“SKLO ̶н̶е̶цензури”: Хто і чому закрив виставку в арт-просторі університету Драгоманова?

Минулого тижня в арт-просторі SKLO, який належить педуніверситету ім. Драгоманова, заледве розпочавшись, достроково закрилась художня виставка “Виховні акти”. Примусове закриття відбулось із таким поспіхом, що художники навіть не змогли вчасно забрати свої роботи. Вони звинувачують адміністрацію університету у цензурі. Представники адміністрації, у свою чергу, серед причин закриття називають небезпеку погромів з боку праворадикалів та претензії до художніх робіт з точки зору моралі. 

Чи мала право адміністрація закривати виставку і чи справді було у роботах художників щось заборонене та незаконне, розбирався Центр інформації про права людини. 

НЕСПОДІВАНЕ ЗАКРИТТЯ

Експозиція відкрилась 15 квітня і мала тривати два тижні. Але вже 17 квітня стало відомо, що керівниця SKLO від студентського самоврядування Вікторія Шеховцова закрила арт-простір для відвідувачів. Через такий крок зірвалась запланована кураторками програма заходів – дискусії та відеопокази.

У телефонній розмові Вікторія Шеховцова розповіла, що змушена була закрити виставку, бо вона “не відповідає тим темам, які мають бути у педагогічному університеті”.

Водночас проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних факультетів Ігор Вєтров пояснював закриття галереї “технічними причинами”. 

У день зупинки виставки до закладу завітали художники, аби дізнатись від адміністрації про причини закриття. Цього їм не вдалось, бо ніхто з відповідальних у виші за таке рішення до них не прийшов. 

Через прозоре скло арт-простору виднілися перевернуті або зім’яті роботи. Деякі були накриті шторою. Також можна було побачити зірвані анотації-пояснення до експонатів. Учасники виставки занепокоїлись цілісністю своїх робіт та написали заяву про злочин до поліції.

ПРО ЩО ЕКСПОЗИЦІЯ?

Виставку організували студентка 4 курсу факультету філософії і науки цього університету Валерія Зубатенко та мисткиня Альона Мамай. У ній взяли участь 18 художників, зокрема Микита Кадан, Влада Наконечна, Марія Куликовська, Анатолiй Бєлов, Давид Чичкан, Володимир Кузнєцов та Євгенія Бєлорусець. 

Куратори експозиції ініціювали “Виховні акти” як реакцію на випадки насильства та цензури художніх, суспільних та культурних акцій, які трактувалися нападниками як “виховні акти”. Така ідея у Валерії Зубатенко та Альони Мамай виникла після нападу на “Ґендерний клуб” 22 грудня 2017 року. Тоді невідомі в масках забігли у SKLO і почали пирскати з перцевих балончиків в обличчя відвідувачів та організаторів. 

Від нападу постраждала і Валерія Зубатенко. Вона каже, що її “з усієї сили нападники вдарили дверима та відразу після цього з близької відстані розпилили речовину з балончика”. Вона заявила, що Національна поліція не розслідує напад, а у відповідь на питання ЗМІ повідомляє, що студентка, мовляв, відмовилась від судмедекспертизи. Але це, за її словами, є неправдою. 

“ЦЕ ВАМ НЕ ШАРАШКІНА КОНТОРА”

З моменту закриття “Виховних актів” університет відмовляється відповідати на запитання Центру інформації про права людини. Прес-служба вишу посилається на сюжет телеканалу “UA:Перший”, де “відображена позиція закладу”.  

У сюжеті директорка Центру культури та мистецтв вишу Ірина Савченко заявляє, що отримувала скарги від студентів, які обурювались виставкою “з різних причин”. 

“Якщо до мене звертаються наші студенти, віруючі, я маю прислухатись до тих, кому погрожують, та до тих, хто обурений”, – сказала вона. 

У розмові Ігоря Вєтрова з ініціаторками “Виховних актів” лунало, що робота з геніталіями неприйнятна для педагогічного вишу. За його словами, вони можуть обурювати батьків, які ходять в університет з дітьми. 

Окрім цього, кураторки виставки кажуть, що після розмови з Вікторією Шеховцовою їм стало зрозуміло, що дівчині погрожували студенти другого курсу філософського факультету. У цьому зв’язку вони згадують студента Олеся Мариновича, якого Валерія Зубатенко впізнала під час нападу на “Ґендерний клуб” у грудні 2017 року. За її словами, хлопець є членом партії “Традиція і порядок”. У самій партії заперечили членство цього студента. Сам Олесь Маринович уникає спілкування із Центром інформації про права людини.   

19 квітня художники знову завітали в університет, аби почути від адміністрації закладу про причини закриття. Близько 15:30 до них прийшла Ірина Савченко. Вона відкрила галерею художникам та журналістам і зникла без пояснень. Художники заявили охороні, що не підуть з університету, допоки з поясненнями не прийдуть відповідальні за закриття галереї. 

Близько 21:00 до них приїхали Ігор Вєтров та Ірина Савченко. Проректор висловив художникам підозру у тому, що “їм хтось платить гроші”. 

“Це вам не шарашкіна контора, це державний заклад. Хлопці, ви шуткуєте із законом. Чи ви проплачені? Із цим розбереться СБУ. Зараз під’їде куратор СБУ”, – сказав він. Патрульні, які прибули на місце події, не побачили в діях художників порушень.  

Ірина Савченко пояснила своє зникнення тим, що о 15:30 у неї відбувались заходи, які вона має проводити відповідно до своїх службових обов’язків. 

“Замість того, щоб спілкуватися зі мною, одна з художниць почала давати інтерв’ю. Таким чином я зробила висновок, що нецікава як особистість. Крім того, у мене є свої обов’язки, які я пішла виконувати”, – заявила директорка Центру культури та мистецтв вишу.

“Ми тільки зібрались з вами розмовляти, а ви – зникли”, – сказав Ірині Савченко Володимир Кузнєцов, автор роботи “Повалення ідола Перуна Володимиром Великим”.

Ірина Савченко визнала, що вона особисто завісила шторою роботу Володимира Кузнєцова. При цьому художник вказав на зігнутий тризуб та відклеювання елементів роботи. Директорка вибачилась і пояснила, що його робота просвічується через велике вікно галереї. 

“Оскільки однією з причин були погрози, які надходили Вікторії Шеховцовій, та звернення наших студентів, я елементарно убезпечила, щоб у це вікно не кинули камінь чи димпакет. Цю роботу найкраще видно. Я розумію, що на ній зображена історична подія. Але я не можу кожному в університеті пояснювати, що тут немає нічого такого”, – заявила вона. 

Коли університет розмістив виставку, між ним та художниками виникли правовідносини, які регулюються, в тому числі законом “Про авторське право і суміжні права”. У цьому переконана адвокатка Вікторія Мусатенко. Через пошкоджені роботи художники можуть звертатись до суду в межах статей 50 та 52 цього закону та вимагати відшкодування моральної шкоди, радить вона. 

“Власнику матеріального об’єкта, в якому було дозволено публічний показ творів, не дозволяється руйнувати роботи без попереднього пропонування його авторові зробити копію твору, якщо твір не можливо відновити або забрати”, — коментує вона.

“ПАПЛЮЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИМВОЛІКИ”?

Університет на своїй сторінці оприлюднив звернення 16 студентів з проханням до ректора відреагувати на ситуацію довкола арт-простору SKLO. Його автори пишуть, що “тематика представленої в університеті виставки категорично не співпадає із попередніми домовленостями”. За їхніми словами, студентів обурила виставка. 

“Експозиції, в яких представлено поєднання національної символіки України із зображенням нецензурного змісту (сцени побутового насилля, висвітлення статевих органів), в стінах нашого університету вважаємо неприпустимими”, – йдеться у зверненні.

16 студентів звертають увагу ректора на розташування в одній будівлі з арт-простором дитячих гуртків. 

“Ця обставина може призвести до відвідування виставки неповнолітніми особами”, – припускають вони. 

На переконання авторів звернення, подібні заходи, які неодноразово відбувались в університеті, “призводили до негативних наслідків, зокрема й до зниження рівня іміджу університету”.    

Одна з підписанток звернення Валерія Цариценко переконана, що роботи у цій виставці не можна вважати мистецтвом. 

“У стінах навчального закладу подібні речі не є допустимими у тій формі, в якій вони представлені. Потрібно відрізняти оголене тіло, яке є мистецтвом, та оголене тіло, яке є проявом провокативної діяльності”, – вважає вона і додає, що в експозиції немає виховного посилу. 

“Виставка спрямована на провокацію та розбрат між студентами. От на ній була картина, де чоловік у блакитній краватці пхає обличчям жовтоволосу жінку в торт. У цій роботі зчитуються національні кольори. Для мене це паплюження державної символіки. А з огляду на війну в Україні так не можна робити”, – переконана студентка факультету історичної освіти Валерія Цариценко. 

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Близько 10% українців готові спалити державний прапор на знак протесту проти політики держави – дослідження

Валерія Цариценко повідомила, що ініціатор звернення – новий в університеті орган студентського самоврядування – Студентський парламент, а виставку організували студенти, які “належать до маленького опозиційного блоку”. 

“Зараз відбувається перетягування інтересів між студентами, які були в Студентській раді, та студентами, які хочуть відновити обличчя університету після роботи цієї ради. У нас була купа мітингів, щоб показати, що наша адміністрація нібито не допомагає студентам та втручається у студентське життя. Маємо просто протилежні думки з приводу адміністрації”, – каже студентка. 

Альона Мамай назвала скаргу студентів “парадом абсурду”. Вона відкидає звинувачення про те, що “тематика виставки не співпадає з попередніми домовленостями”. 

“Про які домовленості йде мова? Усі домовленості були виконані, а навіть якби й ні – звідки студентству, яке не брало участь в організації, монтажі виставки, це знати?” – запитує вона. 

“Ми три дні монтували виставку, а отже, в університеті бачили і знали, що за роботи будуть демонструватись”, – додає Валерія Зубатенко. 

Альона Мамай не вбачає в експозиції національної символіки. Кураторка виставки вважає, що тут та сама помилка, що й в історії з плакатом Дани Кавеліної на Марші за права жінок 8 березня. Ніякої національної символіки представлено не було.

Мисткиня так само не сприймає звинувачення щодо нецензурного змісту зображень. Вона вказує, що в українському законодавстві немає визначення нецензурності.

“Нецензурне” – нелегітимне поняття. Що мається на увазі? Тут мова йде про “висвітлення чоловічих статевих органів”. Що у людській фізіології нецензурного? І що у цьому такого, що може нашкодити дітям?” – цікавиться Альона Мамай.

“Якщо під “подібними заходами, які призводили до негативних наслідків”, мається на увазі Ґендерний клуб, який справді проводився у SKLO, то, можливо, імідж університету справді знизився. Адже на клуб нападали праворадикали, а охорона ніяк не захистила учасництво клубу”, – додає вона.   

РЕОРГАНІЗАЦІЯ АРТ-ПРОСТОРУ

У день припинення демонстрації “Виховних актів” університет відсторонив Вікторію Шеховцову від кураторства над арт-простором. На нараді у виші вирішили створити Положення про роботу галереї, повідомляє прес-служба університету.  

Ректор НПУ імені Драгоманова Віктор Андрущенко наголосив на необхідності розвивати різні форми студентської активності та на невтручанні адміністративних структур університету в роботу студентського самоврядування. Він вважає, що варто підтримувати наукові, мистецькі та соціальні проекти, які ініціюють студенти.  

Валерія Зубатенко після зустрічі з Ігорем Вєтровим розповідає, що арт-простір продовжить працювати. Але студенти не будуть формувати сітку заходів, як це на волонтерських засадах робила Вікторія Шеховцова. Натомість виш запровадить офіційну посаду. Її обійматиме викладач університету, який, за словами Ігоря Вєтрова, орієнтується у культурології та мистецтві. Відтепер з усіма, хто планує проводити заходи у SKLO, університет укладатиме договори. 

Наразі ініціаторки “Виховних актів” знайшли приміщення в Києві та Дніпрі, які погодились восени прийняти виставку. 

“Ми однозначно не будемо згортати виставку. Ми хочемо доповнити експозицію, включивши відрефлексований досвід цензури з боку НПУ імені Михайла Драгоманова”, – розповіла Валерія Зубатенко. 

Зустріч адміністрації вишу з усіма художниками планується 24 або 25 квітня. 

РЕАКЦІЯ ПРАВОЗАХИСНИКІВ