У Бахмутській міськраді виступили проти перейменування вулиці на честь активіста Мирошниченка

Депутатська комісія Бахмутської міськради не підтримала ідеї перейменувати вулицю на честь убитого проукраїнського активіста Артема Мирошниченка.

Про це інформує місцеве видання “Вчасно” з посиланням на повідомлення Бахмутської міської ради.

Зокрема, під час розгляду електронної петиції про перейменування вулиці, на якій наприкінці листопада двоє юнаків побили до стану коми місцевого жителя Мирошниченка, було озвучено колективну заяву мешканців вулиці Горького проти перейменування.

На відео із засідання комісії, яке оприлюднила активістка Оксана Болотюк, також видно, що туди прийшли і самі мешканці вулиці Горького. Представниця міськради додала, що загалом під двома колективними зверненнями проти перейменування підписалося 370 мешканців.

Також під час засідання комісії оприлюднили й заяву батьків Артема про те, що вони не дають згоди на перейменування.

Окремо депутати звернули увагу на те, що петицію за перейменування вулиці підтримало 57 мешканців Бахмута, а решта – це жителі інших міст. Загалом, як зазначено на сайті електронних петицій, вона зібрала 256 підписів із 250 необхідних.

Тож комісія рекомендувала Бахмутській міській раді на сесії не підтримувати ініціативи з перейменування.

Водночас активістка Оксана Болотюк, яка є автором петиції, відреагувала здивуванням на таку позицію міських депутатів та мешканців вулиці Горького.

“Шановна Бахмутська міська територіально громадо! Підкажіть, якими саме способами ви пропонуєте увіковічувати пам’ять Артема Мирошниченка, бо громадськість потребує належної реакції. Якими способами ми будемо виховувати молодь Бахмута і розвивати в них волонтерський дух, активну громадянську позицію та любов до своєї Батьківщини – України? Підкажіть дієві методи”, – написала Болотюк на своїй сторінці у фейсбуку.

Вона також зауважила, що Максим Горький, ім’ям якого названо вулицю, пропоновану для перейменування, був “російським, пізніше радянським “пролетарським” письменником, драматургом та публіцистом; членом РСДРП(б), деякий час дружив з Леніним”.

Нагадаємо, петицію про перейменування вулиці Горького на Мирошниченка було зареєстровано 11 грудня – через тиждень після смерті активіста.

“У зв’язку з вагомим внеском Мирошниченка Артема Миколайовича в розвиток Бахмута, його тривалою волонтерською діяльністю, активною допомогою українським військовим просимо громадськість підтримати ініціативу перейменування вулиці, на якій Артема фактично вбивали. Тієї вулиці, яку Артем побачив останній раз у житті”, –  йшлося в тексті петиції.

На Артема Мирошниченка напали 29 листопада в Бахмуті. Нападники не пограбували активіста, а тому його брат вважає, що причиною побиття могла стати його активістська діяльність. Медики діагностували в Мирошниченка перелом основи черепа та провели складну операцію, він перебував у комі. 6 грудня Мирошниченко помер у лікарні. 

Правоохоронці встановили, що до інциденту причетні двоє неповнолітніх спортсменів – раніше судимий 17-річний та раніше не судимий 16-річний хлопці. Обидва були нетверезі.

3 грудня Миколу Барабаша, який, за попередньою версією слідства, єдиний завдавав ударів, відправили під домашній арешт. На суді хлопець пояснив мотив бажанням перевірити свої бойові навички. Він зауважив, що не знав про активістську діяльність жертви.

Мирошниченко з 2014 року активно допомагав українським військовим на фронті та підтримував волонтерські ініціативи в регіоні. Також відомо, що з початком війни вся родина Мирошниченків принципово перейшла на українську мову не тільки на офіційних заходах чи в соцмережах, а й у побуті. Місцеві журналісти отримали інформацію від свідка про те, що приводом для нападу на волонтера могло стати його спілкування українською. Водночас свідчити в суді чи взагалі звертатися до правоохоронних органів людина не має намірів, а під час спілкування з журналістом “Тижня” попросила зберегти анонімність.

“Чего ты тут ходишь?” – нібито спитали нападники. Мирошниченко щось відповів та пришвидшив рух. “А на нормальном языке ты не можешь? Мы на этом не понимаем!” – пролунало у відповідь. Після цього активіста почали бити.

Утім, Артемівський міськрайонний суд спростував інформацію про те, що злочин скоєно на ґрунті ненависті до української мови та України. Нібито під час закритого судового засідання, яке відбулося 2 грудня, таких фактів не встановили.

Так само в коментарі журналістам заперечив ідеологічні мотиви нападу і один з підозрюваних. Проте чітко пояснити, що стало причиною конфлікту, він не зміг.