Фіксація правди: яке значення для держави та постраждалих має історичне рішення ЄСПЛ проти РФ

9 липня Європейський суд з прав людини ухвалив унікальне рішення у справі “Україна та Нідерланди проти РФ” – найбільшій міждержавній справі в історії суду.

ЄСПЛ визнав, що на окупованих Росією територіях України з 2014 року відбувалися системні порушення прав людини. Серед іншого, суд розглядав і збиття літака рейсу MH17, внаслідок якого загинули 298 людей.

У попередній статті ZMINA розповідала, які звинувачення висували Росії за міждержавними справами та які саме порушення прав людини констатував суд. 

Які скарги розглядав ЄСПЛ у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”

9 липня 2025 року Велика палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі оголосила рішення по суті у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”. Україна ініціювала цей позов проти РФ у січні 2017 року.

Справу об’єднали з чотирьох міждержавних скарг України та Нідерландів проти Росії щодо системних порушень прав людини на окупованих територіях Донецької та Луганської областей з 2014 року, а також у межах повномасштабного вторгнення РФ в Україну:

• “Україна проти Росії” (№8019/16) – порушення під час конфлікту на Донбасі, включно зі збитками МН17, тортурами та примусовою працею;
• “Україна проти Росії” (№43800/14) – викрадення та вивезення дітей до Росії у 2014 році;
• “Нідерланди проти Росії” (№28525/20) – обставини катастрофи рейсу МН17;
• “Україна проти Росії” (№11055/22) – масові порушення прав людини після 24 лютого 2022 року.

Росії висунули звинувачення у низці тяжких порушень, зокрема: постачанні зброї та іншої підтримки незаконним збройним формуванням, збитті літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, обстрілах житлових районів Маріуполя та Краматорська, знищенні пасажирського автобуса біля Волновахи, вибуху під час мирного зібрання в Харкові, а також у хвилях зникнень, убивствах, самовільних обшуках і затриманнях.

ЄСПЛ визнав, що Росія становить загрозу для всієї Європи 

Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко під час круглого столу 16 липня в Києві наголосила, що рішення суду є історичним і унікальним. Воно стосується трагічної частини історії незалежної України, кричущих злочинів Росії, які тривають з 2014 року, і страждань українців.

“Рішення Європейського суду з прав людини – про те, що не просто існує практика злочинів з боку РФ з 2014 року, а що це ціла система, взаємопов’язані порушення, політика РФ проти нашої держави як країни. ЄСПЛ дуже чітко вказав, що РФ відповідальна за ті порушення прав людини, які ми спостерігаємо з 2014 року”, – сказала вона.

За словами Сокоренко, ЄСПЛ підкреслив, що російська агресія розпочалася ще із захоплення Криму та Севастополя, а згодом поширилася на Донецьку й Луганську області. Повномасштабне вторгнення стало її наступним етапом. 

Вона також зазначила, що у своєму рішенні суд заклав низку політичних сигналів – зокрема, під час аналізу порушень врахував загальний контекст подій.

“Європейський суд з прав людини наголосив, що та політика, дії, які вчиняє Росія з 2014 року щодо України – чітко сплановані, це ціла стратегія, яка має більш глобальну мету – знищення України як держави, ліквідації України як суб’єкта міжнародного права”, – додала уповноважена.

Також у рішенні ЄСПЛ вказується, що політичний режим, який зараз є в Росії, наразі становить загрозу для мирного співіснування на європейському континенті, і що РФ діє в порушення всіх цінностей, які були закладені в роботу Ради Європи.

“Ті злочини, звірства, які Україна зараз на собі відчуває, є наймасштабнішими з усього того, що Європейському суду доводилось розглядати з часів Другої світової війни”, – резюмувала Сокоренко.

Маргарита Сокоренко, Олександр Павліченко, Аліна Павлюк (фото ZMINA)

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко звернув увагу на те, що раніше Європейський суд з прав людини утримувався від того, щоб кваліфікувати події, пов’язані з воєнними конфліктами.

“Питання війни, оцінки агресії, яка відбувається з усіма наслідками в контексті Європейської конвенції з прав людини, у цьому рішенні знайшло абсолютно органічне ґрунтовне поєднання”, – зауважив він.

Із 2014 року УГСПЛ та низка інших організацій подавали заяви до ЄСПЛ щодо порушень, пов’язаних з окупацією Криму, захопленням частин Донецької і Луганської областей, створення “ДНР” і “ЛНР” та визначення, хто несе відповідальність за ці злочини.

Він пригадав, що на початку міждержавних справ, у період з 2014 по 2022 рік, основне завдання полягало у встановленні причетності Росії та її відповідальності за події на окупованих територіях. Правозахисні організації шукали докази присутності російської армії як найочевидніші свідчення впливу РФ і підтвердження її контролю над ситуацією.

Ці питання детально викладені в першій частині рішення. Участь у справі “Україна та Нідерланди проти Росії” посилили 26 держав, проте Грузія, Греція, Туреччина, Вірменія та Азербайджан до цієї заяви не долучилися. Росія брала участь у процесі до 1 березня 2022 року, включно з першим тижнем повномасштабної війни.

“Вона отримала заяви щодо вжиття невідкладних заходів, які повинні були дозволити евакуацію населення із зони бойових дій і припинення агресивних бойових дій. Росія знехтувала цими зверненнями, надіслала загальну відповідь, що вони здійснюють “воєнну операцію”, яку вважає правомірною. Це була остання відповідь, що потрапила до матеріалів цієї міждержавної справи на рівні комунікацій”, – поділився правозахисник.

Після цього Росія брала участь у процесі через призначення судді ad hoc. Такий суддя призначається вибірково і представляє сторону в усіх судових процедурах, підтверджуючи легітимність цих процесів до ухвалення рішення. Росія була на кожному етапі належно поінформована, отримувала всі матеріали, але уникала комунікації.

Висновки ЄСПЛ враховуватимуть у Міжнародному кримінальному суді 

ЄСПЛ чітко зафіксував системні та скоординовані порушення прав людини, які Росія здійснює з 2014 року. Маргарита Сокоренко наголосила, що ці злочини вчиняють як збройні сили РФ, так і окупаційні адміністрації, створені Росією з 2014 року, а вище керівництво РФ толерує ці порушення.

“Європейський суд з прав людини вказав, що низка порушень – це взагалі чітко спланована програма дій стосовно України. Зокрема, ЄСПЛ визнав депортацію українських дітей і подальше незаконне усиновлення на території РФ, масове переселення населення з окупованих територій і фільтраційні практики, які довелося проходити нашим громадянам”, – зауважила вона.

Зафіксовані у рішенні ЄСПЛ порушення прав людини стосуються практично кожного основоположного права, яке закріплене Конвенцією ООН з прав людини, звернула увагу уповноважена.

Вона пояснила, що ці висновки – це офіційно підтверджені міжнародним судом факти, які матимуть юридичну силу і впливатимуть на рішення в інших судах, зокрема в Міжнародному кримінальному суді та інших міжнародних і національних процесах.

ЄСПЛ, як наголосила Сокоренко, не має юрисдикції розглядати злочини агресії, але висновки у його рішенні чітко вказують на спланованість атак, їхню координацію на вищому політичному рівні, і що ці атаки були спрямовані на те, щоб не просто захопити територію, але й залякати українське населення. 

Так само Європейський суд з прав людини чітко вказав, що РФ повинна була забезпечувати права людей у населених пунктах, які тримала в облозі у 2022 році, але збройні сили РФ робили все, щоб виявити і переслідувати тих, хто співпрацює з Україною або просто підтримує її незалежність. 

“Це все елементи злочину агресії, і я впевнена, що вони ляжуть в основу роботи майбутнього Спецтрибуналу зі злочинів агресії“, – додала Сокоренко.

У своєму рішенні ЄСПЛ об’єднав усі процеси, пов’язані з Україною, що тривають у різних механізмах. Аналітикиня і координаторка адвокатів Ukrainian Legal Advisory Group Аліна Павлюк зауважила, що суд, зокрема, врахував результати розслідування Міжнародного кримінального суду, а також процеси щодо створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України, компенсаційного механізму та Реєстру збитків.

“Це стало своєрідною синергією всіх процесів, і можна очікувати, що інші міжнародні механізми правосуддя будуть враховувати висновки ЄСПЛ. Зокрема, Міжнародний кримінальний суд, враховуючи, що одним з пріоритетів його розслідування щодо ситуації в Україні є факти незаконних затримань цивільних на окупованих територіях, застосування тортур, жорстокого поводження, сексуального насильства до них. Висновки ЄСПЛ дуже добре можуть показати той контекст на території України, який відбувається, починаючи з 2014 року”, – узагальнила вона.

Фото: ZMINA

Тепер “все однозначно”: рішення ЄСПЛ спростовує дезінформацію проти України

Окрім юридичної фіксації злочинів проти українців з боку РФ, рішення ЄСПЛ також “розбиває” російську дезінформацію та наративи їхньої пропаганди.

“Кожен російський масовий обстріл супроводжується заявами РФ, що це Україна сама себе обстріляла, що це українське ПВО. ЄСПЛ у рішенні вказав, що коли Росія здійснює ці атаки, вона намагається щоразу перекласти відповідальність на Україну, водночас це повністю результат їхніх дій і всі потерпілі та збитки, яких зазнають наші громадяни, – на відповідальності РФ”, – звернула увагу уповноважена у справах ЄСПЛ.

За її словами, висновки ЄСПЛ є важливими аргументами для українських дипломатів та України у співпраці з міжнародними партнерами, адже це рішення ухвалив міжнародний суд з високою репутацією, і воно не лише фіксує історію війни, а й встановлює правду про те, що насправді відбувається. 

Маргарита Сокоренко додала, що рішення ЄСПЛ матиме значення не лише для санкційного, а й для політичного тиску на РФ.

“Ці висновки мають значення для всіх напрямків роботи. Зокрема, якщо хтось всередині країни каже: не все так однозначно. Можна сказати: читайте, будь ласка, рішення ЄСПЛ: все чітко і однозначно, все озвучено і закріплено”, – переконана вона.

Злочини РФ були системними і здійснювалися за сприяння російського керівництва

ЄСПЛ встановив існування послідовної діяльності, яку підтримували найвище керівництво РФ, адміністративна та судова системи, і яка була спрямована на порушення, зафіксовані у справі.

“Це дуже важливо. Це питання не про поодинокі випадки, а про певну систему. І це рішення буде мати дуже серйозні наслідки, в тому числі для інших органів, які зараз розглядають індивідуальні скарги, пов’язані з конфліктом”, – стверджує директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало.

Він розповів, що ЄСПЛ у своєму рішенні визнав відповідальність Росії за збиття літака рейсу MH17 на Донбасі, внаслідок чого загинули 298 людей. За його словами, суд підтвердив, що агенти Російської Федерації своїми діями збили літак, і держава несе відповідальність за загибель пасажирів.

Також ЄСПЛ розкритикував пропаганду Росії, вказавши у рішенні, що всі версії, які висувались РФ щодо збиття Боїнга були спробою відійти від відповідальності і заплутати офіційне розслідування. 

“Європейський суд приділив велику увагу взаємодії з родичами потерпілих і встановив порушення статті третьої – це заборона поганого, нелюдського поводження. Це і поводженням з тілами, коли агенти РФ знімали відеоролики і показували, що вони робили з загиблими. Це також стосується системної поведінки російської влади, відмови зупинити бойові дії для того, щоб можна було зафіксувати докази і належним чином поводитися з тілами загиблих у цей період”, – пояснив Тарахкало.

Експерт також зазначив, що суд фактично встановив відповідальність Росії за адміністративні практики, які включали систематичні страти цивільних та солдатів, що вийшли з бойових дій. Він дійшов висновку, що держава проводила масові, скоординовані дії, серед яких були катування, сексуальне насильство над чоловіками і жінками різного віку, погрози насильством та інші дії, заборонені Конвенцією.

“Це дуже важливо з точки зору великої кількості індивідуальних скарг, які подавали заявники – це тисячі справ. У цій справі встановлена адміністративна практика, тобто послідовна, скоординована діяльність. У подальшому заявникам буде доволі просто, довівши лише певні фактичні обставини, отримати позитивні рішення завдяки цьому рішенню ЄСПЛ”, – відзначив він.

Михайло Тарахкало (фото ZMINA)

Водночас Аліна Павлюк звертає увагу на те, що висновки ЄСПЛ щодо адміністративної практики різних порушень в контексті збройного конфлікту на території України закладають також підґрунтя, щоб розвивати кваліфікацію злочинів проти людяності.

“Це ще “незвідана” площина для національного кримінального правосуддя, бо ця стаття з’явилася лише в жовтні минулого року. Але ті аргументи і ті факти, які проаналізував вже ЄСПЛ, можуть бути цілком закладені також в національні процеси правосуддя”, – каже юристка.

За її спостереженнями, в українських судах після початку повномасштабного вторгнення помітний значний розвиток кримінального переслідування за злочини проти основ національної безпеки.

“Враховуючи, що є дуже багато критики і запитань до якості нашого кримінального законодавства, особливо в частині досить широкого розуміння злочину колабораціонізму, то рішення ЄСПЛ може дати можливість звузити підходи і дати поштовх, щоб використати стандарти прав людини і запровадити їх також у межах цього кримінального переслідування”, – вважає Павлюк.

ЄСПЛ зобов’язав РФ повернути депортованих дітей 

Європейський суд з прав людини встановив, що з 2014 до 16 вересня 2022 року Росія систематично депортувала та примусово переміщувала українських дітей, змінювала законодавство, щоб нав’язати їм російське громадянство, зокрема спрощуючи насильницьке передання дітей до російських родин. Експертка з міжнародного правосуддя та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська звернула увагу, що суд чітко визначив форму такої передачі як усиновлення, а не опіку чи тимчасову опіку.

“Вдаючись до аналізу норм міжнародного гуманітарного права, суд вказує: не було жодних легітимних підстав для того, щоб вивозити дітей на територію Російської Федерації. Це не була евакуація”, – підкреслила вона.

Так, ЄСПЛ констатував порушення статей Конвенції, які стосуються нелюдського поводження, свавільного утримання та позбавлення свободи. Це також стосується втручання, невиправданого втручання у сімейне та особисте життя дітей.

“Крім того, тут йдеться про страждання, які були завдані дітям, і про негативні наслідки для їхнього ментального та фізичного здоровʼя, спровоковані розлученням із родинами. Йдеться про дітей віком від кількох місяців до 18 років. Це і сироти, і діти позбавлені батьківського піклування, але це також діти із сімей, яких вивозили до таборів перевиховання і затримували там по кілька місяців”, – говорить Рашевська.

Серед цих дітей були й ті, які мають інвалідність. Це свідчить про те, що росіяни не мали жодного вибіркового підходу, вивозили дітей масово.

Катерина Рашевська (фото ZMINA)

Рашевська також звернула увагу на русифікацію через освіту. Зокрема, ЄСПЛ згадує про примус чи виплату батькам 10 тисяч рублів, щоб вони віддавали дітей до окупаційних шкіл. 

“Сила застосовувалася також в контексті академічних свобод, коли спалювалися, знищувалися українські підручники, масово завозилися російські книжки, коли було систему навчання насильно перевели на російські освітні стандарти. І українські педагоги були змушені проходити перекваліфікацію за російськими вимогами”, – нагадала вона.

Європейський суд з прав людини погодився, що російська влада відкинула всі міжнародні заклики щодо створення прозорого механізму для ідентифікації переміщених дітей та сприяння їх поверненню.

“Суд чітко зазначив, що держава-відповідач повинна без зволікань співпрацювати, щоб з’явився такий незалежний міжнародний механізм, який би працював на основі принципу найкращих інтересів дитини, щоби ідентифікувати дітей, сприяти встановленню контакту між ними і законними представниками та повернути їх”, – додала експертка.

Росія системно придушує свободу вираження поглядів на окупованих територіях 

Характерною рисою політики РФ на окупованих територіях є придушення свободи вираження поглядів, що є порушенням статті 10 Європейської конвенції з прав людини. Тиск чиниться на будь-кого, хто висловлює незгоду з політикою окупаційної влади.

“Україна зверталася із вимогою визнати такі порушення, як викрадення, перешкоджання в діяльності журналістів, нанесення їм тілесних пошкоджень, затримання. Більшість випадків, які описуються в цьому розділі рішення, стосується саме таких фактів”, – звернула увагу директорка з юридичних питань Платформи прав людини Ольга Вдовенко. 

У відповідному розділі рішення ЄСПЛ також описуються факти блокувань вебресурсів, перехоплення українських частот. 

“За свідченням голови Національної ради з питань радіомовлення і телебачення, станом на лютий 2024 року перехопили понад 200 українських частот і замінили їх на російські”, – зазначила правниця.

Це свідчить про те, що Росія системно знищувала все українське, “глушила” голос українських журналістів, вдаючись і до фізичного насильства проти них, і блокувань ресурсів. Тож рішення ЄСПЛ є підтвердженням, що Росія вела і продовжує вести не тільки збройну агресію, а й інформаційну війну проти України.

“Це рішення має значення для журналістів, бо вони прирівняні до цивільних осіб і, відповідно, можуть застосовувати всі ті механізми, які можливі станом на сьогодні”, – додала Вдовенко.

Ольга Вдовенко (фото ZMINA)

На окупованих РФ територіях України відбуваються також переслідування за ознакою релігійної приналежності:

“ЄСПЛ встановив, що з 2014 року Росія системно знищує релігійні громади на окупованих територіях, якщо вони не відповідають її офіційній релігійній політиці. Також переслідує їхніх лідерів – у межах загальної політики щодо контролю над окупованими територіями та переміщення місцевого населення до РФ”, – поділився Тарахкало.

Рішення ЄСПЛ відкриває шлях до розгляду індивідуальних справ 

Після розгляду міждержавних позовів ЄСПЛ переходить до розгляду індивідуальних позовів, у яких враховують отримані загальні комплексні висновки, зазначила Маргарита Сокоренко.

За словами Олександра Павліченка, рішення ЄСПЛ у справі “Україна та Нідерланди проти РФ” створює юридичну канву для низки інших індивідуальних і більш загальних рішень. Зокрема, у ньому є дві ключові умови, що стосуються негайного звільнення людей, яких до 16 вересня 2022 року утримували на територіях, котрі перебували під контролем РФ, та щодо дітей, депортованих до Росії.

“І перша, і друга категорія мають бути негайно звільнені, забезпечено відповідний механізм і процес повернення їх на територію України”.

До рішення ЄСПЛ будуть “підв’язані” низка індивідуальних рішень, які будуть стосуватися, зокрема, і компенсаційних виплат.

“Конкретний приклад – справа рейсу MH17. Йдеться про порушення трьох статей: матеріальна, процесуальна частини і стаття 3 стосовно того, як Росія маніпулювала родичами жертв, надаючи брехливу інформацію. За це порушення родичам тих 290 загиблих має бути надана компенсація. Це рішення перенесене буде розглядатися у наступних процесах, які будуть ухвалювати конкретні суми або інші санкції”.

Уповноважена розповіла, що в Європейському суді з прав людини розглядають понад 9000 індивідуальних позовів, пов’язаних із скаргами на порушення в ході збройної агресії Російської Федерації з 2014 року. Частина з них – і проти України.

Понад 600 індивідуальних заяв ЄСПЛ спрямував РФ та поінформував Україну. Це справи, які переважно стосувались індивідуальних позовів зі скаргами щодо порушень прав людини на тимчасово окупованій території Криму.

“Ми практично щомісяця отримуємо повідомлення з ЄСПЛ щодо позовів з порушеннями в окупованому Криму. І очікуємо зараз, що після оголошення рішення по справі України та Нідерландів проти РФ почнемо отримувати так само багато повідомлень, що Європейський суд відновив розгляд індивідуальних позовів, пов’язаних зі скаргами на порушення прав людини на окупованих територіях Донецької, Луганської області 2014-го року і під час повномасштабного вторгнення“.

Маргарита Сокоренко (фото ZMINA)

Чи зможуть постраждалі отримати компенсації

“Якщо говорити про якийсь примусовий механізм виконання рішень ЄСПЛ, у звичайному розумінні його не існує. Водночас, коли ми починали ці процеси, паралельно велась робота, щоб створити механізми для того, щоб забезпечити можливість для потерпілих отримати компенсації навіть за умови, що РФ відмовляється ухвалити такі рішення”, – відзначила вона.

Прикладом компенсаційного механізму, який передбачає кілька етапів, є реєстр збитків. Він уже працює й поступово наповнюється. Хоча рішення ЄСПЛ не є обов’язковою умовою для звернення до цього реєстру, вони можуть слугувати додатковим аргументом. У рішенні по справі “Україна та Нідерланди проти РФ” суд прямо вказав на необхідність врахування цих висновків під час переговорів щодо подальшого формування компенсаційного механізму.