Освіта дітей з окупованих територій: реінтеграція, яка набуває змісту

Сьогодні український парламент 310 голосами ухвалив за основу і в цілому законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей” (№ 3734). Цей законопроєкт минулого тижня був зареєстрований президентом України та передбачає, зокрема:

• вилучення із закону норми, відповідно до якої діти та молодь з окупованих територій можуть вступати за спрощеною процедурою до обмеженого переліку уповноважених закладів вищої освіти;
• безоплатне навчання дітей з окупованих територій зі стипендіальним забезпеченням на підготовчих курсах закладів вищої освіти тривалістю до одного року з наступним вступом до закладів вищої освіти як внутрішньо переміщених осіб;
• поширення квоти, яка щорічно виділялася для вступу дітей з окупованого Криму, на вступників з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Відразу після анонсування президентом згаданого законопроєкту в соціальних мережах почалися “криваві баталії” між тими, хто підтримує ідею спрощеного вступу для дітей з окупованих територій, і тими, хто поспішає розганяти зраду про те, що “діти сепаратистів відбирають бюджетні місця в наших дітей”, “вони сюди зашлють своїх розвідників” тощо.

Хоча спрощений порядок вступу молоді з окупованих територій існує з 2016 року, для значної частини “населення фейсбуку” виявилося справжньою несподіванкою, що для дітей, які живуть в окупації, держава має створити – і навіть створює – особливі умови вступу. Мета застосування цих та інших позитивних дій проста – залучити молодь з окупованих територій до навчання в межах української освітньої системи. Адже тільки так можна забезпечити майбутню реінтеграцію, про яку багато говорять останнім часом. Але підтримувати абстрактну реінтеграцію виявляється простіше, ніж робити конкретні кроки влади в цьому напрямі.

 Як виглядає система вступу зараз?

Наразі діти з окупованих територій можуть вступати двома шляхами: за загальними процедурами через складання ЗНО і за спрощеною процедурою через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”.

Дітям з окупованих територій, які вже понад шість років не вчать української мови та літератури, історії України, об’єктивно дуже складно готуватися та складати ЗНО (це вимагає значних фінансових ресурсів), а отже – складно конкурувати з дітьми з інших регіонів, які мають змогу повноцінно навчатися в школах на підконтрольній уряду України території. Крім того, для вступу на підставі ЗНО необхідно мати шкільний атестат державного зразка. Для цього діти з окупованих територій вчаться дистанційно, але частіше – екстерном у школах на підконтрольній території. Для отримання атестатів за 9-й та 11-й класи дитина має скласти всі предмети шкільної програми. Додатковою проблемою є відсутність у дітей з окупованих територій паспорта громадянина України, а без нього дитина не може бути допущена до проходження ЗНО.

Варто зауважити, що Міністерство освіти та науки України не веде статистики щодо кількості дітей з окупованих територій, які вступають до закладів вищої освіти за загальною процедурою через ЗНО.

Щодо спрощеної системи, то вона була запроваджена у 2016 році та передбачала, що діти й молодь з окупованих територій без отримання атестата про шкільну освіту, без паспорта та без ЗНО (лише за вступними випробуваннями) можуть вступити до певного обмеженого переліку закладів освіти (трохи більш ніж 70).

До 2020 року переліки цих закладів освіти були окремими для Криму та Донбасу. Для Криму це були заклади переважно в Миколаївській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях; для Донбасу – в Донецькій та Луганській (зокрема, переміщені заклади освіти). Попри спрощення щорічно через освітні центри вступала невелика кількість дітей з окупованих територій. Наприклад, середня кількість дітей Криму, які вступали через освітні центри “Крим-Україна”, становить 240. Причин цьому багато: і обмежений перелік закладів освіти, і не дуже висока якість навчання та матеріальна база в частині закладів, відсутність певних спеціальностей (медичних, мистецьких) в освітніх центрах тощо.

У 2020 році перелік закладів освіти, які входять до освітніх центрів, суттєво збільшився (до 109) та став спільним для Криму та сходу. Проте якщо для дітей з Криму існувала певна квота на вступ, яка гарантувала їм бюджетне місце (квота-2 становить 2500 місць), то для дітей зі сходу квоти ніколи не було. Отже, в об’єднаному списку закладів освіти діти з Донбасу не мають гарантованого бюджетного місця під час вступу за спрощеною системою.

 Навіщо спрощувати спрощену систему вступу?

Причина, як не дивно, в COVID-19. Пандемія значно погіршила ситуацію зі вступом дітей з окупованих територій. Через закриті КПВВ багато дітей, які планували складати ЗНО (а їх було зареєстровано понад 1000), не змогли виїхати. Після зняття карантинних обмежень і ухвалення урядом відповідних рішень про звільнення вступників з окупованих територій від проходження обсервації та самоізоляції, з’явилася нова проблема: окупаційна влада не випускає дітей на ЗНО.

Так, за інформацією голови Донецької облдержадміністрації, 459 дітей з окупованих територій, або 89% тих, хто хотів узяти участь у ЗНО в Донецькій області, не змогли перетнути лінію розмежування. Водночас, за даними громадських організацій, мобільний оператор на окупованій території Донецької області розсилає повідомлення із закликом вступати до закладів освіти Росії й так званої “ДНР”.

Тобто окупант розуміє, що діти поїдуть навчатися на підконтрольну Україні територію, і робить усе можливе, щоб вони цього не зробили. І замість підтримки цих дітей деякі політики та ЗМІ безвідповідально почали поширювати фейки про “бойовиків “ДНР”, які нібито їдуть вступати до українських закладів освіти.

Насправді, якщо почитати проєкт закону, єдиною суттєвою зміною буде те, що замість обмеженого переліку закладів освіти, доступних для вступу дітей з окупованих територій, держава надає право спрощеного вступу до будь-якого закладу освіти на підконтрольній уряду України території.

Діти з окупованих територій не конкурують за бюджетне місце з іншими дітьми, вони конкурують між собою в межах квоти, яка існує з 2016 року і становить не більш ніж 2500 місць. Квота, тобто гарантоване бюджетне місце, до сьогодні могла надаватися виключно вступникам з Криму. Тепер вона буде розподілена між вступниками з Криму і з Донбасу.

Реінтеграція vs помста – 1:0

Шлях до припинення війни в Україні може бути довгим і непростим, але він не буде пройдений, якщо постійно забувати про те, що в розв’язанні війни винна Російська Федерація і її загарбницька політика, а не українські громадяни, які жили й продовжують жити тепер в окупованих Криму чи Донбасі.

Дітям, які цьогоріч вступатимуть до закладів вищої освіти України, на момент початку війни було 11–12 років. Деякі українські діти останні шість років провели в умовах окупації. Для них вища освіта на підконтрольній території – це шанс на майбутнє в Україні. Саме тому забезпечення якомога простішого вступу з одночасним забезпеченням для дітей можливості вивчати українську мову, занурюватися в культурне, інформаційне середовище на підконтрольній території є найважливішим шляхом реінтеграції людей з окупованих територій. Після вступу вони стають “агентами впливу” і краще за них ніхто своїм батькам, рідним, друзям не розповість про те, що відбувається в Україні. Це добре розуміють окупанти й саме тому роблять усе, щоб молодь з окупованих територій не мала змоги вступити до українських закладів освіти.

Сьогодні український парламент ще раз підтвердив, що вибір нашої держави – реінтеграція окупованих територій, а не побудова стіни. Саме завдяки таким крокам реінтеграція припиняє бути абстракцією і набуває конкретного змісту. Це невеличка, але важлива перемога і чіткий сигнал для українських громадян, які залишилися проживати в окупації.