Мін’юст планує запровадити суд присяжних з початку 2021 року – заступник міністра

Міністерство юстиції України розробило законопроєкт, який має запровадити суд присяжних щодо особливо тяжких злочинів, а також злочинів, за які передбачене довічне позбавлення волі. 

Про це заступник міністра юстиції Олександр Банчук повідомив в інтерв’ю виданню Цензор.нет.

Ілюстрація Platfor.ma

“Те, що зараз називається судом присяжних, таким назвати справді важко. Це скоріш народні засідателі, які вирішують долю підсудного разом із професійними суддями”, – каже Банчук. 

Проєкт закону, розроблений міністерством, передбачає, що колегія складатиметься з семи присяжних. Така кількість обрана з міркувань економії коштів, говорить заступник міністра:  

“З огляду на економічну ситуацію, ми передбачаємо так само, як і з фондом, що суд присяжних у новому складі запускатиметься поступово. З 1 січня 2021 року з участю присяжних розглядатимуть лише ті справи, де йдеться про довічне позбавлення волі і . Ще через рік суди присяжних слухатимуть справи по особливо тяжких злочинах”.  

За словами посадовця, формуватимуть список кандидатів відповідно до реєстру виборців, що вже погоджено з Центральною виборчою комісією.

Суд присяжних, зауважує Банчук, має відображати різні верстви суспільства: “Ти маєш бути судимим рівним тобі. А якщо ви подивитеся, кого пропонує місцева влада в регіонах у ці списки, побачите переважно соціальних працівників і людей пенсійного віку”. 

Водночас винагороду присяжного планують розраховувати з огляду на посадовий оклад судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу: 

“Звичайно, будь-яка людина зможе відмовитися від участі в суді присяжних. Примушувати ніхто нікого не буде. Процес розгляду справи також має бути обмеженим за часом. Ви майже не знайдете звичайну людину, яка десь працює і буде витрачати півтора року на те, щоб виконати обов’язок перед суспільством і здійснити правосуддя як присяжний”. 

Зі свого досвіду Банчук зазначає, що “нормальний” суд присяжних не може слухати справу півтора року:

У будь-якій країні, де такі суди нормально працюють, на це йде десь три тижні. Це той час, за який можна нормально вивчити докази, які надаються сторонами, співставити і не забути деталі в показаннях.

Суд присяжних самостійно визначатиме, хто винен. 

“Рішення пройматиметься в нарадчій кімнаті. Рішення про покарання виносить уже професійний суддя, якщо вердикт присяжних буде обвинувальним”, – пояснює посадовець. 

В законопроєкті не передбачено апеляційного оскарження у разі, якщо суд присяжних винесе рішення “не винен”. Водночас, додає Банчук, це питання досі погоджуюь з Верховним Судом і Генеральною прокуратурою:

“Ми передбачали, що буде тільки касаційне оскарження. Тобто, якщо були порушення в процесі або вони стосувалися матеріального права. Наприклад, неправильна кваліфікація діяння, визнання доказу недопустимим тощо. Ну, тобто, оця особливість така є касаційного перегляду – не втручатися у саме дослідження доказів і фактів, які розглядалися судом присяжних”. 

Наразі, зауважує Банчук, Мін’юст хоче змінити ставлення суспільства до суду присяжних: щоб участь у процесах сприймалася не як варіант заробітку, а як обов’язок перед суспільством. 

Нагадаємо, що створення суду присяжних є одним з 13 кроків, що мають покращити ситуацію з правами людини в Україні. Відповідний документ з рекомендаціями для українського парламенту створила низка правозахисних організацій, об’єднаних в коаліцію “Правозахисний порядок денний” (ППД). Правозахисники пояснюють, що за повноцінного суду присяжних у судах зменшується рівень корупції, а самі правоохоронці починають працювати якісніше та ефективно збирати докази.