Як державі захищати здоров’я людей, не порушуючи прав людини, – рекомендації правозахисників

Держава має погодити норми та акти, введені для протидії поширенню коронавірусної інфекції, з Конституцією України та запровадити практику консультацій із громадянським суспільством, щоб уникнути непропорційного обмеження прав і свобод людини під час введення карантинних заходів.

Про це йдеться в аналітичному звіті “Відповідь на виклики COVID-19 та права людини: огляд ситуації в Україні”, який підготувала правозахисна організація “Центр громадянських свобод” спільно з Американською асоціацією юристів, Ініціативою з верховенства права (ABA ROLI) в Україні та Харківською правозахисною групою.

Автори звіту з 11 березня до 15 червня проводили моніторинг того, як органи правопорядку дотримувалися прав та свобод громадян під час здійснення контролю за виконанням карантинних обмежувальних заходів.

Правозахисники дійшли висновку, що реакція влади на пандемію коронавірусу в Україні призвела до кризи довіри з боку громадян. І це сталося через те, що обмежувальні карантинні заходи, запроваджені урядом, не вписуються в межі, визначені Конституцією держави.          

Щоб уникнути подібних помилок під час протидії новій хвилі поширення коронавірусу, влада має втілити рекомендації, подані правозахисниками у звіті.

Зокрема, автори звіту рекомендують Кабінету Міністрів України:

• підготувати зміни до Закону “Про захист населення від інфекційних хвороб” і визначити форми та методи обмежень, що можуть бути застосовані під час пандемії;
• запровадити практику діалогових консультацій із різними цільовими групами щодо оцінювання доцільності ведення конкретних обмежень під час пандемії;
• розробити нормативно закріплений механізм національних консультацій з населенням країни щодо реальної ситуації з поширенням пандемії та роз’ясненням доцільності дотримання умов карантинного режиму, включно з населенням на тимчасово окупованих українських територіях;
• забезпечити протиепідеміологічний захист і періодичне вибіркове тестування персоналу та клієнтів психоневрологічних інтернатів, геріатричних пансіонатів, дитячих будинків-інтернатів та інших місць несвободи для подальшого недопущення спалахів COVID-19;
• забезпечити консультації фахівців Міністерства охорони здоров’я та тестування хворих з ознаками COVID-19 у пенітенціарних установах, а також періодичне вибіркове тестування персоналу пенітенціарних установ та в’язнів.

Також, на переконання правозахисників, Верховна Рада України має:

• доручити Мін’юсту підготувати публічний аналіз нормативної бази для визначення спроможності органів влади забезпечити прогнозовану та ефективну реакцію на такі, що тривають понад дозволений Конституцією термін запровадження надзвичайного стану, епідемії та внести відповідні зміни до законодавства;
• розглянути та якнайшвидше ухвалити законопроєкт про амністію, внесений урядом 27 квітня 2020 року, р.н. 3397, для захисту громадян України, що перебувають у місцях несвободи, персоналу та місцевих громад, які розташовуються біля таких місць, від неконтрольованого поширення інфекції;
• розглянути можливість внесення необхідних змін до чинного законодавства України про правовий режим надзвичайного стану для підвищення його гнучкості: це дозволило б на законних та пропорційних засадах обмежувати права людини задля забезпечення громадського здоров’я та, з іншого боку, не наражати економіку країни на струси, пов’язані із запровадженням надзвичайного стану;
• доручити Мін’юсту термінологічно і змістовно погодити кримінальне законодавство та законодавство про адміністративні правопорушення з антиінфекційним законодавством (Основи законодавства України про охорону здоров’я, закони “Про захист населення від інфекційних хвороб”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про протидію захворюванню на туберкульоз” та ін.).

Своєю чергою, МВС та Національна поліція мають:

• розробити та затвердити нормативно-правові акти, якими детально врегулювати діяльність поліцейських під час карантину у зв’язку з пандемією (процедури надання сервісних послуг,  затримання, опитування, проведення слідчих дій, здійснення повноважень в офісних приміщеннях тощо);
• долучити до розкладу занять з професійної підготовки тематику пандемій, до яких внести такі компоненти: а) захист персоналу поліції та громадян від поширення вірусу; б) визначення того, чи відбувається порушення карантинних обмежень та, у разі порушення, як правильно їх задокументувати; в) комунікація інформації про необхідність припинення порушень карантинного режиму;
• забезпечувати утримуваних в ізоляторах тимчасового тримання та камерах відділків індивідуальними засобами захисту та комплектами готової до вживання їжі в реторт-пакетах або заморожених страв для уникнення передання інфекції через персонал, який готує, доставляє та видає їжу;
• доручити МВС спільно з МОЗ провести аналіз забезпечення особового складу засобами захисту та процедурами їхнього використання з наступним обговоренням у профільних комітетах Верховної Ради України;
• долучити як обов’язкову процедуру професійної підготовки роз’яснювальні бесіди з особовим складом щодо особливостей правового режиму, встановленого в Україні, а саме “надзвичайної ситуації” та забезпечення свободи мирних зібрань в умовах, коли не передбачено можливості для суттєвого скорочення конституційних прав і свобод людини;
• доручити Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України розробити методичні рекомендації із залученням громадськості для підрозділів, що залучаються до охорони громадського порядку на мирних зібраннях, щодо фасилітації процесу забезпечення дотримання карантинних обмежень під час проведення цих зібрань через переговори з організаторами або безпосередніми учасниками зібрань;
• доручити підрозділам превентивної діяльності Національної поліції України застосовувати розроблені рекомендації під час планування дій з охорони громадського порядку на мирних зібраннях.

Правозахисники рекомендують судам України:

• в умовах карантинних обмежень у доступній формі постійно інформувати громадян про особливості роботи суду в умовах карантину та надавати віддалений доступ до матеріалів учасникам справ;
• у разі обґрунтованого обмеження доступу публіки до залів судових засідань чи проведення судових засідань у режимі відеоконференції здійснювати онлайн-трансляцію процесу технічними засобами суду;
• сприяти представникам ЗМІ в отриманні інформації про судові процеси, включно з наданням доступу до залів засідань.

Автори звіту також закликають Уповноваженого Верховної Ради з прав людини започаткувати тематичний моніторинг дотримання прав людини під час дії карантинних обмежень та присвятити окремий розділ у щорічній доповіді результатам цього моніторингу.