Україна пропонує посилити захист працівників АЕС, архівів і реєстрів у міжнародному гуманітарному праві
У жовтні в Нью-Йорку під час Тижня міжнародного права в межах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН обговорили прогалини в міжнародному гуманітарному праві та можливі шляхи їх усунення. Зокрема, йшлося про захист працівників атомних електростанцій, документальної спадщини на окупованих територіях і посилення міжнародних механізмів контролю.
Про це повідомила співкоординаторка Платформи МГП при МЗС Наталія Гендель.
Фото з соцмережОбговорення відбулося під час сайд-івенту “Protecting Human Dignity in Armed Conflict: The Work of the IHL Progressive Development Platform”, присвяченого першому року роботи Платформи прогресивного розвитку МГП. За словами Гендель, сьогодні вона об’єднує близько 100 експертів із різних країн, які працюють над розвитком міжнародного гуманітарного права у трьох напрямах: людському, екологічному та інституційному.
Під час виступу вона наголосила, що основна проблема полягає не у відсутності міжнародно-правових норм, а в нестачі механізмів для їх практичного застосування.
Серед прогалин, які виявила робота Платформи, вона назвала недостатній захист персоналу атомних електростанцій. Зокрема, Додатковий протокол I до Женевських конвенцій передбачає захист атомних електростанцій від нападів, однак не встановлює окремого захищеного статусу для людей, які на них працюють.
“Персонал АЕС. Додатковий протокол I захищає станцію від нападу, але не людей, які нею керують. На ЗАЕС щонайменше 78 працівників незаконно затримали, на персонал чинять тиск погрозами та примушують до укладення контрактів із “Росатомом”. Ми пропонуємо надати персоналу АЕС захищений статус за зразком медичного“, – наголошує експертка.
Ще одна проблема – відсутність достатніх правових гарантій безпеки ядерних об’єктів під час окупації. За словами Гендель, міжнародне право передбачає захист АЕС від нападів, але не повною мірою враховує загрози, які виникають під час окупації: розміщення на території станцій військових, використання їх у військових цілях і відключення електроенергії. Щоб усунути ці прогалини, українські фахівці пропонують заборонити використовувати ядерні об’єкти у військових цілях, створювати навколо них демілітаризовані зони та закріпити обовʼязковий доступ МАГАТЕ, як правовий обовʼязок.
Крім того, експерти пропонують посилити захист архівів і реєстрів, які містять відомості про особу, її майно та родинні звʼязки. Зокрема, йдеться про захист документальної спадщини незалежно від носія, а також заборону окупаційній владі вивозити, фальсифікувати або використовувати реєстри для примусової паспортизації.
“Механізми. Варто посилити Міжнародну гуманітарну комісію зі встановлення фактів і створити субсидіарний механізм за участі омбудсмана, який доповнюватиме роботу МКЧХ“, – зазначає Гендель.
До дискусії долучилися близько 40 представників держав-членів ООН, Європейського Союзу та МКЧХ. За словами співкоординаторки Платформи, порушені питання стосуються не лише України, а й майбутнього міжнародного гуманітарного права загалом.
Нагадаємо, що 27 жовтня 2026 року в Нью-Йорку під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН відбувся захід, присвячений першому року роботи Платформи прогресивного розвитку міжнародного гуманітарного права. Ініціативу започаткували у 2025 році за пропозицією міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Захід організувало Міністерство закордонних справ України спільно з Постійним представництвом України при ООН за підтримки Латвії, Литви, Великої Британії та Німеччини.
Державний секретар МЗС України Олександр Карасевич представив результати роботи Платформи, яка об’єднує близько 100 міжнародних експертів, науковців і практиків. Вони працюють у трьох напрямах: людському, екологічному та інституційному вимірах міжнародного гуманітарного права.
Учасники обговорили захист зниклих безвісти та тварин під час збройних конфліктів, повернення українських дітей і протидію їхній мілітаризації та індоктринації, екологічні злочини, а також механізми забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права.
До дискусії долучилися близько 40 представників держав-членів ООН, Європейського Союзу, Міжнародного комітету Червоного Хреста, міжнародні юристи та науковці.
У МЗС зазначили, що Платформа відкрита для співпраці з державами, міжнародними організаціями, правозахисними інституціями, науковцями та незалежними експертами. Її мета – посилювати дотримання чинних норм міжнародного гуманітарного права та розробляти пропозиції щодо їх розвитку з урахуванням викликів сучасних збройних конфліктів.
Фото обкладинки: “Енергоатом”
