Гроші на ЗСУ: як активісти вимагають збільшити фінансування війська в бюджетах міст і що в них виходить

Уже декілька місяців поспіль громадські активісти спільно з мешканцями міст у різних регіонах України виходять на протести з вимогою спрямувати кошти з місцевих бюджетів на допомогу Збройним силам України замість того, щоб їх витрачати на благоустрій. Хвиля акцій прокотилася всією Україною. Активісти виходили в Одесі, Тернополі, Києві, Дніпрі, Черкасах, Харкові, Миколаєві, Охтирці та інших містах.

Першою на одиничний пікет в Одесі вийшла волонтерка та керівниця благодійного фонду “Корпорація монстрів” Катерина Ножевнікова. Волонтерку обурило те, що гроші з місцевого та обласного бюджетів витрачаються на покращення утримання в’язнів, ремонт доріг і судів, тоді як вона постійно намагається закривати потребу різних підрозділів у дронах, автівках, медичних аптечках.

Ця ж ситуація обурила активістів з Києва. Представники ініціативної групи “Гроші на ЗСУ” Ірина Ігнатович і Мирослав Гаврищук одними з перших виходили на акції протесту в столиці. На сьогодні в Києві відбулося вже 15 акцій протесту, проте на цьому активісти не зупиняються. Наступний мітинг вони вже запланували на лютий.

Як посеред війни виникли низові ініціативи спротиву в різних містах, як, на думку громади, мають витрачатися місцеві бюджети під час війни, чи готові містяни пожертвувати благоустроєм на користь військових закупівель та як реагує на протести місцева влада, ZMINA говорила з активістами. 

Акція протесту “Гроші на ЗСУ”. Фото: громадської ініціативи “Гроші на ЗСУ”

 З чого починались акції “Гроші на ЗСУ”

Представник ініціативної групи “Гроші на ЗСУ” Мирослав Гаврищук говорить, що вийти на протест і взяти участь в акції його підштовхнуло сумління. Він не служить, проте з перших днів війни постійно думає, чи робить досить для перемоги й що може зробити ще.

“В інстаграмі я побачив допис відомої блогерки Юлії Черешні, яка закликала людей вийти під стіни КМДА, випити кави й вимагати гроші військовим. Я зрозумів, що це те, що можу зробити, щоб вплинути на зміну ситуації. Тоді я вийшов уперше. Відтоді беру участь у всіх мітингах”, – розповідає Мирослав Гаврищук.

Після протесту Катерини Ножевнікової в Одесі мешканці інших міст почали цікавитися міськими тендерами, бюджетами й витрачанням їхніх коштів.

“Увесь інтернет гудів цими тендерами. Я бачу, як будуються парки, дороги, нові розв’язки, натомість військові не мають можливості нормально воювати. І мене це обурювало. Коли я вийшла на протест, думала, що буде людей п’ять, натомість прийшло двісті”, – каже Ірина Ігнатович.

Активісти навіть не могли уявити, що така кількість людей прийде підтримати акцію протесту.

Член ініціативної групи “Гроші на ЗСУ” Мирослав Гаврищук. Фото: громадської ініціативи “Гроші на ЗСУ”

“Кожен тиждень ми виходили й думали, чи хтось прийде. І щоразу приходило людей дедалі більше й більше. А в четвер, 14 грудня, під час розгляду міського бюджету прийшло в п’ять чи шість разів більше людей, ніж зазвичай”, – говорить Мирослав Гаврищук.

Активісти наголошують, що акція “Гроші на ЗСУ” не політична і містяни не вимагають повалення влади, вони говорять саме про контроль за витрачанням бюджетних коштів і спрямування їх на потреби війська.

“Ірина під час останньої акції перебувала в будівлі КМДА і намагалася спілкуватися з місцевими депутатами. Я разом з іншими членами нашої ініціативної групи перебував на вулиці. Це було стресово, бо прийшла велика кількість людей і потрібно було цими людьми керувати й стежити, щоб не було провокацій”, – додає Мирослав.

Як не підіграти російській пропаганді та не зашкодити міжнародній допомозі

Паралельно в різних містах активісти виходили з єдиною вимогою – переадресувати гроші міських бюджетів на ЗСУ. Йдеться саме про бюджети розвитку. До прикладу, витрати на озеленення, будівництво нових об’єктів чи парків передати ЗСУ, водночас заробітні плати вчителям чи комунальникам, планові ремонти залишити.  

Членкиня ініціативної групи “Гроші на ЗСУ” Ірина Ігнатович. Фото: громадської ініціативи “Гроші на ЗСУ”

“Протести в кожному місці різняться. Вони не координуються якоюсь однією людиною. Хтось більше працює з документами, міськрадою, хтось уже досягнув успіхів, як, наприклад, активісти у Львові. Вони співпрацювали з ЛОВА і змогли домогтися пріоритезації витрат. Тому наразі вони пішли з вулиці. Проте продовжують співпрацювати з депутатами в комісіях”, – розповідає Ірина Ігнатович.

Одним з головних побоювань активістів, які проводять акції під час війни, є те, що ці протести може використовувати російська пропаганда, щоб розхитувати ситуацію всередині країни. Крім того, це може впливати на фінансову підтримку України, коли акції бачать міжнародні партнери. Щоб цього не сталося, активісти ретельно продумують кожен мітинг, готують програму до нього. Перші акції були більш хаотичними, згодом, коли кількість людей збільшилась, ініціативна група почала готуватися до них.

“Кожен тиждень ми говоримо людям, які приходять на протест, що змінилося за цей час. Що ми здобули, над чим працює влада, який є прогрес. Люди мають розуміти, що те, що ми робимо, змінює нашу реальність”, – пояснює Ірина Ігнатович.

Крім протестів, ініціативна група ще й аналізує бюджет, тендери, спілкується з військовими, щоб знати їхні потреби й враховувати під час планування бюджету. За час протестів, які тривають понад три місяці, активістам вдалося спрямувати 3,5 млрд гривень у 2023 році на потреби війська.

“Варто говорити не лише про виділення коштів, але й про правильне їхнє освоєння. Нас часто в соцмережах запитують, як ми можемо бути впевнені, що ці кошти не вкрадуть. Ми помітили, що корупція породжується бюрократичною процедурою, і на сьогодні виділення коштів з міського бюджету військовим – це дуже складна бюрократична процедура. Треба підготувати велику кількість документів. Ми ж пропонуємо створити окрему сервісну службу на базі КМДА, яка б допомогла це організовувати, чим спростила б цей процес”, – розповідає Мирослав Гаврищук.

На думку активістів, варто говорити не лише про виділення коштів на підтримку військових, але й про створення інклюзивних міст, де військові, які повертаються з війни, почуватимуться гідно. Крім того, бюджет столиці має також фінансувати реабілітаційні центри та лікарні, які допомагають військовим відновлюватися.

Бюджет війни чи бюджет миру?

Акція протесту “Гроші на ЗСУ”. Фото: громадської ініціативи “Гроші на ЗСУ”

За словами Ірини Ігнатович, бюджет столиці на 2023 рік протягом року змінювався. Так, на початку 2023 року на військо було виділено 100 млн гривень, проте на кінець року ця частка збільшилася до 5 млрд гривень. Водночас 3,5 млрд гривень були виділені саме під час акцій протесту останніми місяцями. Загалом, уточнює Ігнатович, станом на 8 грудня бюджет Києва цього року становив 98 млрд, приблизно 5% з яких були виділені на ЗСУ. Для порівняння: бюджет розвитку транспортного департаменту становив 18 млрд, і тут ідеться не про зарплати працівників цієї сфери, а саме про будівництво нових об’єктів.

“Ми переконані, що нова розв’язка на Оболоні за 2 млрд гривень, чи дорога до Жулян, яка коштує 70 млн гривень, чи паркінг на Оболоні, на який виділяють 120 млн гривень, ­не потрібні. Водночас на благоустрій було закладено 500 млн грн. І тут знову ми не говоримо про зарплатню комунальників, ми говоримо про облаштування парків та скверів. Зокрема, парку “Наталка”, парку “Орлятко”, парків біля озера Вербне та Кирилівське. Ми вважаємо, що це могло почекати до післявоєнного часу”, – говорить Ірина Ігнатович.

14 грудня Київрада ухвалила бюджет на 2024 рік. Відповідно до нього, на військо виділять 760 млн гривень і ще додатково 1 млрд гривень із цьогорічних залишків бюджету. Отже, йдеться про 1 млрд 760 млн. За загального бюджету близько 80 млрд це приблизно 2% бюджету піде на підтримку ЗСУ. Тобто це поки що менше, ніж було цього року.

“Під підтримкою ЗСУ варто розуміти три програми, до яких, зокрема, входить будівництво житла для військових, ремонти територіальних центрів комплектування (колишні військомати. – Ред.), обладнання блокпостів тощо. Тобто це не все не про дрони, автівки й необхідне спорядження”, – додає активістка.

Вона звертає увагу, що наразі це цифри не освоєних, а лише виділених коштів. Ігнатович також навела приклади рядків з бюджету, де йдеться саме про військове спорядження. Так, на БпЛА виділено 284 млн грн, на бронежилети та шоломи – 37 млн грн, на радіостанції – 27 млн грн.

Зараз ініціатива переконана, що варто робити акцент на просвіті й допомагати людям розуміти, як читати цифри в бюджеті, що вони означають, як контролювати їхнє витрачання і загалом пояснювати, чому це важливо ­– знати, як депутати витрачають ваші податки.

Наступну акцію протесту ініціативи “Гроші на ЗСУ” заплановано на 3 лютого 2024 року. Активісти вимагатимуть внесення змін до міського бюджету, щоб військо мало більшу фінансову підтримку.