Експерти не задоволені судовою реформою у виконанні Порошенка

Дата: 04 Березня 2015 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

Законом “Про забезпечення права на справедливий суд” залишені важелі впливу на судову гілку влади.

Про це повідомив Центру інформації про права людини головний експерт групи з судової реформи Реанімаційного пакету реформ (РПР) Роман Куйбіда.

“Положення Закону часів Януковича щодо ролі політичних органів у вирішенні питань кар’єри суддів перекочували і в Закон “Про забезпечення права на справедливий суд”. Йдеться про конкретні повноваження – переведення президенту суддів по горизонталі, а парламенту – по вертикалі (Верховна Рада переводитиме суддів, що не передбачено Конституцією – ред.). Йдеться про повноваження президента приводити суддів до присяги, ліквідовувати суди, а також те, чого не було раніше, – це повноваження президента підписувати головам суддів та заступникам посвідчення”, – зауважує Роман Куйбіда.  

Експерт нагадав, що зараз голова суду обирається колективом суддів, і тому йому дивним виглядає повноваження голови держави підписувати посвідчення для понад 1 000 суддів, які займають адміністративні посади. Він пов’язує цю норму з бажанням президента безпосередньо впливати на суддів.

Суддя і водночас експерт РПР Михайло Жернаков як приклад політичного тиску наводить ситуацію із суддею Київського окружного адмінсуду Сергієм Нагорянським. Він відмовився від неформальної зустрічі з представниками адміністрації президента Віктора Януковича. Після чого Віктор Янукович три роки не запрошував суддю на присягу.

Аналітик та проектний менеджер фундації “Відкритий діалог” Агнешка П`ясецька у своєму коментарі Центру інформації про права людини зауважила, що за весь час роботи консультантом ніколи не бачила, аби був такий конфлікт між двома законопроектами в державі між парламентом та президентом.

“Кожен хоче писати свій законопроект окремо. Я бачу великий бардак, бо є забагато ініціатив. Іноді між законопроектами виникає юридичний конфлікт, тому що коли він напрацьовувався, не було спілкування експертів різних документів. Попри позитивні моменти в президентському Законі я бачу, що президент України не має поваги до суспільства. Коли засідав комітет Князевича (Руслан Князевич – голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя – ред.) і працював над поправками до Закону, над об’єднанням законопроектів від Адміністрації президента та громадськості спільно з Верховною Радою, то був поставлений на голосування закон президента. Ще не закінчив комітет працювати над законопроектом – вже за нього проголосували в парламенті. Підхід і спосіб, у якій працює Верховна Рада, треба змінювати”.

Агнешка П`ясецька вважає, що подібна неповага до суспільства була за часів президента Віктора Ющенка.

“Президент може розробляти найкращий Закон, але коли немає поваги до суспільства, яке його обирало, яке йому ще довіряє, але не до кінця, то це проблема. Боюсь, щоб це не повторився Ющенко. Коли він став президентом України, то відразу до його прес-секретаря стало важко дотелефонуватись. Вона почала спілкуватись з іншими людьми, як богиня на Олімпі. Це був дуже поганий напрямок і це був приклад, коли президент не має поваги до суспільства”, – каже вона.

Та й плідного обговорення двох законопроектів не було в комітеті з питань правової політики та правосуддя, каже Роман Куйбіда.

“Комітет дуже швидко пройшовся по чотирьох тисячах правок. Особливого обговорення на рівні комітету не було. В парламенті теж значна частина депутатів не проголосувала за Закон тільки тому, що вони завчасно не були з ним ознайомлені”, – пояснює Роман Куйбіда.

Експерти також одноголосно зауважують, що підтриманий президентом Закон містить позитивні зрушення, серед яких: конкурсний добір суддів на всі посади, урахування в кар’єрі судді його попередньої діяльності, запровадження системи регулярної оцінки суддів, зокрема громадськими об’єднаннями, посилення змагальності дисциплінарної процедури, запровадження шести дисциплінарних стягнень замість теперішніх двох, забезпечення прямого оскарження рішень вищих судів до Верховного Суду, спрощення системи суддівського самоврядування тощо.

З позитивних моментів у президентському Законі аналітик фундації “Відкритий діалог” Агнешка П`ясецька відзначає відповідальність суддів за рішення, яке було предметом апеляції до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

“Це дуже добре, бо безстрокова відповідальність необхідна. В українському законодавстві є три роки дисциплінарної відповідальності за будь-які справи. Після спливу цього терміну не можна притягнути будь-якого суддю до відповідальності. Однак ЄСПЛ дуже часто розглядає справи від чотирьох до шести років”, – каже пані П`ясецька.

Представник фундації “Відкритий діалог” занепокоєна тим, що згідно Закону “Про забезпечення права на справедливий суд”, експерт Вищої ради юстиції чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів приймає рішення, буде кваліфікаційна комісія брати справу на розгляд чи ні: “Це рішення залежить лише від однієї людини, і в президентському Законі не передбачено апеляції щодо рішення цього єдиного експерта. А в розробленому РПР законопроекті така апеляція передбачалась”.

Роман Куйбіда сказав, що Реанімаційний пакет реформ буде вносити зміни в Закон щодо усунення політичних впливів на судову гілку влади і пропонувати відповідні зміни до Конституції.

Закон набуде чинності лише після повного формування Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: