У світі щодня через війни гинуть щонайменше 25 жінок і дівчат – ООН

У 2025 році внаслідок збройних конфліктів у світі загинули понад 37 тисяч цивільних, серед яких кожна четверта – жінка або дівчина. Порівняно з 2021 роком частка жінок і дівчат серед загиблих зросла вдвічі. Водночас ООН зафіксувала майже 10 тисяч випадків сексуального насильства, пов’язаного з війнами, а участь жінок у мирних переговорах скоротилася до 5%.

Про це йдеться в щорічній доповіді генерального секретаря ООН “Жінки, мир і безпека” за 2026 рік, яку представили 26 жовтня.

Фото: Jehad Alshrafi / AP

За підрахунками ООН, у 2025 році щодня в зонах збройних конфліктів гинули щонайменше 25 жінок і дівчат.

Нині приблизно 750 мільйонів жінок і дівчат живуть у межах 50 кілометрів від районів бойових дій. За даними ООН, це на 40 мільйонів більше, ніж 2024 року, і найвищий показник з 1990-х років.

Виконавча директорка структури “ООН-Жінки” Сіма Бахус звернула увагу на те, що дедалі більше жінок і дівчат опиняються в небезпеці через війни. Водночас держави збільшують військові витрати та скорочують фінансування міжнародної допомоги, хоча підтримка жіночих організацій і залучення жінок до миротворчих процесів залишаються вкрай важливими.

Сексуальне насильство, бідність і втрата доступу до медичної допомоги

У доповіді наголошують, що наслідки збройних конфліктів для жінок не обмежуються загрозою загибелі чи поранення.

Упродовж 2025 року ООН підтвердила 9788 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктами. Це більш ніж удвічі перевищує показник 2024 року та майже вчетверо – 2022-го.

В ООН застерігають, що ці цифри не відображають справжнього масштабу насильства, оскільки багато постраждалих не можуть або бояться повідомляти про пережите.

Особливо різке зростання зафіксували на Гаїті, де кількість зареєстрованих випадків сексуального насильства збільшилася на 163%.

Війни також погіршують доступ жінок до медичної допомоги, зокрема під час вагітності та пологів. За даними ООН, у країнах, охоплених конфліктами, ризик померти від причин, пов’язаних з вагітністю та пологами, уп’ятеро вищий, ніж у державах, де немає бойових дій.

Крім того, російські та інші війни у світі руйнують медичну інфраструктуру, через що жінки втрачають доступ до необхідного лікування та послуг з репродуктивного здоров’я.

Зокрема, у секторі Гази руйнування лікарень і пологових відділень та нестача необхідних товарів супроводжувалися скороченням кількості живонароджень на 41% і зростанням кількості викиднів на 300%.

Ще одна проблема – погіршення матеріального становища жінок. За оцінками ООН, близько 170 мільйонів жінок і дівчат у районах збройних конфліктів живуть у крайній бідності, маючи менш ніж 3 долари на день.

Водночас на жінок лягає дедалі більше неоплачуваної домашньої роботи та догляду за дітьми, літніми й хворими родичами. У країнах, де тривають конфлікти, жінки й дівчата витрачають на таку працю вп’ятеро більше часу, ніж чоловіки та хлопці.

Експерти ООН також звертають увагу на зміну способів ведення війни. Застосування безпілотників і далекобійної зброї в густонаселених районах, зокрема удари по школах, ринках і лікарнях, створюють додаткові загрози для цивільних.

Небезпеку посилює і використання нових військових технологій на основі штучного інтелекту. Особливо вразливими залишаються жінки та дівчата, які вже пережили насильство, втратили домівки або були змушені залишити свої громади.

Жінки становлять лише 5% учасників мирних переговорів

Попри те що жінки активно допомагають постраждалим від війни, підтримують переселенців, працюють над запобіганням насильству та беруть участь у врегулюванні місцевих конфліктів, їх майже не залучають до офіційних мирних переговорів.

За даними ООН, у 2025 році жінки становили в середньому лише 5% перемовників у 57 мирних процесах у світі. Роком раніше їхня частка сягала 7%.

Водночас жінки входили до складу переговорних делегацій лише в 13 з 57 процесів.

Низький рівень участі жінок впливає і на зміст мирних домовленостей. Торік із 53 укладених мирних угод лише 10 містили згадки про жінок, дівчат, гендерні питання або сексуальне насильство.

Водночас жодна з 13 угод про припинення вогню, укладених у 2025 році, прямо не забороняла сексуальне насильство, пов’язане з конфліктами.

В ООН наголошують, що жінки повинні не лише брати участь у громадських ініціативах, а й мати можливість безпосередньо впливати на рішення щодо припинення воєн, захисту цивільних і відновлення постраждалих територій.

Жіночі організації ризикують припинити роботу через нестачу фінансування

Ще однією проблемою автори доповіді називають скорочення міжнародної підтримки організацій, які допомагають жінкам і дівчатам у зонах конфліктів.

За даними ООН, у 2025 році світові військові витрати сягнули рекордних 2,9 трильйона доларів. Водночас фінансування гуманітарних і миротворчих ініціатив скорочується.

Через нестачу коштів 40% жіночих організацій, які працюють у кризових регіонах, очікують, що протягом наступного року їм доведеться тимчасово або остаточно припинити діяльність.

Такі організації допомагають постраждалим від сексуального насильства, підтримують вимушених переселенців, організовують гуманітарну допомогу та беруть участь у врегулюванні конфліктів на рівні громад.

У структурі “ООН-Жінки” наголосили, що міжнародна спільнота має не лише захищати жінок і дівчат під час воєн, а й забезпечувати їхню участь в ухваленні рішень, підтримувати жіночі організації та притягати винних у порушеннях міжнародного права до відповідальності.

Ситуація в Україні

Наслідки збройних конфліктів для жінок і дівчат залишаються особливо актуальними для України через російську агресію.

Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала 1004 випадки сексуального насильства, пов’язаного з повномасштабним російським вторгненням, за період із 24 лютого 2022 року до 31 липня 2026-го.

За даними ООН, 89% перевірених випадків пов’язані з представниками російської влади, зокрема військовослужбовцями, працівниками пенітенціарної системи та спецслужб.

Більшість задокументованих потерпілих становили чоловіки, насамперед серед військовополонених і цивільних бранців. Водночас сексуального насильства зазнавали також жінки та діти, особливо на окупованих територіях України.

Крім того, за даними “ООН-Жінки”, у 2025 році в Україні зафіксували 584 атаки на обʼєкти та служби охорони здоров’я. Такі удари ускладнюють доступ цивільних до медичної допомоги, зокрема послуг із сексуального та репродуктивного здоров’я.

У жовтні 2025 року Міністерство соціальної політики винесло на громадське обговорення новий Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 “Жінки, мир, безпека” до 2030 року.

Документ передбачає ширшу участь жінок в ухваленні рішень у сферах безпеки, оборони та відновлення країни. Серед його пріоритетів – підтримка постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною, та залучення жіночих організацій до відновлення громад.

Резолюція № 1325, яку Рада Безпеки ООН ухвалила 2000 року, визнає важливу роль жінок у запобіганні конфліктам, мирних переговорах і післявоєнному відновленні. Вона також зобов’язує держави приділяти особливу увагу захисту прав жінок і дівчат під час збройних конфліктів.