Експерт з Норвегії: пробація була уп’ятеро дешевшою, ніж зведення нових в’язниць

Нині в Україні триває реформа пенітенціарної системи. Однією з її складових – створення пробаційних програм. 

Що це таке, наскільки вони ефективні, – досвідом Норвегії ділиться Віллі Гіл, експерт із пробаційної системи в Норвегії. 

Коли я починав свою роботу у 1980-х роках, у Європі було збільшення кількості ув’язнених. Тому основне завдання було розширити коло санкцій, не пов’язаних з ув’язненими, і які б дозволили знизити кількість в’язнів, зменшити фінансовий тягар на пенітенціарну систему та зменшити ювенальну злочинність.

Це стосується ув’язнених, які скоїли менш серйозні злочини або були ув’язнені на нетривалі терміни. Коли така категорія людей потрапляла до в’язниць, то вони створювали проблеми соціального характеру. Це було часто пов’язано із браком освіти, зловживанням наркотиками, соціальною невлаштованістю та із ментальними розладами.

Їхні проблеми загострювались, коли вони повертались із місць несвободи. Перебування там створювало для них нові проблеми. Бо ж вони втрачали роботу, перервали свою освіту і втрачали контакт з оточуючим світом.

Якщо ув’язнені не отримували підтримки після звільнення, то вони з великою ймовірністю повертались до кримінального життя. Рецидиви – це великий тягар для пенітенціарної системи. Це нові жертви та зростаюча недовіра до виправної системи.

Ідея відбування покарання у вигляді виправних робіт на користь суспільства та громадських організацій має свої переваги.

Вирок має змінити ставлення правопорушника до суспільства. Судове рішення має дати йому краще усвідомлення впливу його правопорушення на суспільство та жертв.

Пробаційна служба має реінтегрувати та реабілітувати правопорушника, має мотивувати його до зміни протиправної поведінки та змінити соціальні навички, сфокусувавши увагу на його сильних сторонах, критикуючи його протиправну поведінку та розвиваючи позитивну поведінку.

У нас це було зроблено через розробку системи суспільних санкцій та системи поведінки правопорушника в громаді. Тут важливу роль відігравало залучення громадських осіб, родичів та інших людей, які мали значення у житті правопорушника.

Пробаційна служба запроваджує та моніторить суспільні санкції, які накладаються на порушника. Одне з завдань служби в Європі – це консультація суду для винесення судового рішення.

У цьому процесі головним завданням має бути баланс між покаранням та реабілітацією. Вирок має бути виконаний належним чином, щоб з одного боку засуджений відчув обмеження своєї свободи, а з іншого – повинно бути забезпечена реінтеграція, реабілітація та забезпечені інтереси суспільства. Головна місія пробаційної служби – це попередити рецидиви та захистити суспільство.

Пробаційна служба має супроводжувати правопорушника й наглядати за ним у суспільстві для того, щоб він відбув своє покарання. Вона також співпрацює із пенітенціарною системою, щоб вони підготували ув’язнених до звільнення. Офіцер пробації зустрічається з людиною навіть після звільнення.

У нас система пробації обходилась приблизно у 5 разів дешевшою, ніж відбування у в’язниці.