Міжнародний суд ООН визнав, що М’янма вчинила геноцид проти етнічної групи рогінджа
Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав М’янму винною в геноциді етнічної меншини рогінджа, який військові країни вчинили під час операції 2017 року. Це перше в історії суду рішення, яким він встановив відповідальність держави за вчинення геноциду.
Про це повідомляє агентство AP.
Фото: ReutersГолова Міжнародного суду ООН Юдзі Івасава повідомив, що дев’ятеро із 15 суддів визнали М’янму відповідальною за геноцид рогінджа в північній частині штату Ракхайн, що порушує Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Водночас суд відхилив аргументи М’янми про те, що військова операція 2017 року була законною боротьбою з повстанцями.
За словами Івасави, збройні сили М’янми вбили тисячі цивільних рогінджа, вчиняли масове сексуальне насильство та надзвичайно жорстокі дії щодо дітей, а також атакували людей, які масово тікали. Суд зазначив, що, за наявними доказами, військові вбили близько 10 тисяч рогінджа.
Ключовим елементом для визнання злочинів геноцидом за міжнародним правом є намір повністю або частково знищити певну групу. Рішення стало першим випадком, коли суд визнав, що саме держава вчинила геноцид.
Провадження в Міжнародному суді ООН у 2019 році розпочала Гамбія, мусульманська за більшістю населення африканська країна. Вона просила визнати, що М’янма порушила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, зобовʼязати її припинити протиправні дії щодо рогінджа та забезпечити покарання винних. Гамбія також просить про репарації для рогінджа, зокрема вимагає зобов’язати М’янму надати їм повне громадянство й право повернутися додому.
У серпні 2017 року військові Мʼянми розпочали в Ракхайні операцію, яку назвали “зачисткою”, у відповідь на напад повстанської групи рогінджа. Силовиків після цього звинуватили в масових зґвалтуваннях і вбивствах та в спаленні тисяч будинків. Нині близько 1,2 мільйона біженців рогінджа живуть у Бангладеші, переважно в переповнених таборах у районі Кокс-Базар. Вони стикаються з пожежною небезпекою, інфекційними хворобами, мусонними зсувами, нестачею санітарії та суворими обмеженнями на працю.
Рішення Міжнародного суду остаточні й обовʼязкові для виконання, але примусити до цього суд не може: у разі невиконання він лише повідомляє Раду Безпеки ООН.
Під час оголошення вердикту в залі була рохінджійська правозахисниця Ясмін Уллах, яка у 1990-х дитиною разом із матірʼю втекла з М’янми.
“Це великий день для рогінджа і для всіх пригнічених людей у світі, яким казали, що їхні страждання не мають значення і що ніхто їх не слухає“, – сказала вона.
За словами правозахисниці, вимоги в цій справі випливають із прагнення спільноти до визнання й гідності.
“Досі нас просто заганяли в стан невизначеності. Майже десять років рогінджа живуть у вкрай нестабільних умовах в Азійсько-Тихоокеанському регіоні“, – додала Уллах.
Міжнародний суд ООН розглядає й інші справи, пов’язані зі звинуваченнями в геноциді. Зокрема, Південна Африка подала позов проти Ізраїлю, звинувативши його в порушенні Конвенції про геноцид під час військової операції в Секторі Гази. Ізраїль ці звинувачення заперечує. За даними AP, до остаточного рішення в цій справі ще далеко.
Суд розглядає позов й України проти Росії. Україна звернулася до нього невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, заявивши, що Москва спотворила поняття геноциду, щоб виправдати свою агресію.
Професорка міжнародного права Університету Західної Австралії Мелані ОʼБраєн вважає, що рішення вплине й на інші справи: “Геноциди мають схожі риси в тому, як їх учиняють, тож це рішення матиме вплив на інші справи“.
Раніше, у 2007 році, суд постановив, що Сербія “порушила зобов’язання запобігти геноциду” під час різанини в Сребрениці 1995 року, коли боснійські серби вбили близько 8 тисяч переважно чоловіків і хлопців-мусульман.
Нагадаємо, що військові М’янми відповідальні за щонайменше 702 смерті серед цивільного населення за шість місяців виборчого періоду минулого року. Серед загиблих – 224 жінки та 153 дитини.