Журналісти почали збір коштів, аби закінчити фільм про справу нацгвардійця Марківа

Автори документальної стрічки “Не в тому місці, не в той час”, яка розповідає про загибель італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та російського правозахисника Андрія Миронова на Донбасі, а також про переслідування в Італії за цей злочин українського нацгвардійця Віталія Марківа, запустили збір коштів, аби закінчити фільм. 

Підтримати журналістів можна на платформі “Спільнокошт”. 

Автори стрічки наголошують, що значну частину матеріалу вже відзняли в Україні (Слов’янськ і Київ), Італії, Франції, Росії та Нідерландах, однак наразі їм потрібна допомога, аби завершити роботу.

“Ми хочемо, щоби фільм вийшов уже навесні – до того, як апеляційний суд в Італії ухвалить рішення в справі Марківа. Ми віримо, що за допомогою нашого документального фільму вдасться нарешті встановити правду щодо обставин загибелі журналістів Роккеллі та Миронова. Ми також сподіваємося, що він сприятиме відновленню справедливості в справі Марківа”, – розповіли вони. 

Зібрані кошти журналісти обіцяють витратити, зокрема, на монтаж, роботу зі звуком та рекламу стрічки.

Творці фільму: Ольга Токарюк, Крістіано Тінацці, Рубен Лагаттолла та Даніло Еліа

Нагадаємо, що Віталія Марківа арештували у 2017 році за підозрою в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі 2014 року біля Слов’янська на Донеччині. Там він працював у групі фоторепортерів із напарником-перекладачем, російським правозахисником Андрієм Мироновим.

Італійські прокурори вважають загибель Роккеллі умисним убивством. За їхньою версією, перебуваючи на горі Карачун, Марків передав інформацію про журналістів українській армії. Захист відкидає ці звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню. Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які висловлювали після арешту Марківа.

Відомо, що в слуханні справи Марківа італійський прокурор використовував публікації з пропагандистських російських медіа як докази винуватості.