Найчастіше у 2019 році нападали на захисників прав ЛГБТ-людей – дослідження
Найризикованішим видом діяльності правозахисників та громадських активістів у 2019 році виявився захист прав ЛГБТ-людей. Йдеться про 22 інциденти – із зафіксованих 83, – у 12 з яких нападниками були представники праворадикальних угруповань. Вони вдавалися до перешкоджання мирним зібранням (які є важливими для роботи організацій громадянського суспільства), залякувань, погроз та фізичного насильства. Фактично кожен п’ятий напад або випадок тиску на правозахисників та активістів з усіх задокументованих вчиняли ультраправі.
Такими є результати аналітичної доповіді “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2019 році”, яку підготували Українська Гельсінська спілка з прав людини, ZMINA та Truth Hounds за підтримки Freedom House.
Фото: REUTERSТак, наприклад, 15 вересня в Харкові ультраправі спробували зірвати проведення Маршу рівності, організованого громадськими активістами з організації “ХарківПрайд”.
Агресивно налаштовані молодики (була присутня символіка груп “Традиція і порядок”, “Фрайкор”, “Мізантропік Дівіжн” та ін.) намагалися заблокувати рух маршу. Утім, їхнім діям протистояла поліція.
Тоді організатори казали, що на одну людину напали ще до початку заходу. Водночас так зване “сафарі” праворадикали розпочали вже після ходи: нападали як на її учасників, так і на випадкових перехожих. За свідченнями очевидців, двох потерпілих шпиталізували. Крім учасників маршу, постраждали також два поліцейських. Загалом поліція затримала 17 людей і відкрила два кримінальні провадження.
Відомо також, що напередодні проведення маршу Харківська міська рада заявляла, що звернеться до суду з проханням заборонити його проведення, але пізніше відмовилася від цього.
https://youtu.be/OsPwKBlXJe0
Крім праворадикалів, до нападів та тиску на ЛГБТ-активістів вдавалися органи місцевого самоврядування. У частині випадків нападниками були невідомі.
Так, улітку в Києві під час заходів, присвячених пам’яті загиблих захисників України, гомофоб напав на активіста, відкритого гея – ветерана АТО Віктора Пилипенка, який унаслідок нападу дістав забій м’яких тканин лівої скронево-потиличної ділянки. Активіст написав заяву до поліції.
Згодом, восени, також у Києві посеред дня атакували директорку організації із захисту прав ЛГБТ-людей “Інсайт” Олену Шевченко. Двоє нападників із гомофобним вигуком “лєсбуха” штовхнули активістку в спину, вона впала та дістала незначні ушкодження.
Розголосу набули й спроби Чернівецької міської ради обмежити право на свободу мирних зібрань і заборонити проведення на території міста будь-яких ЛГБТ-заходів. Міськрада навіть ухвалила відповідне рішення “Про обов’язкове проведення громадських слухань перед публічною акцією ЛГБТ-спільноти”. У доповіді зазначають, що під час засідання звучали відверто гомофобні висловлювання, саме рішення було незаконним і вітають те, що його ветував мер міста Олексій Каспрук.
Автори доповіді наголошують на нездатності системи правосуддя адекватно впоратися з проблемою та підсумовують:
“Очевидно, що реформи, спрямовані на посилення захисту правозахисників, повинні також включати забезпечення більш ефективного розслідування злочинів на ґрунті ненависті, не лише за ознаками расової, етнічної та релігійної належності, але також і сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності”.
