За шість місяців виборчого періоду в М’янмі армія вбила понад 700 цивільних
Військові М’янми відповідальні за щонайменше 702 смерті серед цивільного населення за шість місяців виборчого періоду минулого року. Серед загиблих – 224 жінки та 153 дитини.
Про це йдеться в новому звіті Управління ООН з прав людини.
Фото: Myanmar NewsУ документі зазначається, що авіаційні удари залишаються головною причиною загибелі та руйнувань серед цивільних.
Найбільше постраждав регіон Сагайн, який, за оцінкою ООН, став найнебезпечнішим для цивільного населення через спроби армії встановити контроль. Там зафіксували 191 загиблого, серед них 60 жінок і 30 дітей.
У звіті навели приклад нападу в жовтні, коли щонайменше 23 людини, серед них четверо дітей, загинули й понад 60 отримали поранення. Снаряди влучили в натовп біля школи в місті Чаунг-У. За даними ООН, у момент удару люди проводили вечір пам’яті зі свічками з нагоди завершення буддійського посту, а також вимагали звільнення політичних в’язнів, виступали проти примусової мобілізації та заперечували проти виборів під контролем військових.
У грудні військовий літак, за даними організації, скинув бомби на чайну в регіоні Табайїн у той момент, коли там зібралися люди, щоб подивитися футбольний матч. Унаслідок удару загинули щонайменше 19 людей і ще 20 отримали поранення.
Окремо звіт фіксує порушення прав рохінджа і . Зокрема, їх примусово вербували представники Армії Аракана, а також убивали, свавільно затримували та вчиняли сексуальне насильство.
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк заявив, що населення М’янми вже пережило надмірні страждання, але міжнародна спільнота поступово втрачає до них увагу. Він підкреслив, що фінансування місцевих програм захисту в багатьох регіонах було єдиною підтримкою для людей, які постійно потерпають від атак армії, і зменшення допомоги лише посилило їхні страждання.
Військові захопили владу 2021 року, усунувши демократично обраний уряд і заарештувавши його лідерку Аун Сан Су Чжі.
Після цього в країні розгорілася громадянська війна. Хоча згодом опозиційні сили досягли низки успіхів, армія знову посилила позиції завдяки примусовій мобілізації та використанню безпілотників. Вона перейшла в наступ у більшості регіонів.
У квітні головнокомандувач армії Мін Аун Хлайн, який очолив переворот, став президентом.
Заплановані вибори фактично не мали конкурентного характеру: низку популярних партій усунули від участі, а частина територій не змогла голосувати через бойові дії. У парламенті зберігається квота для військових, які займають чверть місць, а решту більшості отримала прокармійська партія USDP в умовах, які критики називають нерівними.
Нагадаємо, що кілька років тому військова хунта в М’янмі змушувала батьків зрікатися дітей, які виступали проти перевороту.
