Правозахисники розповіли про безкарність російських силовиків за тортури в окупованому Криму
Після окупації Криму Росією застосування тортур з боку співробітників ФСБ РФ і поліції стосовно громадян України стало не тільки системним, а й безкарним. Кримчани також позбавлені права на правовий захист, коли до них застосовують тортури, оскільки відповідні заяви де-факто влада не розслідує.
Про це йдеться в аналізі Кримської правозахисної групи (КПГ) до Міжнародного дня на підтримку жертв тортур, 26 червня.
У своєму документі правозахисники зазначили, що практика покарання за тортури в Росії, яка була поширена і на окуповану територію України, ґрунтується на застосуванні ч. 2 ст. 117 КК РФ (“Катування із застосуванням тортур”), ч. 3 ст. 286 КК РФ (“Перевищення посадових повноважень із застосуванням чи погрозою застосування насильства”) або ч. 2 ст. 302 КК РФ (“Примушування до давання свідчень із застосуванням тортур”).
Покарання за ч. 2 ст. 117 КК РФ передбачає позбавлення волі від трьох до семи років, за ч. 3 ст. 286 КК РФ – від трьох до десяти років, а за ч. 2 ст. 302 КК РФ – від двох до восьми років.
Російське законодавство під тортурами розуміє заподіяння фізичних чи моральних страждань для спонукання до давання свідчень чи інших дій, що суперечать волі людини, та для покарання або в інших цілях.
У своєму аналізі правозахисники дійшли висновку, що ст. 117 КК РФ застосовують для покарання за тортури або насильство, вчинені людьми, які не належать до представників влади. Якщо ж катування заподіюють співробітники силових структур, тоді це розглядається виключно як “перевищення посадових повноважень”.
“Іншими словами, “представник влади не може катувати, він тільки може перевищити свої повноваження”, – коментують у Кримській правозахисній групі.
Проаналізувавши вироки, опубліковані на сайтах кримських “судів”, правозахисна організація виявила за роки окупації щонайменше 24 справи за статтею 117 КК РФ. З цієї кількості 10 рішень опубліковано на сайті “суду”. У дев’яти з десяти випадків кримінальні справи за ст. 117 КК РФ не були пов’язані із застосуванням насильства з боку представників влади. Зазвичай це стосувалося домашнього насильства.
У єдиному випадку кримінальну справу за статтею 117 КК РФ було порушено стосовно співробітників МВС України, які перейшли до МВС РФ, за дії, вчинені до окупації, коли обвинувачені ще були співробітниками МВС України. У цьому разі звинувачення містило в собі й статтю 286 КК РФ. Вирок був чотири роки й два місяці умовного позбавлення волі.
КПГ повідомляє, що всі кримінальні справи за фактом тортур на підставі заяв жертв політично мотивованого переслідування “слідчі органи” на півострові порушують за ст. 286 КК РФ (“Перевищення посадових повноважень”). Отже, з погляду російського законодавства тортури – лише один із видів “перевищення повноважень”.
Тільки частина 3 цієї статті використовується щодо представників влади за застосування або погрозу застосування насильства. Усього за період окупації до кримських “судів” надійшло не менш ніж 95 справ за ч. 3 ст. 286 КК РФ. 64 рішення з них “суди” оприлюднили на своїх сторінках.
За даними КПГ, 41 справа стосується насильства з боку російських військових стосовно товаришів по службі.
“Стосовно військових у 25 випадках суди присудили штраф, хоча його не передбачено для ч. 3 ст. 286 КК РФ. В інших випадках покарання застосовувалось у вигляді умовного позбавлення волі з мінімальними строками або нижчими за мінімальні”, – зазначають правозахисники.
Сім справ стосується представників окупаційної влади, які перевищили службові повноваження, що призвело до втрати бюджетних коштів. Усі покарання – умовне позбавлення волі.
Одна справа стосувалася чотирьох співробітників Державної прикордонної служби РФ, які побили трьох громадян за спробу потрапити до Криму з підконтрольної владі України території в обхід КПВВ. Усім прикордонникам призначено покарання у вигляді штрафу. Цю справу, як і справи російських військових, розглядало формування, що називає себе “Кримським гарнізонним військовим судом”.
Ще одна справа стосувалася двох співробітників Росгвардії, які побили молодика через те, що той сміявся на вулиці. Повідомляється, що його били по обличчю ногами й кастетом, який належить до екіпірування співробітників Росгвардії. Покарання – три та чотири роки умовно. Однією з пом’якшувальних обставин для “судді” стала наявність медалі “За повернення Криму”.
Окрім цього, правозахисники виокремили 14 справ проти співробітників МВС РФ. Зокрема, одну справу за фактом вимагання за непорушення кримінальної справи. У КПГ виявили, наприклад, мінімальний умовний термін для трьох співробітників МВС РФ, які понад чотири години били й катували електрошокером неповнолітнього. Присутні під час цього інші співробітники МВС проходять у справі лише як свідки.
Один з виправдувальних вироків ухвалено стосовно двох співробітників МВС РФ, які внаслідок побиття “порвали” жертві черевну порожнину і відбили селезінку.
“Суд” прийняв як свідчення очевидців покази інших співробітників МВС РФ, які повідомили, що обвинувачені не винуваті”, – йдеться в аналізі КПГ.
Автори дослідження не виявили на сайтах “судів” Криму інформації про розгляд справ стосовно співробітників ФСБ. Вони наголошують, що переважна більшість заяв про застосування катувань у межах політично мотивованого переслідування винних називає саме представників російської спецслужби.
Так, до прикладу, тортур з боку ФСБ після затримання зазнали Олександр Костенко, Євген Панов, Володимир Присич та інші фігуранти політично мотивованих кримінальних справ. Усі відомі Кримській правозахисній групі справи стосовно співробітників ФСБ закрито через “відсутність складу злочину”, що, на переконання правозахисників, свідчить про фактичний “імунітет” співробітників ФСБ в разі застосування тортур до громадян України.
На фото зламана під час тортур рука екс-політв’язня Олександра Костенка після операції. Через тортури він отримав каліцтва, що привели до інвалідностіПравозахисники не виявили на півострові жодного рішення “суду” за статтею 302 КК РФ.
“Незважаючи на те що опис фактів катувань (як зібраних КПГ, так і описаних у вироках за статтею 286 УК РФ) містить ознаки складу злочину за статтею 302 КК РФ, це свідчить про сформовану практику, коли застосування насильства представниками силових структур розглядається як перевищення повноважень, але не як застосування тортур”, – йдеться в аналізі.
