади), адже нападники травмували поліцейського, та ч. 1 ст. 161 ККУ (злочин на ґрунті ненависті). Однак за сім місяців справу за ст. 161 закрили “у зв’язку з відсутністю складу злочину”. Тим часом досі триває розслідування побиття поліцейського.
Під час першого нападу на PrideHub невідомі зіпсували майно ком’юніті-центру. Поліція відкрила справу за ч. 2 ст. 296 (хуліганство). Представниці “Сфери” вважають, що це зробили люди, пов’язані з націоналістичною організацією “Національний корпус”.
“Під час англійського розмовного клубу, де займалися близько десяти людей, забігли люди в протигазах, з перебинтованими руками – ймовірно, аби сховати татуювання, – згадує Анастасія Попова. – Вони розбили туалет, раковину, перекинули шафу з посудом. Після чого кинули димову шашку та побігли – втекли раніше, ніж приїхала охорона, поліція та пожежники. Загалом напад тривав близько хвилини, прямого фізичного впливу на людей не було, але та ж димова шашка могла призвести до пожежі. Це можна назвати акцією залякування”.
Під час другого нападу на PrideHub ніхто не постраждав. Молодики, що називали себе представниками організації “Традиція і порядок”, намагалися зірвати лекцію та провести обшук у приміщенні.
“То вони казали, що прийшли на публічну подію і ніхто не може їх звідси вигнати, то вони вимагали, аби поліція, яка на той час нарешті приїхала, перевірила приміщення на наявність сепаратистської символіки, бо “їм поступив сигнал”, – розповідає Анастасія. – Поліцейські відмовляли нас писати заяву. Казали, що нічого не відбулося, ніхто не постраждав. У тих людей вони не попросили жодних документів. Проте попросили нас показати договір про оренду приміщення”.
Щодо цього випадку і решти нападів кримінальні провадження не відкрили. Віце-президентка “Сфери” Ганна Шаригіна нарікає, що організації доводиться витрачати багато часу на відслідковування розслідувань.
“Я думаю, що це важливо робити, але це не є пріоритетом для нашої організації. Наша організація просвітницька, ми проводимо заходи, беремо участь у конференціях. І ось ці всі заяви, кваліфікації злочинів, затримання – не наша робота”, – підсумовує Ганна.
ЗАХИСНИК РОМІВ
24 травня цього року стався напад на юриста громадської організації “Харківське національно-культурне товариство “Ромен” Андрія Муху. На той час він представляв інтереси громадської організації “Ромен”, членами якої є потерпілі у справі про вбивство рома в селищі Вільшани Харківської області. Віднедавна, коли справу почали розглядати в суді, Андрій Муха є адвокатом потерпілих.
За словами юриста, прокурор Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Ільгар Гасанов і троє невідомих приїхали до офісу й почали його бити зі словами “досить захищати цих циган”. Крім цього, Андрій Муха заявив, що нападники вкрали в нього дві тисячі доларів.
“Причиною нападу була виключно моя професійна діяльність. Мені про це прямо сказали”, – вважає юрист. За його заявою поліція відкрила справу за статтею 187 ККУ (розбій).
Прес-секретар прокурора Харківської області Віта Дубовик спростовує слова Андрія Мухи. Вона називає це спробою дискредитувати прокуратуру, де, за її словами, раніше працював юрист громадської організації “Ромен”.
“Людина, яка, за словами Андрія Мухи, напала на нього, не має стосунку до справи про вбивство рома у Вільшанах, а є процесуальним прокурором у справі Мухи про конфлікт на дорозі зі стріляниною”, – заявляє Віта Дубовик.
Андрій Муха не заперечує, що раніше працював у прокуратурі і наразі є фігурантом кримінального провадження. Однак заявляє, що за цією справою прокурор Ільгар Гасанов вимагав у нього хабара – саме за це після скарги Андрія Мухи на прокурора наклали дисциплінарне стягнення.
“Прокурор Гасанов І.Д. огли вимагав отримання неправомірної вигоди та здійснював розголошення відомостей досудового розслідування; погодив підозру, яка ухвалою Дергачівського районного суду від 10 листопада 2017 року визнана необґрунтованою; приймав участь у розбійному нападі на скаржника”, – повідомляють на офіційному сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
АНТИКОРУПЦІОНЕРИ
Минулого року також сталися два напади на представників громадської організації “Харківський антикорупційний центр”. 30 серпня двоє невідомих побили голову організації та депутата Харківської облради Дмитра Булаха. Навесні цього року затримали виконавців та організатора нападу. Їх судитимуть за декількома статтями, серед яких ч. 2 ст. 122 ККУ (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження) та ч. 1 ст. 263 ККУ (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Замовника нападу, який Дмитро Булах пов’язує зі своєю професійною діяльністю, досі не знайдено.
На співзасновника “Харківського антикорупційного центру” Євгена Лисичкіна напали 18 вересня. Згодом до поліції звернулися двоє чоловіків та заявили, що активіст сам попросив їх організувати напад. Кримінальне провадження закрили, але Євген Лисичкін поновив розслідування через суд. У вересні цього року справу знову закрили “у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанні можливості їх отримати”.
“Насправді сьогодні я зрозумів, що мені пощастило, – написав Євген на своїй сторінці у Facebook у день, коли дізнався про закриття провадження. – Пощастило, що мене минулого року у дворі мого будинку не вбили. А могли ж. Один із нападників на мене рік тому, Шкітін Михайло Юрійович, прийшов тоді до мене у двір з порожніми руками. Але ж міг прийти з металевою трубою або ножем. Міг же вдарити чотири рази по голові трубою або три рази ножем у живіт”.
Євген стверджує, що один із нападників на нього також фігурує у двох інших справах, відкритих уже пізніше – щодо вбивства та пограбування. За його словами, правоохоронці опосередковано підтвердили цю інформацію, а також додали, що Михайло Шкітін був раніше судимий за статтями, пов’язаними з наркотиками.
Активіст знову звернувся до суду зі скаргою щодо закриття провадження, за місяць розслідування знову поновили. Як і Дмитро Булах, Євген Лисичкін певен, що за нападом на нього стоїть хтось із фігурантів розслідувань “Харківського антикорупційного центру”.
