На пропускних пунктах АТО черги збільшились утричі

У середині жовтня кількість бажаючих перетнути лінію розмежування збільшилась в два-три рази. Правозахисники наполягають на збільшенні потужностей “пропускної системи”, аби забезпечити людям належне проходження лінії.

“Двоє діб у чергах. Навколо бруд, холод. У людей в душі злість, агресія, відчай. Найстрашніше, що вночі мінус три градуси. Якщо ви заночуєте в машині з дітьми при мінусовій температурі, то ви уявляєте, як це складно? А якщо так триває дві доби?”, – координатор громадської організації “Донбас SOS” Олександр Горбатко передає настрої українців на лінії розмежування. Про це інформує кореспондент Центру інформації про права людини.

Черги на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) утворились через чутки, що під час виборів в Україні ніхто не зможе в’їхати чи виїхати на тимчасово окуповану територію, а також через необхідність переоформлення документів для отримання соціальних виплат та пенсій.

Так вважає перший заступник голови Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Василь Серватюк. Однак ситуацію ще більше загострила мала кількість КПВВ. За його словами, українці з Донеччини та Луганщини їдуть більше через КПВВ “Зайцеве” і КПВВ “Новотроїцьке”.

“Людей багато також через те, що їм потрібні теплі речі на осінь-зиму. Дехто хоче відвідати будинок, заклеїти вікна на зиму й повернутись назад. Багато хто їде купувати продукти харчування”, – каже Олександр Горбатко.  

Без змін

Представник ДПСУ тішиться, що влада збільшила пропускну спроможність контрольно-пропускних пунктів.

Так, наприклад, якщо раніше на КПВВ “Зайцеве” було до 10 автоматизованих робочих місць, то сьогодні там 18 працівників перевіряють документи. А на КПВВ “Новотроїцьке” нещодавно відкрили 24 автоматизованих робочих місця.

“Наприклад, 27 жовтня на КПВВ “Новотроїцьке” в Донецькому напрямку з 8:00 до 17:00 Донецький прикордонний загін оформив 8 830 громадян і 3 150 транспортних засобів. КПВВ “Зайцеве” оформив 5 050 людей і 1 100 транспортних засобів”, – каже Василь Серватюк. Він порівнює ці дані з цифрами пропускного пункту “Краковець” на україно-польському кордоні. Там прикордонники за добу пропустили 10 146 громадян і 4 349 транспортних засобів.

Однак таких зусиль влади взагалі недостатньо, кажуть правозахисники.

“В мережі якраз з’явилось відео, де людина в одну сторону при швидкості 10 км на годину знімає камерою чергу. Вона тривала 9 хвилин. Машин не злічити”, – обурюється Олександр Горбатко.  

За його словами, українці, які намагаються перетнути лінію, пересуваються, наприклад, за 2 години на 200 метрів.

“Вони не знають, до кого звертатись у такій ситуації. Якщо прикордонна служба приймає дзвінки, у яких люди просять виправити ситуацію, то вона перенаправляє у штаб антитерористичного центру, СБУ, а СБУ відправляє до прикордонної служби”, – каже кординатор “Донбас SOS”.

Олександр Горбатко відзначає, що рух черги особливо уповільнюється після ротації прикордонників та через поганий технічний стан тих приладів, які використовують співробітники ДПСУ.

Вирішення проблеми

Експерти закликають ОБСЄ та усі сторони переговорної групи у Мінську обговорити відкриття додаткових коридорів для мирного населення.

“Треба, щоб коридорів було не шість, а більше. Давайте надамо людям можливість пересуватись країною. Якщо ми вже програємо інформаційну війну, то ми можемо наживо доводити їм інформацію, що тут відбувається”, – вважає Олександр Горбатко.

Прикордонна служба вже звернулась до РНБО та штабу АТО з пропозицією розглянути можливість щодо відкриття або відновлення нових КПВВ в межах Донецької та Луганської областей. 

Однак при відкритті нових КПВВ дуже ретельно необхідно розглядати питання безпеки, каже Василь Серватюк. 

Правозахисники рекомендують зробити роботу КПВВ цілодобовою, адже ніхто не фіксував бойові дії в районі контрольно-пропускних пунктів.

Зменшити черги також допоможуть автобусні рейси. Для цього необхідно провести конкурс перевізників і не завищувати ціну на проїзд, каже Олександр Горбатько.

Експерти закликали Службу з надзвичайних ситуацій встановити намети і створити умови, аби люди могли перебувати в них у холодну пору року.