“Потенційна загроза для свободи преси”: “Репортери без кордонів” розкритикували законопроєкт про дезінформацію

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” вважає законопроєкт про дезінформацію (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації”) таким, що може “становити загрозу для свободи преси”.

Про це йдеться в заяві організації від 28 січня, повідомляє ІМІ.

“У своєму нинішньому вигляді законопроєкт може виявитися неефективним або навіть контрпродуктивним, потенційно серйозно зазіхати на свободу думки та висловлювання і становити загрозу для свободи преси”, – зазначає організація.

В організації погоджуються, що проблема дезінформації впливає на якість інформації в Україні, і усвідомлюють необхідність регулювання інформаційно-комунікаційного простору для забезпечення доступу кожного громадянина до незалежної та достовірної інформації.

Але “Репортери” рекомендують видалити із законопроєкту будь-які згадування про позбавлення волі за правопорушення, що стосуються дезінформації.

Також “Репортери” рекомендують звузити сферу дії законопроєкту в такий спосіб, щоб юридична відповідальність могла застосовуватися лише в разі доведення в суді, що інформацію було умисно сфабриковано, що вона мала на меті ввести в оману або маніпулювати суспільною думкою і що її було масово поширено саме з цією метою.

Інша рекомендація стосується запровадження законопроєктом такої категорії, як “поширювачі інформації”, куди входять користувачі соціальних мереж, які роблять публічні дописи. За законом їм дозволено поширювати лише достовірну інформацію і перед тим, як поширити інформацію, вони мають перевірити її достовірність.

Однак “Репортери” наголошують, що право на свободу висловлення не залежить від точності та правдивості того, що було сказано. Кожен має право вільно висловлювати свої думки. Зобов’язання поширювати достовірну інформацію та перевіряти правдивість інформації належать до деонтологічної відповідальності журналістів і не є юридичною відповідальністю громадян.

Тож “Репортери” закликають українську владу видалити категорію “поширювач інформації”.

У міжнародній організації також стурбовані відсутністю інформації щодо ролі та прав Уповноваженого з питань інформації, якого пропонується створити в законопроєкті.

“Державний орган не повинен бути відповідальним за відділення правди від неправди, точної інформації від неточної та не має ухвалювати рішень, які без судового нагляду можуть обмежити свободу слова. Цей орган матиме повноваження оцінювати правдивість контенту. У нинішньому вигляді законопроєкт надає владі надмірні повноваження, що здійснюються на власний розсуд”, – йдеться в заяві.

Організація наполягає, що такий орган повинен видаляти контент лише відповідно до “трискладового тесту”, зазначеного в статті 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

“Репортери без кордонів” закликають українську владу запропонувати додаткові заходи, щоб унеможливити зазіхання на свободу слова та поглядів з боку цього органу.

Адже лише суддя повинен мати можливість ухвалювати рішення, що обмежують право на свободу слова та інформацію.

“Репортери без кордонів” також звертають увагу на той факт, що законопроєкт націлений не на причину дезінформації, а радше на її симптоми.

“Замість надавати одному особливому органу повноваження ухвалювати рішення щодо будь-якого контенту, законопроєкт повинен був би зобов’язати платформи активно боротися з контентом, що провокує ненависть, та з навмисно маніпулятивним контентом під наглядом цього органу. Законопроєкт повинен був би зобов’язати платформи протидіяти зловмисному контенту, захищати легітимні висловлювання, а також забезпечити прозорість їхніх алгоритмів поширення інформації”, – рекомендують в організації.

“Репортери” критикують і запропоноване створення органу саморегуляції – Асоціації професійних журналістів, яка формуватиметься державою і відділятиме “професійних журналістів” від просто “журналістів”.

Водночас звичайні журналісти будуть позбавлені частини свого захисту, зокрема можливості отримати акредитацію на публічні заходи органів влади, в’їжджати до зони конфлікту та працювати там. Також, у разі кримінальних правопорушень щодо них, вони будуть позбавлені захисту за спеціальними статтями Кримінального кодексу, що захищають журналістів.

“Право на свободу слова та інформації є правом усіх громадян і не може зумовлюватися їхнім статусом. Цей законопроєкт запроваджує можливість обмеження права реалізувати свободу на інформування через введення дуже жорстких критеріїв отримання прескарти”, – наголошується в заяві.

“Репортери без кордонів” закликають українську владу переглянути це  положення та краще підтримувати механізми саморегуляції.

І нарешті, “Репортери без кордонів” занепокоєні створенням індексу довіри, що присвоюватиметься ЗМІ згідно з критеріями, затвердженими державним Уповноваженим.

Згідно з інформацією, що отримали “Репортери”, цей індекс застосовуватиме класифікацію ЗМІ відповідно до того, як вони дотримуються журналістської етики та стандартів, щоб допомогти користувачам ідентифікувати достовірні джерела інформації. Хоча участь ЗМІ в цій програмі має бути виключно на добровільній основі, організація висловлює стурбованість, що такий індекс може призвести до запровадження певної форми попереднього дозволу висловлювати свою думку або до певних форм цензури та свавільної дискримінації. Замість створювати класифікацію медіа, “Репортери” рекомендують українській владі просувати механізми саморегулювання, які сприяють дотриманню професійних норм та етики.

У цьому сенсі “Репортери без кордонів” у партнерстві з Європейською спілкою мовників (European Broadcasting Union), Всесвітньою мережею видавців (Global Editors Network) та Агентством Франс Пресс започаткували Ініціативу довіри в журналістиці.

Як відомо, Україна посідає 102-ге місце зі 180 країн у Всесвітньому індексі свободи слова від “Репортерів без кордонів”.

Нагадаємо, 27 січня представники медійної спільноти та громадських організацій рекомендували Міністерству культури, молоді та спорту утриматися від реєстрації законопроєкту “про дезінформацію” в парламенті.

27 січня Комісія з журналістської етики (КЖЕ) оприлюднила заяву з вимогою до уряду та Міністерства культури, молоді та спорту – зняти з розгляду так званий законопроєкт щодо дезінформації та розпочати процес підготовки законодавчих змін з нуля.