Держава хоче стежити за витратами переселенців?

Держава хоче дискримінувати переселенців та порушує їхнє право на приватність, твердять правозахисники. 

Кабмін постановами №427 та №615 надав Ощадбанку функції Управління праці та соціального захисту населення. Банк сьогодні не лише оформлює та обслуговує рахунки внутрішньо переміщених осіб (ВПО), але й приймає документи та заяви на оформлення їм державних виплат.

Правозахисники не погоджуються із аргументом влади, що в одному банку переселенцям буде зручніше обслуговуватись. Вони стверджують, що Ощадбанк неякісно обслуговує переселенців, і вказують на порушення їхніх прав. 

Банківська дискримінація

Зобов’язавши переселенців обслуговуватись лише в Ощадбанку, влада дискримінувала їх, переконана координаторка благодійного фонду “Восток SOS” Олександра Дворецька.

“Для окремої групи населення – для переселенців встановлюються окремі правила обмеження щодо користування банками. Кожен пенсіонер в Україні, якщо він не є з Донецької і Луганської області чи з АР Крим, має право на обслуговування в будь-якій іншій банківській установі країни. Теж саме стосується інших соцвиплат, які отримують соціально незахищені верстви населення. Але це все не стосується переселенців”, – пояснює Олександра Дворецька.

Юристка всеукраїнського благодійного фонду “Право на захист” Олена Виноградова вказує на обов’язок влади забезпечити права споживачів відповідно до резолюції 39/248 Генасамблеї ООН.

“Резолюція покладає обов’язок на уряд забезпечити інтереси громадян таким чином, щоб уряд стимулював активність надавачів послуг і стимулював надання цих послуг на належному рівні. Це має відбуватись шляхом активних дій уряду у співпраці з надавачами послуг, а не шляхом обмеження населення у виборі тих чи інших контрагентів. Тому переселенці як громадяни України мають право вільно обирати банк для обслуговування”, – переконана Олена Виноградова.

Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини підтверджує, в цьому випадку Кабмін ухвалив дискримінаційні норми.

“Мова не йде про те, де краще обслуговуватись: в іншому банку чи в Ощадбанку. Тут питання про право обслуговуватись в різних банках. Можливо, переселенцю взагалі буде вигідніше в Ощадбанку, і він буде там обслуговуватись”, – каже представник Уповноваженого Михайло Чаплига.

Приховане стеження?

Але найбільше непокоїть правозахисників можливе стеження держави за тим, як переселенці витрачають державну допомогу. Вони вважають, що саме тому держава зобов’язує їх обслуговуватись в одному банку.

Аби отримати адресну допомогу, переселенець має надати письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації щодо поточного рахунку. Ця інформація містить банківську таємницю.

Ще більше підозри правозахисників “підігрів” виступ прем’єр-міністра Арсенія Яценюка 19 серпня на засіданні Кабміну. Він заявив про необхідність ревізії реальної кількості переселенців.

“Мені прийшли дуже цікаві дані. Наприклад, картка на отримання пенсії обслуговується о 2-3 годині ночі. І гроші знімаються у кафе, барах та ресторанах. Тому нам треба зробити велику нараду… Нам треба розібратись по кількості тимчасово переміщених осіб, які офіційно зареєстровані і які реально потребують допомоги, і по тих, хто нею зловживають, і по тих, хто використовує державну допомогу не за призначенням”, – заявив Арсеній Яценюк.

“У нас є відповідна постанова Уряду (Постанова №79 – ред.), де якраз передбачений порядок визначення цих осіб. І справді ті люди, які зареєструвались, формально не проживають. У нас є можливості шляхом Державної міграційної служби здійснити відповідні перевірки, за допомогою органів внутрішніх справ зробити необхідні перевірки фактичного місця проживання тих людей. Тому що справді цифри і неспівпадіння є досить значними”, – додав на засіданні міністр соціальної політики Павло Розенко.

Правозахисники цікавляться, звідки влада бере такі дані.

“Невідомо, звідки він (Арсеній Яценюк – ред.) бере ці дані. Бо Ощадбанк нас переконував, що він 100% такі дані не дає, – каже Олександра Дворецька. – Але Яценюк каже, що такі дані надходять саме з Ощадбанку”.

Олександра Дворецька побоюється, що дані переселенців, які отримують соціальну допомогу, згідно з постановою №505, будуть відслідковуватись, зокрема, де і яким чином використовуються ці кошти. Переселенців можуть позбавляти не тільки соціальної допомоги, а й статусу внутрішньо переміщеної особи.

В постанові №505 йдеться, що витрати мають йти на проживання переселенців. Однак вона не конкретизує, якими саме мають бути ці витрати.

“У ній не зазначено, чи це оренда житла, чи комунальні послуги, чи купівля посуду, чи постільної білизни, чи їжі. Тобто яким чином витрати можна проконтролювати – невідомо. Гроші пенсіонерів мають право використовуватись як завгодно. Пенсіонери можуть подарувати свою картку онукам, які підуть до казіно, наприклад. І це не означає, що їх треба тепер обмежувати. Напевно, переселенець має страждати. Якщо він розраховується в кафе, тоді який він переселенець? Переселенці повинні ходити в дешеві магазини, секонхенди, тоді уряд буде вважати, що це нормальне використання коштів”, – коментує Олександра Дворецька.  

“Восток SOS” попросив Міністерство фінансів, Міністерство соціальної політики та Ощадбанк надати договори, аби дізнатись, яким чином відбуватиметься взаємодія між цими установами у питанні персональних даних переселенців.

Однак Ощадбанк взагалі не відповів на інформаційний запит. У Мінсоцполітики відмовилися надавати такий документ, посилаючись на його конфіденційність. А Міністерство фінансів повідомило, що такий договір досі перебуває на погодженні.

Заступник директора департаменту фінансів охорони здоров’я та соціальних програм Міністерства фінансів Андрій Рязанцев закликає говорити мовою аргументів, а не емоцій. Він наполягає, що на сьогодні “жодного персонального контролю за жодною фізичною особою не проводиться”.

“Ми нікого не дискримінуємо. Ми намагаємось зробити процедуру реєстрації відкритою і прозорою. Нам це потрібно, аби чітко можна було спланувати, скільки коштів ми можемо виділити на потреби переселенців. Питання в тому, що кожна група, яка є соціально незабезпеченою, вимагає постійного нарощення соціальних виплат. Зрозумівши чітко чисельність цієї групи, її потреби, ми можемо надавати додаткові гроші”, – каже Андрій Рязанцев.

За його твердженнями, влада користується знеособленими даними, якими володіють державні органи влади. Останні дослідження показують, що в Україні є померлі пенсіонери-переселенці, яким на картки нараховується фінансова допомога.

“Все решта – це оціночні характеристики. Давайте говорити без емоцій. Я можу так само приводити аргументи, що ці гроші можуть використовуватись на фінансування терористичної діяльності, оскільки ми не знаємо на сьогоднішній день, в кого в руках знаходиться картка того пенсіонера, якого, відповідно до статистичних даних, вже не існує”, – додає Андрій Рязанцев.

Ігнорування громадськості

Правозахисники “Восток SOS” нарікають, що влада не долучає громадськість до розробки постанов. А відтак виникають непорозуміння, пояснює представник Уповноваженого Михайло Чаплига.

“Не відбулось необхідної консультації при прийнятті постанов. Ось це непорозуміння між громадянським сектором і органами влади виникає через відсутність нормальної комунікації”, – каже Михайло Чаплига.

За його словами, на робочих нарадах посадовці запевняють, що потрібно доопрацювати постанови, і що автоматичного закриття пенсійних рахунків в інших банках не буде.

“Обробка персональних даних буде здійснюватись відповідно до закону “Про захист персональних даних”. Автоматичної передачі персональних справ від Пенсійного фонду до Ощадбанку не буде відбуватись без відповідної заяви самого переселенця або особи, яка досягла пенсійного віку і є переселенцем”, – каже представник Уповноваженого.

Тим часом правозахисники у суді оскаржують відмову Мінсоцполітики надати договори з Ощадбанком.

“Для того, щоб нам зрозуміти, чи є порушення, нам треба бачити цей договір“, – підсумовує Олександра Дворецька.