60% звільнених із російської неволі не отримали повної інформації про передбачену допомогу від держави – дослідження
Після звільнення з російської неволі люди часто не знають, на яку допомогу можуть розраховувати, які мають права та що робити далі. За даними дослідження ГО “Блакитний птах” і DIGNITY, 60% опитаних не отримали достатньої інформації про державні програми підтримки. 80% цивільних, звільнених під час обміну, повідомили про її нестачу. Водночас 15 опитаних бранців, які повернулися додому самостійно, взагалі не були поінформовані про такі ініціативи.
Про це виданню ZMINA повідомила громадська організація “Блакитний птах”.
Фото: Координаційний штабГромадські організації “Блакитний птах” спільно з DIGNITY (Данський інститут з протидії катування – Ред.) презентували дослідження “Шлях після полону та незаконного позбавлення особистої свободи”. У ньому проаналізували, з якими проблемами стикаються українські військові та цивільні після звільнення російських місць несвободи, яку допомогу отримують і як можна вдосконалити систему їхньої підтримки.
Під час дослідження правозахисники опитали 55 людей, які пережили полон або незаконне увʼязнення. Серед них 25 колишніх військовополонених та 30 звільнених цивільних бранців. Дослідники вивчали їхній досвід від перших годин після звільнення до тривалого періоду адаптації, зокрема доступ до медичної, психологічної, соціальної та правової допомоги.
“Ми вперше простежили досвід військовослужбовців і цивільних осіб у перші дні, тижні, місяці та роки після звільнення. Проаналізували ситуацію людей, звільнених як у межах офіційних обмінів, так і поза ними, щоб визначити проблеми на кожному етапі. Дослідили, як на практиці працює система підтримки, які її елементи ефективні, а які потребують вдосконалення“, – зазначила координаторка проєктів та програм ГО “Блакитний птах” Наталія Мельник.
За її словами, звіт має допомогти покращити національну систему підтримки та реабілітації людей, які пережили полон чи насильницьке зникнення.
Однією з головних проблем після звільнення з російської неволі є те, що люди не знають, на яку допомогу можуть розраховувати, які мають права та що їм робити далі. Так, 60% опитаних зазначили, що їм не пояснили, як отримати необхідну підтримку. Серед цивільних, звільнених під час обміну, про брак такої інформації повідомили 80%. Водночас усі 15 опитаних бранців Кремля, які повернулися поза офіційним обміном, взагалі не отримали роз’яснень щодо подальших дій.
Крім того, 55% опитаних не пропонували пройти медичне обстеження, щоб зафіксувати травми та ушкодження, отримані під час перебування у місцях несвободи.
Про нестачу інформації також говорили колишні військовополонені. Серед тих, хто після звільнення продовжив службу, 38% хотіли б насамперед отримувати чіткі пояснення та інструкції про подальші дії.
Найбільше підтримки одразу після повернення отримали військовослужбовці. 92% із них забезпечили водою, їжею, одягом і засобами гігієни. Ще 80% змогли зв’язатися з рідними та пройшли медичний огляд. Надалі допомогу та супровід звільненим полоненим забезпечують відповідні військові структури. Водночас лише 28% опитаних військовослужбовців зазначили, що в перші дні після повернення їм нічого не бракувало.
Найменш захищеними виявилися люди, які повернулися з незаконного ув’язнення поза процедурою офіційним обміном. Серед опитаних із цієї групи 60% не отримали медичної допомоги, а майже половина не мала де жити. Після звільнення вони часто залишалися без необхідної підтримки й могли розраховувати переважно на допомогу рідних та громадських організацій.
Нагадаємо, колишні цивільні бранці після звільнення з російської неволі часто залишаються сам на сам з низкою соціальних та медичних проблем, які не спроможні розв’язати самостійно. Адже державна допомога наразі є переважно короткостроковою, а загальні медзаклади не завжди готові надавати повноцінне лікування людям, які пережили незаконне ув’язнення.
Фото обкладинки: Координаційний штаб