Кохана, твій день – 8 березня… якщо доживеш
У розпалі березневої істерії хотілося б додати ложку дьогтю до свята.
Нещодавно президентка Інформаційно-консультативного жіночого центру Олена Суслова зауважила: “Я із страхом очікую прихід 8 березня, коли вітатимуть жінок із “святом”. З правами в нашій країні ще тяжко…”.
Несвяткова статистика
Справді, у цьому “святі” часто забагато фальші – утомлені квіти, дешеві парфуми й кисла посмішка… І тільки громадські активісти /активістки б’ють на сполох – кількість жертв домашнього насильства зашкалює…
Я надто прискіплива? Зв’язуюся з Міжнародним жіночим правозахисним центром “Ла Страда Україна” – діляться свіжою “статистикою”.
Так, у 2014 році понад 170 000 заяв про факти здійснення насильства у сім’ї в правоохоронні органи, близько 100 000 – в соціальні служби. Тобто щонайменше чверть мільйона осіб, серед яких переважна (переважна!) більшість жінок зазнають домашнього насильства. Це ті, які зізналися…
Бо люди загалом не розповідають про насильство в своїх сім’ях. 75% жертв ніколи не просять допомоги. Понад 50% продовжують жити з агресором. Більшість сімей вважають домашнє насильство нормальним і загальноприйнятним.
Водночас дуже мало інформації про боротьбу й запобігання домашнього насильства в Україні в вітчизняних мас-медіа. У 2012 році у ЗМІ було менше 1% публікацій про домашнє насильство та права жінок.
Серед масштабних проблем: майже повна відсутність притулків та реабілітаційних центрів для жертв насильства, недостатня кваліфікованість спеціалістів, які працюють з жінками / чоловіками, відсутність ефективного покарання правопорушника…
Світова проблема
Говорячи про домашнє насильство, найчастіше мається на увазі фізичне насильство. Одначе “синці” від слів (психологічне насильство) чи економічна залежність не менш небезпечні. Експерти все частіше використовують сукупне поняття “гендерне насильство”, яке охоплює всі види насильства. Зокрема, психологічне, фізичне, сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування, переслідування, примусовий шлюб, каліцтво жіночих геніталій, примусовий аборт чи примусова стерилізація, сексуальне домагання.
Не зводячи все до України, гендерне насильство – це світова проблема.
“Я була в Азії. Це красиво тільки в журналі National Geographic. Але коли жінка йде, і несе таку в’язку дровеняк, і ноги в неї босі, і хата в неї мазана… В Азії досі обливають кислотою за зраду і можуть камінням побити. А в крутій Аравії ти машину не можеш водити, і байдуже, що в тебе Jet – якщо ти його не можеш водити…”, – якось зауважила маркетолог Надія Перевізник.
А насильство над жінками як інструмент війни – майже тема-табу.
Проживаючи в “культурі зґвалтування”, як визначила американська дослідниця та блогерка Шейксвіль, ми вважаємо за “ненормальним” говорити про “такі” речі відкрито.
Тож щоб привернути увагу суспільства до цієї проблеми, часто запрошують стати обличчям кампаній зірок та публічних осіб.
Зірковий десант
Взагалі-то я була здивована, скільки знаменитостей відкрито виступають проти насильства над жінками й вирішення проблеми на різних рівнях: від надання гуманітарної допомоги й психологічної реабілітації аж до зміни законодавства загалом.
З гарячого – Анджеліна Джолі відкрила Центр з протидії насильства над жінками у Лондоні (Centre to Fight Violence Against Women).
Відома акторка з “Гаррі Поттера” Емма Уотсон у 2014 році очолила кампанію за гендерну рівність #HeForShe. Ніколь Кідман є послом доброї волі Жіночого Фонду Розвитку ООН. До слова, послами доброї волі ООН були зокрема актриси Джейн Фонда, Джулія Ормонд та інші.
Кампанії проти торгівлі жінками відбуваються за участю найвідоміших чоловіків, таких як Ештон Катчер, Шон Пен, Джастін Тімберлейк, Бредлі Купер, Джерард Батлер, Саймон Бейкер та інші. Знайомі імена, егеж?
Рухаюся далі. Світ моди. Карл Лагерфельд присвятив нову колекцію модного дому “Шанель” на Паризькому тижні моди 2014 року.
Також у транснаціональних кампаніях зірки залучаються до інформування й запобігання насильству над жінками. Наприклад, у таких кампаніях, як “16 днів проти гендерного насильства”, які щороку відзначаються з 25 листопада по 10 грудня.
Уже кілька років триває благодійна програма “Скажімо НІ домашньому насильству”, в якій Послами Доброї Волі виступають Сальма Хайек, Різ Уізерспун.
Красномовні візуальні образи закладаються в соціальну рекламу. В Україні, до слова, були залучені такі відомі особистості, як Василь Вірастюк, Ірина Мерлені, Андрій Шевченко.
…Хтось дорікатиме пафосом. Без сумніву, на такі кампанії витрачаються чималі гроші. Утім, захищати права жінок, говорити про гендерне насильство, зокрема, про насильство в сім’ї, пропагувати рівність та недискримінацію – це не модна тенденція. Це життєва необхідність. І якщо зірки долучаються до цього – уже добре.
Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дикримінації 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) і 386 (безкоштовно з мобільних)
Матеріал підготовлений у співпраці з Міжнародним жіночим правозахисним центром “Ла Страда Україна”
