Створення інституту мовного омбудсмана не відповідає Конституції – експерт

Створення Уповноваженого із захисту державної мови, що веде свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб і має такі великі повноваження, як у законі, зокрема й щодо судової та законодавчої гілок влади, суперечить Конституції.

У цьому переконаний експерт Центру прав людини ZMINA Володимир Яворський.

Експерт нагадав, що статус Уповноваженого визначається Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який ВР ухвалила 25 квітня 2019 року.

Згідно з цим законом, Уповноважений здійснює контроль за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об’єднаннями, політичними партіями та іншими юридичними особами, їхніми посадовими особами.

Уповноважений призначається на п’ять років Кабінетом Міністрів, але веде свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб.

Водночас, як зазначає експерт, створення такого органу з такими повноваженнями не передбачено Конституцією України.

Адже Конституція не визначає такого органу, як Уповноважений із захисту державної мови. Однак його можна утворити в системі виконавчої влади. Тоді функції, завдання та повноваження Уповноваженого із захисту державної мови мають бути в межах повноважень органів виконавчої влади.

Тим часом закон про мову визначає, що Уповноважений веде свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Це суперечить цитованим вище положенням Конституції, оскільки незалежні органи в системі органів влади мають бути чітко передбачені Конституцією.

Повноваження цього органу виходять далеко за межі повноважень, визначених виконавчій владі Конституцією, підкреслює експерт. Фактично Уповноважений має можливість перевірки будь-якого органу влади, включно із президентом України, парламентом, судами, прокуратурою тощо. Такий обсяг повноважень можна фактично порівняти тільки з наглядовими функціями прокуратури, які нещодавно були скасовані. Ці повноваження дозволяють істотно вплинути на розподіл влади та конституційні повноваження інших суб’єктів влади.

Володимир Яворський переконаний, що для дотримання Конституції України такі уповноважені повинні були окремо створюватися в системі законодавчої, судової та виконавчої влади.

Адже, згідно з Конституцією, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Експерт нагадує, що така система обмежень діяльності державних органів передбачена для забезпечення прав і свобод людини. Адже визначена Основним законом система стримувань і противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та узурпації виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні.

Як відомо, 27 листопада Кабінет Міністрів призначив на посаду Уповноваженого із захисту державної мови науковицю Тетяну Монахову.

Уповноважений із захисту державної мови має слідкувати за дотриманням норм закону про мову та сприяти його реалізації.

Посада мовного омбудсмана передбачена Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. 

25 квітня парламентарі ухвалили законопроєкт № 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. 

Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Передбачається, що володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою в порядку, який встановлює уряд.

Закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має проводитися державною мовою. У разі якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу.

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті “Голос України”. Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачено перехідний період тривалістю 30 місяців.

Усі освітні заклади мають перейти на українську мову навчання з 2020/2021 навчального року.

Починаючи з 2022 року всі інтернет-сторінки та сторінки в соціальних мережах, зокрема засобів масової інформації, мають за замовчуванням завантажуватися державною мовою.

За порушення закону передбачена адміністративна відповідальність, але вона набере чинності через три роки.